fbpx

Презентація пропозицій заходів з економічної трансформації Донецької та Луганської областей

26 Березня 2021
Поділитись

Розшифровка виступу виконавчого директора ЦЕС Гліба Вишлінського на колегії Міністерства з питань реінтеграції ТОТ України, яка відбулася 26 березня 2021 року.

Протягом останніх трьох місяців ми працювали в межах проєкту «Good Governance Fund», який фінансується Урядом Великої Британії.

Ми провели аналіз і вийшли на бачення ключових проблем. Власне для того, що запропонувати ініціативи, потрібно було добре розуміти на що вони мають реагувати. Адже часто буває, що ми розпочинаємо з рішень, не проаналізувавши до кінця проблему. Тут ми вирішили не робити таку помилку та визначили наступні ключові проблеми.

14 ключових проблем, виявлених в ході дослідження:

  • Безпекові ризики
  • Відсутність доступу до кредитів

Ця проблема великою мірою спричинене безпековими ризиками. Це загальна проблема для України, але у цьому регіоні вона є особливо сильною, через небажання кредиторів брати в заставу майно, яке знаходиться близько до лінії розмежування, а часто і загалом території Донецької та Луганської областей.

  • Руйнування ланцюжків вартості у промисловості через військову агресію РФ
  • Заміновані території, що обмежує власне виробництво в сільському господарстві.
  • Посушливий клімат

Він не пов’язаний безпосередньо з агресію РФ, але все одно вимагає великих інвестицій в розвиток сільського господарства в регіоні.

  • Дорога логістика та перервані транспортні маршрути
  • Втрачене авіасполучення
  • Тривалі перебої енергопостачання

Як показує аналіз, саме не території цих областей показники якості електропостачання є найнижчими в Україні. Зокрема і через розбалансування електромереж через військову агресію.

  • Падіння попиту на вугілля

Це давня проблема але вона посилилася з усіма іншими слабкостями економіки регіону в останні роки.

  • Високе безробіття
  • Дефіцит кваліфікованих кадрів

Ми бачимо великий розрив між тими знаннями та навичками, які пропонуються на ринку праці в цьому регіоні, де великою часткою економіки є стара промисловість, і з дефіцитом кваліфікованих кадрів. Часто в тому самому секторі промисловості, але в інших галузях та інших населених пунктах. Відповідно серед ініціатив – буде збільшення мобільності.

  • Низька якість житла

Ми спостерігаємо розрив із нестачею пропозицій житла в тих населених пунктах Донецької та Луганської областей, де економіка почуває себе відносно краще, наприклад в Маріуполі. Але з іншого боку, багато житла, яке не може бути використане знаходиться в інших населених пунктах і часто тих, які безпосередньо постраждали від бойових дій.

  • Проблема доступу до якісної освіти та медицини

Особливо до медицини, що було б спричинено традиційною схемою розташування закладів третинної медичної допомоги. Тобто найбільших лікарень в обласних центрах, які на сьогоднішній день є окупованими.

  • Високе екологічне забруднення

Ця проблема є традиційною для регіону, але тут є додаткові ризики, які власне спричиненні відсутністю якихось інвестицій в подолання цих ризиків на окупованих територіях.

Ініціативи

Як наслідок роботи експертів, дискусій з зацікавленими сторонами та обговорення з колегами з Міністерства ми сформували 46 конкретних ініціатив по 8 напрямках. Ми їх визначали за наступними критеріями:

  • Вони мають змінювати статус-кво тобто нинішню ситуацію;
  • Мати кількісні індикатори виконання;
  • Вирішувати конкретні проблеми, з тих які були узгоджені з Міністерством на першому етапі
  • Мати визначену стратегію фінансування, щоб не було такого коли ми пропонуємо не розуміючи того, звідки брати гроші.

Відповідно далі я пройду по цих секторах: це бізнес-середовище; промисловість; сільське господарство; енергетика; транспорт; людський капітал; екологія та якість життя.

Консорціумний фонд

Механізм фінансування найдорожчих елементів нашої стратегії, того проєкту та бачення ініціатив, які ми запропонували Міністерству – ми відпрацьовували разом. Таким механізмом має стати саме Консорціумний фонд.

Ідея полягає в тому, щоб сконцентрувати кошти наших міжнародних партнерів, а також українського державного бюджету. Внеском міг би стати розрахований еквівалент 25% ПДФО, переданого до державного бюджету з Донецької та Луганської областей.

Це не означає, що ми їх звідти забираємо. Це буде розрахункова величина, яка буде стимулювати владу та органи місцевого самоврядування збільшувати обсяги економіки, збільшувати обсяги цього податку, для того, щоб збільшувати обсяги фонду. І відповідно з цього відсотку ми виходимо на внесок України приблизно 5% загального розміру фонду, що міг би скласти приблизно 3 млрд євро.

Це не включає ті ініціативи серед яких уже є зобов’язання міжнародних партнерів. Зокрема, те що казав Ростислав про Європейський інвестиційний банк, тобто ті переговори які вже ведуться і того фінансування, де є уже підписані угоди.

Важливим моментом є те, що ми пропонуємо приклад The Eastern Europe Energy Efficiency and Environmental Partnership («E5P») – це саме управління фондом такою великою інституцією як ЄБРР, щоб зняти питання у наших партнерів, щодо ефективності використання та прозорості коштів. Така сама модель використовувалась щодо будівництва об’єкту укриття Чорнобильської атомної електростанції.

Система страхування військово-політичних ризиків

Власне саме цей фонд має стати джерелом відносно дорогого елементу цієї стратегії – запуску системи страхування військово-політичних ризиків.

Під час обговорення цієї концепції, яку було ухвалено Кабміном, та бесід з колегами з Міністерства ми дивились на різні варіанти, як власне відновити ці області, які через російську агресію знаходяться в пригніченому стані, а саме через військові ризики, які не залежать від українського уряду.

Як вирішувати цю проблему? Розглядались питання пільг, а також інших стимулів. Але з аналізу та бесід з зацікавленими сторонами, що одним з найкращих механізмів міг би стати запуск системи страхування військо-політичних ризиків.

Метою є привести до загальноукраїнського показники оцінки операційних ризиків ведення бізнесу на території цих областей. Вирівняти цю проблему з ризиками, яка є актуальною з інвестиціями в Україні, але особливо в Донецькій та Луганській областях.

Страхувати пропонується:

  • експортні контракти та морські перевезення;
  • застави, що надаються підприємствами банкам, при отриманні кредитів, на рівні портфелів банків;
  • активи (основні засоби та товари підприємств)
  • посіви на території областе.

Щодо страховиків, то тут потрібна подальша робота органів виконавчої влади, міністерств. Це може бути MIGA, великі міжнародні страхові компанії, такі як Lloyd, українські страхові компанії з перестрахуванням.

Чому він може бути найбільше дорогим? Тому що ризики є великими. Ми щодня бачимо в новинах, що конфлікт підтримується агресором в такому стані, щоб зокрема і свідомо унеможливлювати розвиток в цих регіонах. Цей інформаційний фон збільшує сприйняття цих ризиків і відповідно це означає, що це буде не низька страхова премія. І відповідно нам потрібно це розуміти. З іншого боку ми розуміємо те, що особливо на перших етапам ми не будемо мати велику чергу інвесторів з дуже великим проєктами.

Промислові ланцюжки вартості: розвиток індустріальних парків

Ми побачили, що на території цих областей є зареєстровані індустріальні парки, але вони майже не працюють. Вони не дають того ефекту на розвиток економіки, якого від них очікували. І власне зокрема, це відбувається через те, що вони майже не фінансуються державою.

Досвід наших країн-сусідів, конкурентів за інвестиції, показує, що прозорими та ефективним способами стимулювати розвиток та інвестиції, зокрема в межах індустріальних парках є фінансування з бюджетів державної та місцевої інфраструктури під ключ, спрощення процедурних питань, вирішення проблем землевідводу.

Тобто фактично, більшою мірою йдеться про побудову інфраструктури, яка зменшує витрати для тих інвесторів, які заходять у відповідні індустріальні парки зі своїми інвестиційними проєктами. Вони можуть просто викреслити окремі витрати зі свої бюджетів.

Але так само надзвичайно важливо, і тут ключова роль органів місцевого самоврядування – це забезпечення підтримки цих інвестиційних проєктів. Для того, щоб зняти бюрократичні питання, а також питання пов’язані з землями.

Сільське господарство: відновлення системи зрошення

Тут ключовим є питання інвестицій, тому що це дорогі проєкти. Має бути запроваджений механізм державно-приватного партнерства. Коли ці системи меліорації будуються державними інституціями, але використовуються приватними компаніями, які працюють у сільському господарстві. Ми бачимо Консорціумний фонд джерелом подібних інвестицій для того, щоб відновити систему зрошення у цьому регіоні.

Транспортна інфраструктура

Це також питання інвестицій. Це відновлення та будівництво дорожньої інфраструктури з головною метою, зокрема те, що стосується розвитку сільського господарства, забезпечити здешевлення перевезень і відповідно збільшення конкуренто-спроможності тих виробників, які працюють у регіоні. Це як будівництво доріг, так і капітальний ремонт найважливіших ділянок.

Друга частина транспортної інфраструктури – це залізниця. Це відоме питання, яке теж є серед пріоритетів Міністерства. Теж є багато роботи щодо деталізації, це зокрема будівництво залізничних перетинок для того, що з’єднати розірвану логістику. Також електрифікація та модернізація залізничної гілки, щоб поліпшити залізничну доступність Маріуполя. Тут ключові питання, які ми розглядаємо – це забезпечення більш швидкої та більш дешевої залізничної логістики виробників регіону в різних галузях.

Залізниця може бути одним із способів забезпечення швидшого пасажирського залізничного сполучення для Маріуполя. Тому що ми розуміємо, що відновлення авіасполучення з Маріуполем є надзвичайно ризикованим і складним питанням, тому ми маємо дивитись на мультимодальні способи забезпечення громадян швидким доступом до Маріуполя та з Маріуполя. Без цього залучити іноземних інвесторів надзвичайно складно.

Людський капітал

Ми побачили велику потребу у збільшенні мобільності робочої сили, як між спеціальностями, як і мовно-компетенціями так і в середині регіону. Власне йдеться про перенавчання.

Люди, які працюють в цьому регіоні, які заробляють більшу частину грошей для домогосподарств, які мешкають в Донецькій та Луганській областях, більшою мірою звикли працювати в промисловості, на великих підприємствах. Але великі підприємства (вугільні шахти чи інші) втрачають конкурентну здатність та стають нерентабельними.

Мають бути створені всі умови, щоб працівники могли отримати нові навички і прийти працювати в інших великих роботодавців, і де буде найкоротший та найдешевший шлях до нової спеціальності, і де вони зможуть заробляти гроші без бюджетних витрат на підтримку їхніх підприємств.

Тут ми також говоримо про впровадження дуальної форми освіти в закладах професійної та фахової перед-вищої освіти, а також в ЗВО: це інтегровані програми навчання, зокрема на засадах співфінансування з роботодавцями; а також впровадження учнівських контрактів.

Ми розуміємо, що той же Маріуполь є надзвичайно далеким від західного кордону України. Але це абсолютно не заважає агентствам з працевлаштування відправляти щойно навчених працівників працювати за вищі зарплати до наших конкурентів за робочу силу, в тому саму Польшу або Німеччину.

Якість життя

Ми побачили, що надзвичайно важко зберегти кваліфікований персонал в цьому регіоні.

Починаючи від питань безпеки до підвищення якості житла. Важливо забезпечення умов, щоб на ринок заходили, зокрема із тим самим страхуванням ризику і приватні девелопери, які будуватимуть нове житло, забезпечення громадян якісною питною водою, будівництво лікарень третинної ланки, а також розбудова ефективного врядування в регіоні.

X