Чому українські банки не вкладають гроші в економіку?
Банки мають велику ліквідність, але не хочуть кредитувати бізнес та фінансувати бюджет.
Головна проблема фінансового життя країни через війну — великий дефіцит бюджету. Крім допомоги від іноземних партнерів, Мінфін може покривати дефіцит за допомогою запозичень на внутрішньому ринку через розміщення військових облігацій.
І хоч банки є головним покупцем цих цінних паперів (на 27 червня — майже 70 млрд грн, $360 млн і 250 млн євро), цього явно недостатньо.
Заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко зазначає в коментарі LIGA.net, що Мінфін не хоче збільшувати боргове навантаження: “Напевно, там є якісь особисті образи, але здебільшого це не про образу, а про небажання ставити дорогі ОВДП (оскільки збільшиться боргове навантаження. — Прим. ред.)”.
На думку економістки, підвищення ставки збільшило б попит на військові облігації, проте невідомо, наскільки сильно. Але якщо ставки не зміняться, то попиту точно не буде.
Якщо боргові папери Мінфіну нині малопривабливі, то банки теоретично могли б використати свою ліквідність для активізації кредитування. Але тут є ціла низка проблем.
Однією з головних є погане фінансове становище компаній, що робить кредити дуже ризиковими. Згідно з березневим опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 28% компаній мають фінансові резерви на пів року, 17% — на рік, а 43% — лише на кілька місяців.
“Відповідно, банкам кредитувати компанії, які можуть мати фінансові труднощі, – означає заздалегідь отримати квиток на проблемний кредит. Банки хочуть цього уникнути”, — зазначає Марія Репко.
Марія Репко, зі свого боку, категорично закликає не відбирати у банків нічого силою: “Це близько до катастрофи. У кожного банку своя ситуація: в одних є вільні гроші на тиждень, у других – на місяць, у когось – на день, а в декого – взагалі немає”.
Економістка вважає, що поведінка банків є логічною, оскільки вони женуться за більшою прибутковістю (а зараз це депсертифікати), щоб перекрити збитки від проблемних кредитів.
Річ у тім, що, попри високу ліквідність, уперше з 2017 року банківська система отримала чистий збиток, а частка кредитів, що не працюють, повільно зростає: якщо 1 березня вона становила 26,6%, то на 1 червня було вже 27,6%. І далі, очевидно, буде тільки гірше.
Марія Репко вважає, що власних ресурсів (податкових, банківських тощо) Україні не вистачить. Наприклад, повернення імпортних мит дасть 3,5 млрд грн, а ще підвищувати податки за 30-відсоткового падіння економіки — не варіант. Тому ми опинилися в залежності від іноземної допомоги, зазначає економістка, — як фінансової, так і військової.
У цьому контексті вона рекомендує координувати допомогу від партнерів, щоби гроші приходили в достатніх обсягах і регулярно, а не так що “один місяць – пусто, а інший — густо”.
Насамкінець Марія Репко вказує на необхідність домагатися від партнерів збільшення частки грантової допомоги, а не пільгових кредитів, тому що боргове навантаження може стати занадто великим для України.
Повний матеріал опубліковано на LIGA.net.