Перетворюватися на країну, яка за чиїсь гроші захищає свою територію — не дуже добре

Гліб Вишлінський закликає бізнес платити податки, а також розмірковує на тему захисту демократії та ціни, яку платить Україна за неї.

Повністю розмову слухайте на Громадьскому радіо.

Гість — директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Від 1 лютого набрали чинності нові правила у нарахуванні додаткової грошової винагороди військовослужбовцям.

Гліб Вишлінський: У роз’ясненні Міноборони було досить чітко вказано, як змінюється система. Я порадив би усім, на кого це вплине, роз’яснення прочитати. Загальна логіка полягає в тому, що для тих, хто перебуває в тилових підрозділах, знімається надбавка 30 000 гривень, яку було запроваджено постановою Кабміну від 28 лютого 2022 року. І одночасно для всіх підвищується базове грошове забезпечення до 20 з чимось тисяч гривень.

  • Зберігається ця доплата 30 000 гривень для тих, хто перебуває близько лінії фронту і додатково зберігається, звісно, 100 000 — виплата тим, хто бере участь в бойових діях.

Насправді те, що стосується тих силових структур, які підпорядковуються МВС, Нацгвардії та Нацполіції, то ще в липні була відповідна зміна, і вже було зменшено кількість тих, кому платилися додаткові виплати. Тому що дійсно ситуація, коли патрульний поліцейський в Ужгороді просто через воєнний стан отримував додаткову виплату, при тому, що в його житті мало що змінилося — була несправедливою і неадекватною з точки зору витрати обмеженої кількості коштів, які в бюджеті.

Про фінансування силами партнерів України

Сьогодні ми фінансуємо дуже велику частину бюджету коштом наших міжнародних партнерів. Це складне питання.

  • З одного боку, ми ніби захищаємо демократію того світу силами наших людей, їхніми життями і здоров’ям. Це виглядає справедливо, що нам, зокрема, покривають ці гроші, які ми виплачуємо за їхні дії. З іншого боку, перетворюватися на таку найману країну, яка за чиїсь гроші захищає свою територію — це теж не дуже добре.

Формально наші партнери не хочуть безпосередньо фінансувати сили оборони, і ці гроші зазвичай мають певне призначення, наприклад, фінансування охорони здоров’я, чи освітян, держслужбовців, чи покриття дефіциту Пенсійного фонду. Але по суті бюджет — один котел. Якби в нас не було цієї фінансової допомоги на інші статті бюджету, ми б не могли зробити таку ситуацію, що наші захисники на фронті грошів отримують, а пенсіонери — ні.

Наявність грошей на фінансування інших бюджетних витрат є передумовою того, щоб можна було витрачати всі податкові надходження, які ми збираємо всередині країни, на насамперед грошове забезпечення військовослужбовців.

  • Я бачу проблему з тим, що ми не чули від президента, міністра оборони закликів до всіх чесно сплачувати податки.

Тому що фактично це те, що люди, бізнеси мають додумувати. Знаєте, коли тобі ніхто не каже «зміни поведінку, в нас війна». «Ми розуміємо, що раніше ти не довіряв державі, і вважав, що вона ці гроші використовує неефективно. Але зараз ти бачиш, що твої друзі на фронті, їх годують, їм купують бронежилети, забезпечують їхні базові потреби, це все йде з цих податків. А ти — патріот, хочеш, щоб твоя країна вистояла під час війни. Просто переосмисли це».

Матеріал з Громадського Радіо.

Поділитись