Чого очікувати від нового голови НБУ?

Відповідаємо на популярні питання про наші очікування від нового голови НБУ Кирила Шевченка. Наразі він є успішним банкіром, чия кандидатура виявилась ідеальним поєднанням професіоналізму та доброї репутації з одного боку, і готовністю чути побажання політиків з іншого. Водночас, Шевченко не має досвіду і освіти в монетарній політиці та неактивно коментував цю тему до свого призначення. Останні роки він був дуже тісно пов’язаний із Міністерством фінансів в ролі голови державного банку. З-поміж інших державних банків Укргазбанк вигідно вирізнявся меншим відсотком проблемних кредитів у портфелі та більш високою стадією готовності до залучення інвесторів. Хоча загалом залишався частиною цього дуже проблемного сектору.

Отож:

Чи буде політика нового голови в НБУ незалежною?

Швидше за все, політики, які успішно знесли попереднього очільника НБУ, будуть намагатися розвинути успіх і далі вибивати з нового глави дешеві кредити для державних проєктів, штучно низькі ставки по кредитах, ослаблення банківського нагляду і т.д. Ми вважаємо, що Кирило Шевченко намагатиметься «проходити між крапельками», щоб і не нажити занадто багато ворогів серед політиків, і не підірвати свою репутацію.

Яких змін у монетарній політиці варто очікувати в найближчій перспективі?

Кирило Шевченко має намір зберегти інфляційне таргетування як основний інструмент НБУ, але при цьому «адаптувати» його до задачі стимулювання економіки. Це може означати пом’якшення монетарної політики з або без підвищення інфляційної мети від нинішніх 5 +/- 1% в рік.

Чи буде ОК, як запропонував Кирило Шевченко, послабити вимоги до банків в плані видачі кредитів реальному сектору?

У загальному випадку – не дуже, тому що створить навіс потенційних проблемних кредитів і може призвести до ситуації, з якої Україна зіткнулася в 2014 році, коли в банках виявилися мільярдні проблемні активи, за якими позичальники перестали платити. Вимоги до якості позичальника і застави – не примха, а необхідна умова стійкого розвитку банківської системи. Однак якісь окремі вимоги до оцінки ризиків дійсно можуть виявитися надмірними, і в окремих випадках можливо допустити їх перегляд.

І чи стануть кредити доступними для бізнесу у випадку послаблення?
НБУ може послабити деякі регуляторні вимоги, але глобально це не вирішить проблему слабкого кредитування. Бо цю проблему потрібно вирішувати не ослабленням банківських вимог, а поліпшенням бізнес-клімату, вимоги до якості позичальника і застави – не примха, а необхідна умова стійкого розвитку банківської системи. У нас багато компаній структурують бізнеси в тіні або через систему ФОП/ТОВ, уникаючи податків або ризиків для власника, вони просто не можуть показати хорошу звітність або дати якісну заставу.

Також Шевченко заявив, що не допустить неконтрольованої інфляції, але при цьому має бажання запустити кредитування шляхом ослаблення нормативних вимог до банків.
Що доведеться зробити НБУ, щоб в умовах гіпотетичного стрибка кредитування утримувати інфляцію в таргетованому діапазоні?

Інфляційне таргетування і контроль над інфляцією – базова роль НБУ, природно, це повинно стати завданням нового глави. Питання в тому, що підтримуючи емісію для покриття дефіциту держбюджету дуже складно вчасно зупинитися – і завдання утримання інфляції може виявитися нездійсненним, якщо почати «прогинатися» під уряд – апетити уряду і депутатів можуть бути дуже високими, і, як відомо, приходити під час їжі. Помірне зростання корпоративного кредитування зараз навряд чи призведе до неконтрольованої інфляції, якщо надмірно ослаблені вимоги не створять високого ризику і наступних проблем в системі.

Наразі в Україні інфляційні очікування далі залишаються дуже високими. Наприклад, індекс інфляційних очікувань в травні склав 165 за шкалою від 1 до 200, тобто переважна більшість українців далі очікує швидкого зростання цін. Навіть у 2017-18 роках, без фінансових криз і девальвацій, споживчі ціни зростали більше, ніж на 10% за рік. Така висока інфляція унеможливлює розвиток кредитування та стримує інвестиції. Тому послаблення монетарної політики в Україні може легко дати стрибок цін та процентних ставок, що не прискорить, а, навпаки, загальмує кредитування.

Як можуть скластись відносини між існуючим правлінням НБУ та Шевченком?

Новий очільник заявив про намір сформувати свою команду. Швидше за все, нас можуть очікувати відставки в правлінні, хоча кожен з його членів, крім Олега Чурія, має діючий довгостроковий контракт. Це може статися полюбовно з заміною на інших професіоналів з хорошою репутацією, або ж з конфліктами і політично мотивованими замінами. Даний процес буде дуже важливий для довіри до НБУ і його нового керівника.

Загалом, команда наших аналітиків, воліла б побачити від нового голови зважену монетарну політику, коли Національний банк не стане йти на втрату макростабільності, щоб виконати забаганки депутатів чи уряду. І не важливо, чи йтиметься про кредити держбанків для обраних підприємств, чи про багатомільярдну емісію гривні для фінансування дефіциту державного бюджету, чи про фіксацію курсу гривні на якомусь певному рівні без врахування ринкової рівноваги. Послаблення вимог до якості банківських позичальників – теж дуже і дуже непевний ґрунт для стійкості зростання фінансового ринку, хоча в принципі можна допустити, що деякі окремі вимоги до розрахунку ризиків будуть переглянуті. Головний ризик – створення нових проблемних кредитів через надмірне послаблення правил їх видачі. Ми також сподіваємося, що НБУ залишиться відкритим до співпраці із ринком, а також не втратить потужності великого аналітичного та управлінського центру, які здобув в останні роки. Щодо наступних політик, після кризи важливо буде відновити інтеграцію до світових ринків – через валютну лібералізацію та інтеграцію з ЄС. Але поки для України головне зберегти макростабільність під час цієї кризи. Це означатиме не втратити шанс на приєднання до клубу більш розвинених країн Східної Європи, де і рівень життя, і фінансові можливості кращі, ніж у проблемних країн.

X