Продовження мораторію на землю: біг по замкненому колу

лого

Земля – разом із капіталом та працею є одним із трьох головних факторів виробництва. Але право розпоряджатися вільно цим ресурсом Україна своїм громадянам так і не дала. Вже 17 років поспіль парламентарі вирішують за українців, що їм робити із власною землею і блокують створення вільного ринку її купівлі та продажу.  2019 рік – рік подвійних виборів в Україні. В цих умовах різні політичні сили все потужніше нагнітають тему землі та використовують її для «активізації» електорату.
Аби подивитися на перспективи ринку під іншим кутом, Центр економічної стратегії ініціював дебати «Чи зможуть фермери купити землю після повноцінного відкриття ринку чи все скуплять агрохолдинги».

Запрошені спікери представили можливі сценарії розвитку ринку. Практик та представник ринку Павло Тулба, президент компанії «Горіх Причорномор’я», заявив, що фермери, особливо ті, які працюють з багаторічними насадженням, залюбки купуватимуть землю і якраз більшість їх проблем зараз виникає через відсутність ринку. «Ми працюємо як кооператив, бо виявилось, що багато хто хотів би мати сад. Але перше, що цих людей обмежує – відсутність права на землю. Ніхто не бажає вкладати кошти, якщо рілля не знаходиться у їхній власності. Бо сади, системи зрошення коштують дорого і, навіть якщо загинуть дерева, у інвестора залишиться земля, для нього це гарантія», – розказав про реалії ринку Павло Тулба.

На користь того, що землю купуватимуть насамперед фермери, а не агрохолдинги, висказався Віктор Кобилянський, партнер та адвокат Сrowe LF Ukraine: «Після відкриття ринку землю будуть купувати фермери як фізичні особи. За останніми правками до Земельного кодексу вони матимуть перевагу. Фермери зацікавлені у придбанні землі у власність, щоб більш надійно тримати свій бізнес, в тому числі захищатися від рейдерства».

Але, за словами керуючого партнера агрокорпорації “Успіх” Андрія Шишацького, якраз від рейдерства дрібні фермери захиститися не зможуть. Розповідаючи про можливі ризики, пан Шишацький зазначив: “Великі агрохолдинги краще підготовлені до ринку – вони мають юристів, призвичаїлись до нападів рейдерів, а фермери не зможуть протидіяти цьому. В умовах, коли права власності не захищені – не працює правоохоронна система, процвітає рейдерство, не готові реєстри – відкривати ринок землі не можна”.

Широке розповсюдження рейдерства у земельних питаннях Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital, пов’язує, насамперед, з самою відсутністю ринку та чітких «правил гри» на ньому. «Рейдерство – частина сірих схем. Правила на ринку та зростання добробуту його гравців зменшить сіру складову, а ринок стане прозорим. Але не потрібно встановлювати купу обмежень – чим буде менше обмежень, тим вищою буде вартість землі», – прокоментував пан Фурса.
Втім, існують обмежуючі фактори для можливості фермерам увійти на ринок землі, і відкидати фінансові чинники не варто. «Представники банківського сектору говорили мені, що з фермерами, які мають менше 100 га, вони не готові співпрацювати. Проблема і у якості та прозорості звітності, і у поточному фінансовому стані. Але чи буде цікаво банкірам надавати кошти агрохолдінгам – теж питання», – підсумував Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії.

Але з відкриттям ринку та більшою прозорістю відносин між його учасниками фінансовий ресурс для купівлі землі з’явиться, впевнений Роман Граб, координатор земельного комітету Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Зараз маємо великий чорний ринок оренди, а держава, на жаль, не усвідомлює скільки грошей є у фермерів. Щоб агрохолдинги скупили 30% тієї землі, яку вони обробляють, а це загалом 6 млн га, потрібно 1,8 млрд грн», – заявив Граб.

Головне, щоб агрохолдинги не намагалися відсторонити від купівлі землі, впевнена Лілія Тимакіна, директор з юридичних питань агрохолдингу «Астарта-Київ». Вона наголосила на необхідності доступу до купівлі земель для тих, хто ці землі вже обробляє, та виступила проти обмеження на продаж землі іноземним інвесторам: «Якщо ми обмежимо право публічних компаній, які десь мають іноземних інвесторів, то ми поставимо в невигідне становище компанії, які багато років вкладають в розвиток землі та є соціально відповідальними. Будь-яке підприємство, яке має переробку, логістично залежне від місця знаходження земельних ділянок, які вони обробляють. Тому кожен фермер, кожен агрохолдинг намагається будувати елеватори, місця для зберігання продукції”, – наголосила Лілія Тимакіна.

Джон Шморгун, президент Холдинга AgroGeneration вважає, що певний стрес від відкриття ринку у учасників буде, але це стадія через яку необхідно пройти на шляху до нормально функціонуючого ринку: «Ті фермери, які зараз працюють та конкурують непрозоро, мають вийти із тіні. Так, буде боляче, але чекати ще 5 років на відкриття ринку ми не маємо права».

«Слід пам’ятати про суто економічні перспективи повноцінного відкриття ринку. Мораторій на продаж сільськогосподарських угідь – це цілий ряд негативних наслідків для економіки: умовна монополізація оренди та стримування її вартості, деформування ринку, тіньові схеми відчуження земель», – наголосили у Центрі економічної стратегії, який виступив організатором дебатів. За підрахунками Центру економічної стратегії, від продажу землі держава може отримати 12,4 млрд  дол (11.7 млрд дол – від продажу 50% державних земель, 0.7 млрд дол – зростання надходжень ПДВ від збільшення споживання після продажу частини приватних паїв). Також держава може щорічно отримувати додатково 52,5 млн доларів (101.1 млн доларів – зростання надходжень ПДВ завдяки збільшенню приватного споживання від доходів від здачі паїв в оренду, за вирахуванням 48.6 млн доларів – зменшення орендних платежів, бо частину земель держава продасть).

Довідково
30 листопада та 4 грудня 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано ряд законопроектів, що пропонують вкотре продовжити мораторій на продаж сільськогосподарських земель в Україні.  Наразі зареєстровано вже 12 законопроектів, які мають на меті продовжити мораторій. Проти продовження мораторію виступають експерти та громадські організації: Коаліція громадських організацій Реанімаційний пакет реформ та Коаліція за відміну мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення вже опублікували свої звернення до вищого керівництва країни з вимогою не допустити продовження мораторію.

Нагадаємо, що подальше продовження мораторію обмежує права людини. Таким мораторій визнав Європейський суд з прав людини (22 травня 2018 року, справа «Зеленчук та Цицюра проти України»).

Захід організовано в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Назад до розділу "Події"
Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Форма реєстрації для участі

штрих

Усі поля обов'язкові для заповнення