МВФ: співпраця без несподіванок
Джерело: Українська енергетика.
Наприкінці березня Міжнародний валютний фонд ухвалив третій перегляд програми співпраці з Україною. Як результат – новий транш у 880 млн доларів. Змін зазнала й сама програма, але ці правки є радше косметичними. Тобто до документу не додавали нових вимог, а скоригували терміни виконання вже погоджених.
“Нам додали часу, щоб ми могли якісно пропрацювати всі питання. Мова не йде про те, що ми десь не встигали. Оскільки в минулі перегляди деякі маяки ми не встигли зробити вчасно. І там якраз зміщували дедлайни з негативної точки зору. Тут же це було спільне рішення”, – пояснив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
Україна зуміла виконати два важливих зобов’язання. Вдалося підготувати концептуальну записку щодо програми “5-7-9%”, яка тепер більше орієнтована на підтримку малих та середніх підприємств. Також оптимізовано роботу Вищого антикорупційного суду.
Потенційно проблемним для України під час наступного перегляду програми співпраці з МВФ у червні може стати виконання зобов’язання про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки
Наступний перегляд програми співпраці з МВФ відбудеться у червні. Потенційно проблемним для України може бути виконання зобов’язання про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки.
“Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ у частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде дотримано існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ. Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету”, – ідеться у звіті експертів консорціуму RRR4U.
Торік у Верховній Раді було два законопроєкти про перезавантаження роботи БЕБ. Один до ухвалення рекомендував профільний комітет парламенту, а інший підготував Кабінет міністрів. І саме урядовий варіант отримав чимало критики через те, що він не повністю відповідає тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Зрештою за цей законопроєкт депутати і проголосували в першому читанні. Але Верховна Рада ще має можливість виправити ситуацію, внісши поправки в документ перед остаточним голосуванням.