Зменшити обмеження для економічної діяльності

24 Березня 2020
Поділитись

Лист від аналітичних центрів до Уряду, ВРУ та Президента щодо карантинних заходів та їх впливу на економіку

У цей складний період, коли світова економічна криза підсилюється низкою різних факторів – різні країни світу по різному реагують на ситуацію.

Багаті країни із вільно конвертованими валютами, які можуть дозволити включити “друкарські станки” – заливають грошима економіки, в той час як інші країни цього собі дозволити не можуть.

Також різним є організаційні заходи для припинення поширення епідемії – від жорсткого карантину та обмежень для транспорту і бізнесу у певних країнах до майже повної відсутності заборон для ведення господарської діяльності разом із повномасштабними заходами по виявленню та ізоляції носіїв вірусу у інших країнах.

На думку фахівців аналітичних центрів економіка України ще достатньо слабка, щоб витримати шоки зупинки значної частини бізнесу на період, більший за кілька тижнів або без значних втрат витримати наслідки друку десятків мільярдів гривень.  

Безумовно людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки – теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях – передчасних смертях від хвороб, пов’язаних з бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг, тощо.

За даними Торгово-промислової палати вже зараз близько 600-700 тисяч підприємств, малих підприємців та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб – зупинили роботу через карантин. Це близько ¼ частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.

Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до 3 квітня – будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до Держбюджету та соціальних фондів, а з іншого боку – необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти тощо

Вже поточні заходи за оцінками фахівців призведуть до падіння економіки у річному вимірі у 4-5% від ВВП, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн.

В той же час варто зазначити, що ефективність таких жорстких карантинних заходів у боротьбі із поширенням нового вірусу залишається сумнівною, у порівнянні із іншими комплексами заходів.

Так, збалансовані продумані заходи країн, зокрема Південної Кореї та Тайваню – які майже не обмежували  суб’єктів господарювання, а натомість забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв і хворих, відстеження контактів хворих, ізолюванні виключно ризикових груп населення – виявились ефективними.

За свідченнями фахівців з питань охорони здоров’я – карантин не може взагалі зупинити розвиток епідемії, натомість його мета – дещо розтягнути її у часі, аби дати системі охорони здоров’я можливість краще підготуватися, а надалі зменшити пікові навантаження на неї. Але ці заходи ефективні тільки на самому початку епідемії. Є сподівання, що Україна встигла їх вжити своєчасно, але тепер задача – так само своєчасно послабити, а потому і скасувати обмеження, оскільки коли вони досягли своєї мети, подальше їх існування є контрпродуктивним.

Щодо статистики ВООЗ також є застереження міжнародних фахівців – вони зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час по різним країнам – через обмеженість її вибірки – не має сенсу. Значна кількість хворих новим вірусом переносять хворобу “на ногах”, або вважають її іншою хворобою і не тестуються – відповідно статистика щодо летальності нового вірусу є вкрай викривленою. Відповідно наджорсткі заходи, які впроваджують низка країн разом з Україною – вбачаються надмірними та згубними для економік країн. 

Вбачається доцільним розглянути альтернативні варіанти “хірургічних” заходів з 4 квітня для України, які впроваджують розвинені країни, зокрема Швеція, Данія, Південна Корея, Тайвань тощо, на заміну “килимових бомбардувань”.  Такі заходи вбачаються набагато менш згубними для економіки, ніж ті, які діють на цей час в Україні, в той же час вони довели свою ефективність у низці країн, про які зазначено вище. Пропонується детально проаналізувати відповідний досвід, напрацювати план реалізації та запровадити саме такий комплекс заходів, на заміну згубних для економіки та соціальної політики прямих заборон ведення бізнесу.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати позитивний міжнародний досвід та наслідки для України різних сценаріїв подолання кризи, експерти готові взяти участь у обговоренні та напрацюванні відповідного комплексу заходів.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього (співзасновник А.Амелін)

Центр економічної стратегії

CASE Ukraine

X