«Прогресивне членство»: економічна стійкість України відкриває перспективи для бізнес-партнерств із ЄС

Спільні підприємства в галузі оборони, зеленої енергетики та телекомунікацій дають уявлення про те, як країна може приєднатися до блоку поетапно, а не чекати на повний статус.

Коли минулого місяця з конвеєра німецького заводу зійшов перший безпілотник українського дизайну, Володимир Зеленський розумів, що це стало поворотним моментом для економіки.

Завдяки спільним підприємствам з виробництва дронів, які також добре розвинені у Фінляндії та Данії, охоплена війною Україна продемонструвала, як її підприємства можуть адаптуватися та подолати обмеження внутрішнього ринку, що перебуває під постійною загрозою бомбардувань, з кожним днем все більше інтегруючись у промислову мережу ЄС.

У вівторок, коли відзначається сумна четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українська економіка продовжує демонструвати стійкість у складних умовах.

Минулого року очікувалося, що економіка зросте на 2-3%, але російські ракети та дрони знизили темпи зростання до 1%.

Цього року очікується поліпшення економічного зростання, хоча постійні російські атаки знизять його темпи з раніше очікуваних 2,2% до 1,8%, заявили минулого місяця аналітики Національного банку України.

Минулого місяця Брюссель зробив ще один крок у напрямку співпраці, спростивши українським вантажівкам перетин кордону з мінімальною кількістю документів.

Поглиблення торговельних зв’язків ЄС з Україною зайняло роки переговорів – занадто багато, на думку критиків, – але є конкретні кроки щодо інтеграції Києва в блок, які можуть привести до переговорів про вступ пізніше цього року.

Курт Волкер, провідний співробітник Центру аналізу європейської політики, каже, що існує політична необхідність якнайшвидше прийняти Україну до ЄС.

«Але з практичної точки зору Україна не готова в плані реформ і їхнього впровадження, щоб стати повноправним членом ЄС у цей проміжок часу. Тому я думаю, що [Брюссель] розробить концепцію, яку можна назвати прогресивним членством», – каже Волкер, колишній співробітник Державного департаменту США і посол США в НАТО.

Замість того, щоб чекати, поки Україна виконає всі вимоги перед вступом, Брюссель міг би встановити мінімальний рівень відповідності, а потім контролювати прогрес, надаючи Києву більший доступ до єдиного ринку та митного союзу по мірі досягнення кожного етапу.

«Більше переваг від участі в ЄС відкриються в міру проходження Україною цього процесу, але це матиме політичний ефект швидшого вступу України до ЄС», – каже він.

Близько 1000 українських компаній працюють у сфері оборонних досліджень, спираючись на величезний досвід, набутий під час війни з Росією. Багато з них співпрацюють з оборонними підрядниками з ЄС та США.

Енді Гандер, президент Американської торгової палати в Україні, каже, що Boeing є одним з багатьох американських оборонних підрядників, які працевлаштовують тисячі працівників в Україні. Він додає, що партнерство з українськими компаніями стає звичним явищем. Рівень залученості, виходячи з 10-річного інвестиційного горизонту, є очевидним.

Близько 85% американських компаній, що працюють в Україні, мають у своєму штаті військовослужбовців, а дві третини працевлаштовують ветеранів.

«90% наших членів працюють у повному обсязі, але це нелегко, оскільки Росія націлена на американські компанії», – каже він.

Минулого року фабрика з виробництва кавоварок, що належить американському виробнику електроніки Flex, була вражена двома ракетами. Гандер, який працює в Україні майже 30 років, каже, що про удар попередили лише за сім хвилин, але всіх співробітників вдалося успішно евакуювати.

МакДональдз у Києві був вражений сім разів. Два тижні тому російська ракета «Іскандер-М» влучила в колишню фабрику сигарет «Marlboro» в Харкові, яка була переобладнана для виробництва боєприпасів.

Зі свого офісу в західній частині Києва Гандер каже:

«Безпека є великим викликом для всіх. Перше, що я перевіряю вранці, — чи моя команда жива. Потім — чи працює опалення та електроенергія».

Він додає: «Близько половини компаній, які ми представляємо, зазнали певних збитків з початку війни. Цілком очевидно, що Росія хоче, щоб американські компанії пішли з України».

Наталія Шаповал, голова Київської школи економіки (KSE), каже, що всі українські підприємства боролися за відновлення після постійних обстрілів, але не змогли подолати величезний торговельний дефіцит.

Минулого року сільськогосподарське виробництво скоротилося майже на 7% порівняно з 2024 роком, а минулого місяця — на 20% порівняно з січнем минулого року.

Минулорічне падіння можна частково пояснити суперечками щодо переглянутої «глибокої та всеосяжної» торговельної угоди з ЄС, яка обмежила торгівлю продовольчими товарами з моменту її підписання в червні та набрання чинності в жовтні.

Українські фермери постраждали після того, як Польща, Угорщина та Словаччина пішли далі і відкрито виступили проти Брюсселя, заблокувавши постачання зерна.

Протягом останніх двох місяців бомбардування портів на узбережжі Чорного моря завадило експорту зерна на західні ринки.

Наприкінці 2025 року експорт усіх видів товарів був на 45 млрд доларів (33 млрд фунтів) меншим за імпорт, «що є величезною сумою», зазначає Шаповал. Різницю компенсує допомога, переважно від ЄС.

Значний обсяг допомоги забезпечує державні інвестиції та витрати на соціальне забезпечення, а податки фінансують війну.

Окрім сільського господарства, торговельна угода з ЄС пропонує більший доступ до інших галузей промисловості та шлях до членства для України. Наприклад, лібералізація торгівлі на цифровому ринку Брюсселя принесла користь українським ІТ- та комунікаційним компаніям, багато з яких зберігають усі свої дані в хмарних сервісах, щоб уникнути втрат у разі знищення фізичних серверів.

«Зелена енергетика та телекомунікаційний сектор також зростають, незважаючи на те, що вони постійно руйнуються бомбами», — каже Шаповал.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії, розташованого в Києві, каже, що будівельний сектор зазнавав труднощів після того, як непропорційно велика кількість його працівників була мобілізована до збройних сил.

Загалом, набір персоналу виявився поширеною проблемою для підприємств після того, як кількість претендентів на кожну вакансію зменшилася з 5-10 осіб до конфлікту до не більше ніж 2 осіб цього року, незважаючи на те, що рівень безробіття коливається на рівні близько 16%.

Зарплати зросли через вичерпання пропозиції робочої сили, але ця тенденція не змогла запобігти зростанню нерівності, каже вона, що може підірвати рейтинги президента, якщо він буде змушений провести вибори в короткі терміни в разі укладення мирної угоди.

Дональд Трамп зробив проведення президентських виборів умовою для мирних переговорів, і Зеленський погодився, сказавши в грудні минулого року: «Я готовий».

Гандер каже, що американські компанії чітко дали зрозуміти Вашингтону, що майбутнє України лежить в ЄС, а не в Росії.

Американські аналітичні центри, багато з яких належать до правого політичного спектру, закликали вітчизняні компанії розглянути, як вони можуть скористатися закінченням війни та глибшою економічною інтеграцією з Європою.

Світовий банк у понеділок оцінив, що відновлення пошкодженої інфраструктури України коштуватиме 588 млрд доларів – майже втричі більше, ніж річний обсяг економіки країни. Ці інвестиції та ймовірність надходження в країну величезних приватних коштів можуть перетворити державу з 40-мільйонним населенням на одну з найсильніших економік Європи.

Лідери європейських країн розуміють, що запропоноване Трампом врегулювання означатиме тимчасовий мир, а Росія й надалі залишатиметься загрозою. З огляду на це, військовий досвід та технологічні знання України й надалі матимуть величезну цінність.

Коли Зеленський тримав у руках перший спільний німецько-український дрон під час відвідування Мюнхенської конференції з безпеки, він написав у X:

«Це сучасна українська технологія. Випробувана в бою. Працює на базі штучного інтелекту. Вона буде наносити удари, проводити розвідку, захищати наших солдатів».

Джерело: The Guardian.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.