116. Артем Шевальов: “Ми побачимо серйозний обсяг інвестицій”

Юрій: Доброго дня, з вами знову подкаст “Що з економікою?”. Сьогодні з вами я, Юрій Гайдай з Центру економічної стратегії, і спілкуюся я сьогодні з Артемом Шевальом — він є членом Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку від України, а також заступником голови наглядової ради Приватбанку. Ну і, думаю, що багато наших слухачів можуть пригадати, що він також був заступником міністра фінансів України у 2015-2016 роках.

І сьогодні ми поговоримо, в першу чергу, про, власне, діяльність ЄБРР, тому що це доволі важлива інституція, яка зараз проходить, мабуть, через зміни, бо міняються ринки на яких вона працює. Артеме, доброго дня.

Артем: Доброго дня, Юрію.

Юрій: Перше питання більш загальне і стратегічне: ЄБРР  був заснований у 1991 році і, наскільки я розумію, перш за все з метою такою — адресувати виклики нової епохи, коли холодна війна закінчилася, був оптимізм стосовно того, що за умови здійснення ринкових реформ і розбудови міжнародних зв’язків, міжнародної торгівлі, вдасться інтегрувати країни центрально-східної Європи, Кавказу, центральної Азії, в ширший західний світ для взаємовигідної кооперації, більшої стабільності. 

Власне ЄБРР цю політику послідовно реалізовував, вкладаючи кошти в різного масштабу і спрямування проєкти, котрі всі були об’єднані цією ідеєю. 

А от з 24 лютого очевидно почалася нова епоха, котра показала, що не зі всіма країнами така стратегія спрацювала. В першу чергу, звісно, я говорю про рф. І мені цікаво, чи є зараз, коли минуло 9 місяців з початку війни, чи є певні дискусії в ЄБРР щодо подальшого курсу, щодо можливо оновлення стратегічного бачення в цієї інституції?

Артем: Дуже цікаве питання, насправді величезне і, певно, могло б стати темою для окремої багатогодинної дискусії. Якщо дуже стисло: так, ЄБРР за своїм мандатом є інституцією, яка була створена для сприяння переходу країн колишнього СРСР до ринкової економіки, багатопартійної демократичної ринково-економічної моделі. 

І певною мірою це те, що ЄБРР з перемінним успіхом робив в країнах, де він функціонував. Ми бачимо досить значні успіхи на цьому напрямку в східній, в центрально-східній Європі.

Деякі країни навіть були готові до економічної кризи в 2008 -2009 року, навіть були готові вже виходити з-під патронату ЄБРР. Це, наприклад, Чеська республіка, окремі балтійські країни, але, звісно, в деяких країнах це вдалося набагато менше і як ви відзначили, росія є дуже яскравим прикладом того, як з економічним фокусом на приватному секторі, ЄБРР не помітив, що держава отримала абсолютно неприйнятний рівень контролю над економікою і підмінила ринкові механізми диктатурою.

Можливо незначне, але все ж таки виправдання ЄБРР в тому що ще в 2014 році, коли відбулась анексія Криму і збройна агресія росії на сході, я підняв питання і ЄБРР тоді призупинив нові інвестиції в рф. 

Так, певні контакти продовжувались. ЄБРР продовжував ці роки оперувати своїм портфелем проєктів там, але жодних нових інвестицій в росії не було укладено. 

Після початку великої війни 24 лютого ЄБРР був першим, чи не єдиною інституцією, яка ухвалила формальне рішення щодо зупинки будь якої співпраці із росією і білоруссю. Це так звана стаття 8.3, і на сьогоднішній день будь-які контакти, крім адміністративних, повністю призупинено. Присутність ЄБРР зберігається тільки на етапі виходу з існуючих проектів там тому..

Юрій: Я перепрошую, Артеме, а як власне відбувається на практиці цей вихід з проєктів? Я розумію, що це масштабні речі, котрі не можна згорнути за один день.

Артем: Ну фактично так воно і відбувається. Завдяки тому, що рішення принципово було ухвалено ще в 2014 році, то там зараз за мірками ЄБРР досить незначний якийсь шматочок залишився в росії і воно просто все вигашується. І ті проєкти, де ЄБРР був партнером, то вони там швидко згортаються. 

В мене немає поточних даних, але, насправді, там йдеться про досить незначні обсяги залишків від багатомільярдного піку інвестицій, які ЄБРР мав в росії, умовно кажучи, 9-10 років тому.

Юрій: Які далі можна очікувати зміни в стратегії ЄБРР з урахуванням нової реальності політичної?

Артем: Насправді, я думаю, що події останнього року, останніх 9 місяців і російська війна проти України дуже серйозно змінять наш регіон. Сподіваюсь, що і світ, і зокрема, таких гравців як ЄБРР. 

Останні 10 років відбулася певна зміна фокусу діяльності ЄБРР. На початку це були країни соціалістичного табору та колишнього СРСР, потім до цього було приєднано Монголію, потім Туреччина.

Згодом ЄБРР розширив зону діяльності до країн так званого SEMED – Southern and Eastern Mediterranean, тобто південного та східного Середземномор’я (Марокко, Туніс, Єгипет, Ліван). І це відбувалося, бо виглядало так, що виклики переходу до світової економіки в традиційному регіоні зменшується і тому ЄБРР прийшлось шукати себе в нових географіях.

Насправді, з одного боку, наслідки кризи 2008-2009 року, не повний вихід з цієї кризи, і потім початок пандемії, а цього року це, відповідно, наслідки війни і нова, на мій погляд, пов’язана за війною глобальна економічно-фінансова криза говорить про те, що банку все таки треба фокусуватись на тих регіонах, які він знає найкраще.

Тобто, де він функціонує ці 30 років. Тому я думаю, що ми побачимо дуже серйозний обсяг інвестицій від ЄБРР в Україну, навіть зараз, безумовно на наступному етапі коли розпочнеться післявоєнна відбудова.

Важлива примітка — коли я кажу значні обсяги, це значні обсяги з точки зору розміру ЄБРР як інституції. Безумовно глобальні монстри як то Міжнародний Валютний Фонд чи Світовий банк оперують значно більшими ресурсами.

Тому, можливо, ці мільярди які ми можемо очікувати від ЄБРР будуть здаватись невеликими сумами в порівнянні з десятками мільярдів, які можуть надходити від інших джерел, але насправді той внесок, той вплив, який ЄБРР може здійснити на відновлення економіки, він набагато більший, ніж просто обсяг коштів які інвестує банк. 

Юрій: Так, якраз після недавнього візиту президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо було оголошено, що ЄБРР в 2022 році інвестує в Україну більше мільярда євро, власне, підтримуючи економіку і продовжить це фінансування в 2023 році.

Але тут варто розуміти, що ЄБРР не є класичним донором, а, власне, робить інвестиції, очікуючи від них якийсь результат, якийсь rate of return.

Під час війни, де ця межа між, власне, інвестицією та підтримкою? Чи буде ЄБРР застосовувати зараз якийсь особливий підхід оцінки проєктів в Україні? І чи будуть якось по-особливому залучатись кошти на такі інвестиції від звичайних бізнес-процесів банку?

Артем: Це дуже слушне питання і те, як ЄБРР якраз відреагував на війну проти України і демонструє його сильні сторони. Тобто в класичному розумінні, якщо абстрагуватись повністю від емоційного забарвлення, ЄБРР на відміну від Світового банку чи МВФ, є банківською установою. Тобто він функціонує в значно більш жорстких регуляторних умовах.

Відповідно після початку війни ЄБРР мусив би майже повністю припинити свою діяльність в Україні, тому що, знову таки, якщо підходити технічно, то війна фактично зробила Україну досить проблемним позичальником.

Я повторюю, суто формалістично з регуляторної точки зору. Але ЄБРР навпаки сказав, що “ні, ми відчуваємо нашу потребу в підтримці України”, ключові акціонери ЄБРР сказали “так, ми з цим згодні”.

І було ще в березні затверджено програму “Resilience and Livelihoods Framework”. Програма відповіді на виклики, які створила війна. Для того, щоб якимось чином регулювати ці регуляторні обмеження, ЄБРР залучив і продовжує залучати донорські кошти, якими акціонери банку частково покривають ризики через інвестиції.

Там, орієнтовно, 1,3 млрд євро інвестицій, які ЄБРР зробить цього року в Україні, орієнтовно 50% ризиків буде покрито донорськими коштами. 

Це зроблено для того щоб рейтингові агенції не мали підстав для перегляду рейтингу ЄБРР, і, відповідно модель буде застосовуватись і на 2023 рік, і, можливо, там і в майбутньому доки українська економіка сама по собі не повернеться до певних рівнів.

Але це якраз та демонстарція out of the box thinking, тобто підходу не шаблонного, нестандартного підходу, який ЄБРР застосовує. Це вперше за історію цієї інституції, коли і менеджмент агенції, і ключові акціонери повністю налаштовані на підтримку конкретного кейсу — країни, і зробили можливе і неможливе, щоб розпочати вибірку цих коштів, коли будь-яка інша фінансова інституція в комерційному руслі відмовилася працювати з Україною або з українськими позичальниками в цілому.

Юрій: Так, тут справді варто віддати належне такій гнучкості і оперативності ЄБРР. Перші місяці війни показал, що міжнародні донори, фінансові установи не завжди є такими швидкими, і, власне, цей провалу допомозі, який наклався на значний фіскальний розрив у квітні-червні був доволі болісний для української економіки.

І тоді він змусив вдатися і до значної емісії шляхом викупу урядових боргових зобов’язань Нацбанком, тут можна тільки закликати інші інституції брати приклад з ЄБРР в плані гнучкості і швидкості реакції, а я ще хочу запитати…

Артем: Якщо дозволите, я абсолютно згодний, це якраз out of the box thinking якій зараз буде у значному попиті. В ЄБРР, на жаль, є абсолютно природні обмеження: ЄБРР не фінансує бюджет.

Тобто за статутними документами так, можна фінансувати державний сектор, як ми і робимо з тим же Укренерго, або Нафтогазом, але, на жаль, пряме бюджетне фінансування — це те що ЄБРР робити не може, ані технічно, ані за своїм мандатом. 

Але є організації, які для цього були створені і от якраз від них реакція така нестандартна, нешаблонна має стати запорукою нашого фінансового бюджету, фінансової стабільності на початку 2023 року.

Юрій: Артеме, тут можу тільки погодитись з вами. Я знаю, що були дискусії про фінансування ремонту енергосистеми, про підтримку муніципалітетів Києва, Львова, Дніпра, великих міст, де енергетична інфраструктура постраждала від обстрілів і потребує підтримки.

Чи є у ЄБРР зацікавленість і така можливість участі в дрібніших проєктах, котрі, знову ж таки, могли б бути реалізовані з меншими територіальними громадами, чи є якийсь певний поріг, нижче якого це вже розглядається ЄБРР як така розпорошуванна активність?

Артем: ЄБРР досить активно до війни, до початку великої війни працював з муніципалітетами в Україні і це були як проєкти в сфері теплоенергетики, так і громадській транспорт, проєкти енергоефективності. Основне питання це їх окупність, і, насправді, зараз зрозуміл,  що це є критичним питанням. 

Так, безумовно діалог відбувається і, насправді, вже певні проєкти навіть фінансуються. Це, в першу чергу, проєкти пов’язані із забезпечення платоспроможності цих муніципалітетів, йдеться, в першу чергу про Львів, також відбувається діалог з Києвом, щодо міст, які постраждали, міст прифронтових або міст деокупованних цей діалог розпочався, діалог в першу чергу з Міфіном. 

Поки що я не можу сказати багато, але ми спробуємо розробити механізм, за яким ЄБРР зможе профінансувати або співфінансувати витрати цих муніципалітетів на відновлення, на критичний ремонт, на відновлення якості життя в цих містах і містечках.

ЄБРР фізично не може зробити це донорськими коштами, тобто є якісь донорські кошти, які можна використати, але має бути механізм повернення цих коштів. Так, безумовно, там у майбутньому з відстрочками, з канікуалми і будь за що, але формально це все рівно має бути інвестиційний проект.

Я думаю, основна увага зараз все таки буде на донорських коштах, з урахуванням тих складнощів, які ці муніципалітети  мають.

Щодо розміру потенційних клієнтів важко сказати, просто питання ефективності використання ресурсів. Можна витратити дуже багато часу на те, щоб опрацювати 10 менших муніципалітетів, коли це набагато ефективніше зробить український уряд і відповідні урядові агенції, а можна сфокусуватись на декількох великих містах, як Дніпро, Харків, і подивитись, що можна зробити швидко там.

Юрій: Я ще нашим слухачам нагадаю, можливо, хтось і не знає, що крім отаких класичних інвестиційних проектів ЄБРР з кінця 2014 року фінансує через мультидонорський рахунок в Україні такий неприбутковий проєкт, як Рада бізнес-омбудсмена, спрямований на те, щоб захищати права та інтереси бізнесу, які порушуються державними органами, регуляторами.

Наскільки я знаю – ну тут в мене конфлікт інтересів, бо я працював інспектором Ради з 2015 по 2021 роки, але я знаю, що цей проєкт визнавали як доволі успішний, що приніс практичну користь Україні. 

Чи є, точніше, яке бачення ЄБРР щодо продовження фінансування цього проєкту і чи можна очікувати розширення отаких от класично донорських, можливо, невеликих проєктів, спрямованих на підтримку сталості, на підтримку ділового середовища?

Артем: Такі проєкти ЄБРР здійснює постійно і буде тільки підсилювати підтримку таких проєктів. Вони не є проєктами в сенсі банківської діяльності, це для ЄБРР те, що підпадає під категорію технічної допомоги.

Рада бізнес-омбудсмена була одним з таких донорських проєктів, він буде і надалі підтримуватись. Посол Роман Ващук дуже активно зараз якраз займається питаннями і адвокацією України на міжнарордній арені, безумовно продовжуючи виконувати основні функції бізнес-омбудсмена в Україні. 

На додаток до цього є досить значний проєкт, який в ЄБРР називається URA — Ukraine Reforms Architecture (українська архітектура реформ). Це також фінансується через мультидонорський рахунок. 

В ЄБРР це та структура, через яку працює Reform Delivery Office. Тобто те, що дозволяє залучати фахівців поза межами державної служби для виконання завдань реформування. 

Звісно, війна внесла свої корективи, і на сьогоднішній день фахівці RDO дуже активно беруть участь в підготовці плану відновлення, в підтримці Кабміну і прем’єра в тому, що стосується координації міжнародних фінансових організацій.

Я думаю, що далі їх роль в якості такого собі секретаря чи платформи для підтримки цієї діяльності буде тільки зростати, свого часу ЄБРР дуже активно підтримував роботу Національної інвестиційної ради, Національної ради реформ, багато років тому Ukraine Invest — всі ці проєкти будуть в тій чи іншій мірі надалі підтримуватись, в залежності безумовно потреб України.

ЄБРР готовий здійснювати ці кроки, є донорське фінансування на ці потреби, але знову ж таки, тут україноцентрічність для ЄБРР є абсолютно принциповим питанням. Тобто все що фінансується має бути потрібним Україні в першу чергу.

Юрій: Артеме, я дуже дякую за відповідь. Сподіваюся, слухачі будуть краще розуміти роботу ЄБРР. Також дякую вам за принципову патріотичну позицію та представницво України на міжнародній арені. 

Сподіваюся, зможемо якось поспілкуватися про банківську систему України, бо є дуже багато цікавого, що відбувається. 

Нагадаю, що ми спілкувалися з Артемом Шевальовим, членом Ради директорів в ЄБРР від України. З вами був подкаст “Що з економікою?”. Ви можете слухати нас на багатьох платформах, а також на Громадському радіо. До нових зустрічей!