Приватизувати не можна залишити. Що відбувається з продажем державних банків в Україні

Розпочати процедуру приватизації державних банків в Україні хочуть вже багато років, але поки кількість держбанків лише збільшується.

Зараз в Україні сім державних банків: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк, PIN банк, Мотор-банк. Останній доєднався до цього списку у вересні 2024 року, раніше він належав підсанкційному експрезиденту Мотор-Січі В’ячеславу Богуслаєву.

За підсумками третього кварталу 2024 року, частка державних банків у чистих активах банківського сектору України 53.3%. Така велика частка держави в банківському секторі створює низку проблем. Це й обмеження конкуренції, й фінансове навантаження на бюджет, й висока частка проблемних кредитів. Що зараз відбувається з приватизацією банків, які банки готують до продажу та на якому етапі процедура?

У вересні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт (№11474), що регламентує особливості приватизації державних банків. Він дозволяє продавати будь-яку частку державної власності в банку та розширює коло потенційних інвесторів. У жовтні документ підписав президент Володимир Зеленський, що запустило активну фазу процесу. Це був законопроєкт у межах зобов’язань України перед МВФ і Світовим банком. Дія закону поширюється на усі державні банки, крім Ощадбанку та Укрексімбанку.

Приватизація банків – це виклик для України, але одночасно й можливість зробити банківський сектор більш стабільним та ефективним. Раніше в уряді говорили про поступову приватизацію всіх державних банків. Але поки що від такої ідеї відмовились і зосередилися лише на двох – Укргазбанку та Сенс Банку.

Єлеазар Левченко, молодший економіст ЦЕС, говорить, що приватні банки зазвичай більш чутливі до змін у споживчому попиті та часто мають кращі фінансові показники, аніж державні банки. Це призводить до більш конкурентного середовища, від чого виграє економіка, у якій покращується доступ до кредитування.

“Також в Україні державні банки часто мають несправедливу перевагу у тому, що державні установи схильні співпрацювати та відкривати свої рахунки насамперед у банках з державною власністю”, – зазначає Левченко.

Він додає, що з позиції держави продаж таких системно важливих банків також зменшує ризики повторної рекапіталізації – тобто витрат грошей платників податків для підтримання менш ефективних банків.

Джерело: LIGA.net.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.