Обмеження та збір з купівлі валюти лише збільшують доларизацію та чорний ринок валюти в Україні (прес-реліз)

Українська економіка сильно доларизована, тому регулятору складніше проводити монетарну політику, а економіці не вистачає коштів для інвестування. У 2014-2015 роках через фінансову кризу попит на іноземну валюту значно збільшився, проте, через розвиток чорного ринку, валютні операції перетворилися на «сліпу зону» для офіційної статистики. Виграш від скорочення неофіційного ринку матимуть усі основні гравці, а саме: уряд, Національний банк, комерційні банки, легальні підприємства та домогосподарства. Тому варто докладати зусиль для його скорочення.

Центр економічної стратегії здійснив дослідження «Доларизація та чорний ринок валюти в Україні: причини, обсяги, наслідки для економіки та політики», метою якого є заповнити прогалини статистики, виявити основні характеристики тіньового валютообміну, висунути реалістичні гіпотези щодо причин виникнення неофіційного ринку валюти, його взаємозв’язків з офіційною та неофіційною економікою, і сформувати за результатами дослідження основні рекомендації для покращення ситуації.

Виникнення та обсяги чорного ринку

Згідно з офіційними даними Національного банку України (НБУ), у 2013 році – ще до введення військового збору та збору в Пенсійний фонд, а також до запровадження обмежень на купівлю готівкової валюти – населення купувало у банків у середньому 1 601 млн дол. на місяць, а вже у 2015 році – лише 57 млн дол., або 3,6% від рівня 2013 року. Офіційно обсяг купівлі валюти за два роки скоротився майже у 30 разів – навряд чи це може відповідати дійсності на фоні фінансової кризи і традиційної для девальваційних очікувань поведінки – скуповування доларів та одночасного кількаразового зростання кількості обмінних пунктів.

Центр економічної стратегії оцінив розмір чорного ринку математичними методами і виявив, що обсяг готівкової валюти, що використовується як засіб обміну (тобто конкурує з готівковою гривнею як засіб платежу) зріс у 2014-2015 рр. на 3,7-7,3 млрд дол. Реалістичний місячний оборот готівкового ринку обміну валюти оцінено у 1 млрд дол. на місяць. Це менше, ніж до кризи (наприклад, у 2011-2013 роках він становив 2,1 млрд дол на місяць), проте далеко перевищує офіційну статистику.

Негативні наслідки існування неформального валютного ринку є такими:

1. Уряд опосередковано не отримує податків і зборів із зовнішньоторговельних операцій
2. Низька ефективність грошово-кредитної політики НБУ – ускладнює досягнення визначених цілей по інфляції, тим самим підриває довіру економічних агентів до цільового показника (інфляції) та можливостей центрального банку
3. Банки мають проблеми з залученням депозитів (та відпливом наявних депозитів), що робить кредитування більш дорогим, скорочує терміни кредиту та підвищує ризики нестачі ліквідності. За 2014-2016 роки депозити населення в іноземній валюті у доларовому вимірі скоротились вдвічі.
4. Змушує легальний бізнес (експортери-імпортери) переводити «в тінь» більші обсяги своєї діяльності
5. Домогосподарства втрачають неотримані відсотки, тримаючи готівку, та ризикують втратити свої кошти при нелегальному обміні валюти (зростає ризик стати жертвою шахрайських оборудок при обміні та крадіїв при зберіганні готівки поза банками).

Населення формує основну частину дрібних щоденних угод купівлі валюти, таким чином, його попит є одним з важливих каналів «збуту» нелегальної доларової готівки. Звуження цього каналу має знизити ліквідність чорного ринку та, відповідно, його привабливість також для інших операцій.

Варіанти політик, спрямованих на звуження операцій на чорному ринку

Важливо розуміти, що боротися треба не з наслідками, а з першопричинами – тим, що призвело до поточної ситуації. Методами такої боротьби можуть стати:

1. Максимальне спрощення роботи офіційних валютообмінних операцій, включно з скасуванням збору до Пенсійного фонду 2% з операцій купівлі готівкової валюти;
2. Продовження переведення основної цілі політики Нацбанку з обмінного курсу на інші показники, передусім на інфляцію, подальше пом’якшення обмежень на купівлю іноземної валюти;
3. Зменшення привабливості іноземної валюти як засобу заощадження шляхом створення привабливих альтернатив, зокрема інструментів хеджування, та скасування обмежень на зняття депозитів.

«Ми вважаємо, що потенційний виграш від скасування збору до Пенсійного фонду, а відповідно – скорочення неофіційного ринку, матимуть усі зацікавлені сторони, крім операторів тіньового ринку», – коментує Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії, головний експерт групи РПР з реформи фінансового сектору. «Незначний негативний результат може бути для бюджету (приблизно 200 млн грн на рік, якщо судити по плану на 2016 рік), який, однак, має шанси компенсуватися зростанням прибутковості банків, що повернуть собі частку у валютообмінному бізнесі».