Де Україна бере гроші під час війни?
Війна, розпочата Росією, підкосила економіку, не давши їй шансу відновитися після “ковідного” карантину. Через бойові дії зупинені та зруйновані підприємства, знищена інфраструктура, паралізовані цілі галузі. Збиток вже зараз – на четвертому місяці великої війни – становить сотні мільярдів доларів. І якщо відновлення України після війни можна назвати завданням-максимум, то завдання-мінімум зараз – покриття поточних потреб держави: від армії і соціальних виплат до медицини і бюджетників.
Вливання від західних донорів поки не встигають за потребами держскарбниці. Гранти і кредити від партнерів з початку війни склали половину коштів, які вдалося залучити Мінфіну.
“На червень міністр фінансів Сергій Марченко називав суму 4,8 млрд доларів. Це, по суті, затримане фінансування, яке ми недоотримали у квітні-травні. Фактично про всі ці рішення ми чули. Наскільки я розумію, у червні вони повинні бути виконані технічно. Це дозволить профінансувати дефіцит бюджету червня і навіть трохи створити запас”, – пояснив виданню виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.
Найбільшим донором скарбниці залишається Нацбанк. Разом з держбанками, приватними банками і в меншій мірі населенням НБУ купує військові облігації, допомагаючи Мінфіну закривати потреби бюджету.
Враховуючи це, останнє рішення Нацбанку різко підняти облікову ставку з 10 до 25% явно припало не до душі Мінфіну. Там влаштували демарш на рішення НБУ, не ставши підвищувати ставки по військових облігаціях. І на останньому аукціоні у вівторок залучили лише трохи більше 800 млн гривень, що, м’яко кажучи, крапля в морі у нинішній ситуації.
НБУ ж у будь-якому випадку не перестане фінансувати бюджет. І ставка, якщо говорити про покупку облігацій Нацбанком, а не ринкові розміщення, на думку Гліба Вишлінського, не грає головну роль.
“Це перекладання з однієї кишені в іншу. Фактично Мінфін буде умовно платити 25% або менше, але потім цей прибуток НБУ буде перераховувати до держбюджету назад Мінфіну”, – зазначив виконавчий директор ЦЕС.
Поки ж у перспективі найближчих місяців розрахунок на зовнішні вливання. Але, звичайно, немає гарантії, що і суми бюджетних запитів не будуть рости. В умовах війни суми дефіциту безпосередньо залежать від ситуації на фронті, від того, наскільки активно ведуться бойові дії.
“Це стосується і кількості військових, і тих з них, хто отримує додаткові бойові виплати. На це, на жаль, теж впливає кількість сімей загиблих військових, які отримують державну допомогу в розмірі 15 млн гривень”, – говорить Гліб Вишлінський.
Разом з тим, на думку експерта, також важливо, які рішення будуть прийматися в державній політиці – скажімо, чи будуть скасовані податкові пільги або влада навпаки піде на популістські рішення, що вимагатимуть ще більше виплат з бюджету.
Повний матеріал опубліковано на РБК-Україна.