Регіональна політика України та ЄС: тіньовий звіт
Це дослідження оцінює готовність України у сферах переговорного розділу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів ЄС» (що належить до 5-го кластеру «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»). Ми визначаємо основні законодавчі розбіжності, джерела корупційних ризиків та пропонуємо подальші кроки.
У ЄС регіональна політика працює як цілісний механізм. Її основні характеристики включають багаторічне програмування з чіткими ролями та відповідальністю, обов’язковими попередніми умовами, єдиними стандартами даних і прозорістю бенефіціарів, а також фінансовими корекціями. В Україні закладено основу, проте бракує «єдиного кодексу» політики регіонального розвитку. Завдання на найближчу перспективу – перетворити набір елементів актуальної регіональної політики на зв’язану систему правил і процедур, яка зменшує дискрецію, підсилює підзвітність і відкриває шлях до масштабування європейських інвестицій без зростання ризиків.
Ключові рекомендації, виконання яких має дозволити масштабувати інвестиції ЄС без втрат ефективності та доброчесності:
- Посилити рамкове законодавство регіональної політики із запровадженням європейських елементів: семирічних планів, визначення відповідальних, прозорої системи перевірок і корекцій.
- Відбирати і фінансувати проєкти лише за виконання базових вимог (наявність затверджених стратегій, дотримання екологічних норм, відсутність конфлікту інтересів, залучення ключових інтересантів).
- Створити єдину цифрову систему управління проєктами: спільна база, відкриті дані та зручні публічні панелі.
- Зробити участь громад і чесну конкуренцію обов’язковою умовою фінансування: відкриті консультації, повернення до прозорих торгів, дієві запобіжники від змов, і підвищені вимоги для великих контрактів.
Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.