Імпорт окуповує українську економіку. Як це вдарить по курсу гривні та чи можна щось вдіяти

Дешеві китайські товари дорого обходяться

Основна причина зростання імпорту — це стрибок у закупівлях іноземних машин та устаткування, що становить понад 70%. Імпорт палива — насамперед бензину — зріс на 21%, що теж дуже суттєво.

Загалом же за категорією «машини, устаткування, транспорт» Україна імпортувала товарів на 18 мільярдів доларів, продукції хімічної промисловості — на 7,3 мільярда доларів, паливно-енергетичних товарів — на 5,9 мільярда доларів.

«До категорії «машинобудування, устаткування, транспорт» входить значна частина зброї в широкому її розумінні. Також сюди належить імпорт устаткування для відновлення втрачених енергетичних потужностей: трансформатори, генератори, акумулятори», — пояснює Єлеазар Левченко, економіст Центру економічної стратегії.

«Зростання імпорту товарів у 2025 році дещо пришвидшиться та стимулюватиметься високими бюджетними видатками, зокрема спрямованими на закупівлю продукції машинобудування, насамперед військового призначення», — кажуть у пресслужбі Національного банку.

Також статистика тепер включає поштові посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, які до того ж не підлягають оподаткуванню. Ці посилки значною мірою є замовленнями споживачів дешевих товарів із китайських маркетплейсів AliExpress та Temu.

«Не варто виключати можливості, що в таких посилках також можуть бути дрібні комплектуючі для дронів», — говорить Левченко.

Саме товари з Китаю превалюють в українському імпорті — їх понад 21%, а в грошовому вимірі це — 9,9 мільярда доларів. З Польщі надійшло товарів на 4,4 мільярда доларів, з Німеччини — на 3,7 мільярда доларів.

Ще одна причина — перевиробництво в самому Китаї. Цілі сектори китайської економіки — залізничний транспорт, кораблебудування, аерокосмічне виробництво, транспортне виробництво, автомобільна промисловість — продукують значно більше товарів, ніж на них є попиту. Саме через це китайський уряд турбується, що ціни на китайські товари будуть падати, а тому є нагальна потреба постійно розширювати експортні постачання.

Китайські автівки дуже популярні в Україні. Так, у липні українці придбали 2072 китайських автомобілів, що на 50% більше, ніж рік тому. Абсолютна більшість легковиків із КНР — це електромобілі, їх 89% загальної кількості. Імпорт електрокарів нині так швидко зростає через те, що вже з 1 січня 2026 року перестануть діяти податкові пільги на ці машини.

Китай зазвичай вважають в Україні політичним союзником росії, але насправді чимало дронів надходять до України саме з Китаю. Так, протягом першої половини року було закуплено китайських дронів на 725 мільйонів доларів, а фізичні обсяги постачань зросли на 46,1%.

А ще дуже важко уявити український ринок електроніки без китайських постачань. За пів року імпортовано комп’ютерів із Китаю на 241 мільйон доларів, кондиціонерів — на 85 мільйонів доларів. 78% мобільних телефонів надходять до України саме з Китаю, за пів року їх придбано на 363 мільйони доларів. Окрім цього — двигуни та генератори (228 мільйонів доларів), трансформатори (407 мільйонів доларів), акумулятори (363 мільйони доларів).

До цього додається ще й сталь, якої за пів року Україна закупила в Китаю на 120 мільйонів доларів. Це — прямий наслідок втрати металургійних потужностей у Маріуполі.

Але не лише Китай «винен» у зростанні українського імпорту. Після руйнувань російськими повітряними ударами української електричної системи залишається високим імпорт електрики з-за кордону — у деякі дні серпня частка імпортної електрики сягала 12% у загальному електроспоживанні. Ті самі удари позбавили Україну значної частини видобутку газу, тож його теж доводиться імпортувати в значних кількостях.

Як зазначила нещодавно прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, Україна готується увійти в опалювальний сезон 2025-2026 років, накопичивши 13,2 мільярда кубометрів газу у сховищах, із яких 4,6 мільярда кубометрів (35%) потрібно імпортувати.

Масштабними є задачі в будівництві нових електропотужностей. За даними Міністерства енергетики, цього року вже введено 600 МВт нової генерації, а до кінця року планується ще 800 МВт — 350 МВт у державному секторі та 500 МВт у приватному. Для порівняння, один блок АЕС — це приблизно 1ГВт, тобто 1000 МВт. У цій сфері використовується переважно імпортне обладнання, що може посилити торговий дефіцит.

«Зростуть закупівлі енергоносіїв в умовах посилення обстрілів, пошкоджень енергетичної інфраструктури, низьких запасів газу та збереження дефіциту вугілля», — пояснюють hromadske в пресслужбі НБУ.

Загалом же НБУ очікує, що торговий дефіцит цього року становитиме аж 52 мільярди доларів, хоча минулого року він був 39 мільярдів доларів.

Імпорт рано чи пізно вдарить по гривні

Щоб покрити торговий дефіцит розміром 52 мільярди доларів, Україні знадобиться значний обсяг іноземної валюти, якою і відбуваються розрахунки за імпорт. Нині резерви НБУ становлять 43 мільярди доларів.

За таких умов Нацбанк продовжує масштабні валютні інтервенції — він продає валюту на фінансовому ринку, щоб задовольнити попит на неї з боку компаній і громадян, зокрема фінансування імпорту. Так, у липні НБУ продав валюти на 3,7 мільярда доларів — це на 30,9% більше, ніж у червні. Зазвичай місячні обсяги продажу становили 2-3 мільярди доларів.

Поки що весь цей механізм працює без помітних збоїв — адже міжнародна фінансова допомога надходить цього року вчасно та в потрібних обсягах. Але аналітики переймаються тим, як довго цей баланс зберігатиметься.

Потік іноземної валюти до України для підтримки курсу гривні та сплати за імпорт слід тримати в інтенсивному режимі, а це стає більш складним завданням. На тлі спроб мирних перемовин для врегулювання війни, перемовини економічного характеру дещо відійшли на другий план.

Так, 18 серпня, коли Кабінет Міністрів публічно презентував свій план дій, міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що Україні на 2026 рік потрібно 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. При цьому партнери поки що взяли зобов’язань лише на 35 мільярдів доларів — але для цього Україні треба швидше рухатися з реформами, яких очікують МВФ та Євросоюз, а цей процес у реальній дійсності відбувається зовсім нешвидко.

Але того самого дня, 18 серпня, відбулися перемовини президента Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні, що затьмарило заклик міністра фінансів Марченка про збільшення фінансової допомоги для України. У Вашингтоні про це, судячи з усього, взагалі не говорили — бо Зеленський вирішив, що пріоритетом наразі є отримання безпекових гарантій, а не економічні проблеми.

Навіть якщо вдасться завершити війну через мирні перемовини в осяжній перспективі, навряд чи структура української економіки швидко зміниться, тому висока залежність від імпорту, ймовірно, залишиться. Урядовці неодноразово казали, що готовність Збройних сил та військові видатки потрібно тримати високими ще певний час після потенційного мирного врегулювання. А от чи залишиться інтенсивним потік міжнародних грошей після такого врегулювання — питання відкрите.

В НБУ своєю чергою вважають, що на кінець 2025 року резерви становитимуть приблизно 54 мільярдів доларів, тобто на 10 мільярдів більше, ніж на початку року.

Хоча б харчів Україна могла б більше експортувати?

Найбільш прямим шляхом до зменшення торгового дефіциту є нарощування власного українського експорту. У цьому напрямку помітні принаймні два моменти.

Перший — збільшення експорту продуктів харчового перероблення. Так, станом на квітень Держстат зафіксував спад у виробництві харчових продуктів на 9,7%, а у переробній промисловості загалом — на 2,6%. Це при тому, що уряд вважає своїм пріоритетом розвиток саме українського перероблення.

А втім, із заміщенням імпортних товарів українськими — важче. Коли український споживач хоче, припустимо, придбати скатертину на кухонний стіл — найімовірніше, він піде до магазину мережі «Аврора», де придбає дешеву китайську скатертину, адже української він просто не знайде. Тому сподіватися на те, що українські товари швидко замінять імпортні завдяки якимось діям уряду, — дещо наївно.

«В умовах повномасштабної війни нарощення внутрішнього виробництва стримується її наслідками, а також високими ризиками для інвесторів, поки війна триває», — зазначає Єлеазар Левченко, економіст ЦЕС.

Джерело: hromadske