Пошта та супермаркети стануть “банками”: навіщо це людям та державі

Ідея створення “поштового банку” на базі Укрпошти налічує вже років п’ять. Перші гроші на неї почали списувати ще у 2020 році, якщо вірити звітам Укрпошти. Тоді приводом був коронавірус, через пандемію якого традиційні банківські відділення були закриті, а у малозаселених кутках їх і раніше не було.

Зараз ця ідея вийшла за межі суто поштового банку, й тепер, якщо вірити меморандуму Нацбанку України з Міжнародним валютним фондом, такі “напівбанки” (які мають ліцензію й діють за правилами банку, але “банками” не називаються) зможе зробити собі майже будь-хто – служби доставки, мережі гіпермаркетів тощо.

Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії, пояснює, що об’єднання поштових і банківських послуг знижує витрати та розширює доступність фінансових продуктів для широких верств населення. Виглядає як win-win – подвійна вигода для країни.

“У меморандумі МВФ говориться про “фінансову інклюзію”, тобто – про забезпечення банківськими послугами людей, які проживають на прифронтових територіях чи  у маленьких населених пунктах. Відомо, що НБУ розробляє концепцію “оператора фінансової інклюзії” та планує ввести до банківського законодавства поняття “обмеженої банківської ліцензії”. Таку ліцензію зможуть отримати не лише поштові оператори, а й ритейл і бізнес, що має компетенцію в логістиці”, – каже експертка ЦЕС.

Тим не менш, хоч це і не буде повноцінний банк, і сам НБУ наполегливо називає такі установи не банками, а “операторами фінансової інклюзії”, регулювати їх діяльність буде саме законодавство про банки.

“Ці спеціалізовані банки підпадатимуть під дію Закону про банки та банківську діяльність, братимуть участь у системі гарантування вкладень фізичних осіб і матимуть суворі обмеження на операції з кредитування та фінансування, – прогнозує пані Томіліна. – З цього можна зробити висновок, що Укрпошта, якщо і матиме цей спеціалізований банк, то його можливості із надання послуг будуть дуже обмежені”.

Чому ж НБУ дав “хід” концепції “поштового банку” (але без згадки Укрпошти у документі) лише зараз, а не у 2022 чи 2023 роках – або взагалі у 2020-му, коли Укрпошта активно просувала цю ідею? Справа в тому, що тоді посилалися на те, що в державі було й без того повно банків, якими їй не завжди вдавалося ідеально керувати – тож навіщо був ще один до купи? Зараз же “поштові банки” зможуть забезпечити надходження більшої кількості податків до української скарбниці, яка їх дуже потребує.

Західні поштові банки входять, зазвичай, до переліку найбільших у своїх країнах – бо мають найбільше відділень і величезний обіг малих споживчих кредитів. Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії, вважає, що формат поштового банку у світі є дуже ефективним.

“З досвіду інших країн відомо, що поштові сервіси можуть ефективно володіти банками. Наприклад, La Banque Postale у Франції має 7,700 відділень та пропонує широкий спектр фінансових послуг. Japan Post Bank, один із найбільших банків Японії, оперує понад 24  тисячами відділень і володіє активами на понад 200 трильйонів єн. Deutsche Postbank у Німеччині обслуговує мільйони клієнтів, а Kiwibank у Новій Зеландії сприяє фінансовій інклюзії, надаючи банківські послуги через поштові відділення, – каже вона. – Ці моделі показують високу ефективність, забезпечуючи доступність фінансових послуг у віддалених районах. Japan Post Bank підтримує місцеві економіки через інвестиції в інфраструктуру, La Banque Postale забезпечує стабільність та доступність послуг, а Kiwibank сприяє конкуренції на ринку, орієнтуючись на місцеві потреби”.

Джерело: УНІАН.