Українська економіка у 2024 році: спецвипуск Трекеру

Як українська економіка пережила 2024 рік? Головне про економіку України у 2024 році — у цьому спеціальному випуску Трекеру економіки України під час війни з інтерактивними графіками та коментарями експертів. Традиційний Трекер, який ми оновлюємо регулярно, можна знайти за посиланням. Проєкт виходить за підтримки ПриватБанку.

Відновлення економіки сповільнилось: ВВП зріс на 2,9% у 2024 році

У порівнянні з 2021 роком, ВВП України залишається нижчим майже на 22%. Приросту ВВП майже на 4% рік-до-року все ще недостатньо для повноцінного відновлення економіки після падіння на початку повномасштабного вторгнення. Після падіння на 28,8% у 2022 році, економіка відновилася на 5,3% у 2023-му, але у 2024 році темпи зростання уповільнилися. Зростання ВВП кожного кварталу 2024 року відносно 2021 року було нижчим, ніж у 2023-му.

Відновленню продовжують перешкоджати безпекові ризики, нестача кваліфікованих працівників і наслідки російських обстрілів енергетичної інфраструктури. До того ж, у 2023 кращим показникам відновлення ВВП сприяли низька база порівняння після падіння 2022 року та стрімке збільшення державних видатків, які у 2024 році вже скоріше є нормою воєнного часу.

Попереду в України довга дорога відновлення економіки, яка займе не один рік. Якщо ті темпи зростання ВВП, які НБУ прогнозує на наступні три роки, зберігатимуться і надалі, то економіка повернеться до рівня 2021 не раніше 2030 року. Пришвидшення зростання має залишатися у фокусі державної політики, особливо для того, щоб наблизити Україну до вступу в Європейський Союз.

Інфляція вперше з осені 2022-го почала пришвидшуватись

В Україні інфляція вперше з осені 2022 року почала прискорюватися, досягнувши 12% у грудні 2024-го (проти 5,1% рік до року наприкінці 2023-го). Основні причини зростання цін – посушливе літо та слабкий урожай, подорожчання енергоносіїв, пального й збільшення витрат на оплату праці.

У першій половині 2024 року ціни на яйця, олію, овочі та цукор були здебільшого нижчими, ніж у 2023-му. Однак до кінця року вони зросли на всі товари.

Протягом перших шести місяців найбільше дешевшали м’ясо, яйця, олія, цукор і сіль. Водночас у листопаді спостерігалося різке подорожчання яєць – їхня ціна зросла більш ніж у 1,5 раза.

НБУ вперше за понад 2,5 роки підвищив облікову ставку, щоб стримати інфляцію

Реагуючи на пришвидшення інфляції, наприкінці року НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%. Мета – стабілізація валютного ринку, зниження інфляційних очікувань і поступове уповільнення інфляції до цільового показника 5% – оптимального рівня для підтримки цінової стабільності та забезпечення сприятливих умов для економічного зростання.

Підвищення облікової ставки робить кредити дорожчими, тому бізнесу та людям стає складніше позичати гроші. Водночас банки можуть піднімати відсотки за депозитами, що заохочує людей більше заощаджувати, а не витрачати. Менше споживання знижує попит на товари та послуги, що допомагає уповільнити зростання цін. Однак цей процес залежить від багатьох факторів, зокрема стану економіки, рівня конкуренції на ринку та впливу зовнішніх подій.

ОВДП залишалися найкращим гривневим інструментом для вкладень

​Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) є інструментом, який уряд України використовує для фінансування видатків, що не покриваються основними податковими надходженнями або іноземним фінансуванням. Купуючи ОВДП, інвестори не лише отримують можливість заробити більше, ніж на банківських депозитах, але й безпосередньо підтримують державу в умовах війни. Держава гарантує повернення коштів, оскільки ОВДП є частиною внутрішнього боргу.

Через те, шо інфляція була на найнижчому рівні у першій половині 2024 року, реальна дохідність ОВДП була найвищою у цей період. Втім, і після пришвидшення інфляції ОВДП залишаються привабливими для інвестування, з вищим, ніж у депозитів, рівнем дохідності.

Обмінний курс перетнув наприкінці року позначку 42 грн/$

На початок 2024 року офіційний та готівковий курси долара становили 38 грн/$. За підсумками року обидва перевищили позначку 42 грн/$, що означає ослаблення гривні приблизно на 9,5%. В умовах війни та дефіциту бюджету такий рівень девальвації можна вважати відносно помірним.

Після скасування НБУ фіксованого курсу у 2023 році та переходу до гнучкого курсоутворення гривня демонструє поступове знецінення. Ослаблення національної валюти негативно впливає на внутрішніх споживачів імпортних товарів, оскільки призводить до зростання цін. Водночас девальвація підвищує конкурентоспроможність українського експорту, роблячи вітчизняні товари дешевшими та більш привабливими на зовнішніх ринках.

НБУ продав майже $35 млрд в межах валютних інтервенцій для стабілізації курсу

Валютні інтервенції – це один із механізмів, за допомогою якого Національний банк України впливає на курс гривні та регулює кількість грошей в економіці. Головна мета таких дій – забезпечення стабільності цін, що є ключовим завданням НБУ.

За підсумками 2024 року Україна продала валюти більше, ніж купила, що призвело до від’ємного сальдо у $34,8 млрд. Це означає, що попит на валюту перевищував її надходження, і для утримання курсу гривні НБУ був змушений витрачати власні резерви. У порівнянні з 2023 роком цей від’ємне сальдо збільшилося на 21,7%, а відносно 2022 року – майже на 40%.

У грудні 2024 року обсяг продажу валюти досяг рекордних $5,3 млрд, перевищивши піки попередніх криз: $2,4 млрд у березні 2020 року (під час пандемії COVID-19) та $3,2 млрд у жовтні 2014 року (в умовах російської агресії на сході України та після підписання перших Мінських угод у вересні).

Головна причина рекордного продажу валюти в грудні – рекордні щомісячні видатки загального фонду держбюджету, які склали 492 млрд грн. Значну частину коштів спрямували на закупівлю зброї та боєприпасів, що потребувало великих обсягів імпорту та, відповідно, валюти.

Золотовалютні резерви продовжували зростати

У 2024 році міжнародні резерви зросли в середньому на 7,7% – значно менше, ніж у 2023-му, коли приріст склав 41,5%. Проте позитивна динаміка зберігалася.

Зростання резервів стало можливим завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили обсяги продажу валюти НБУ та виплати за державним боргом. Резерви продовжували зростати, незважаючи на значні валютні інтервенції.

Без роботи залишався кожен сьомий українець

За підсумками 2024 року середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).

Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, але безробіття все ще залишалося високим, що свідчить про наявність структурного безробіття. Брак робочої сили став однією з ключових проблем бізнесу.

Дефіцит кадрів загострив конкуренцію між роботодавцями, що стимулювало зростання реальних зарплат, навіть порівняно з довоєнним періодом. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. Зокрема, жінки все частіше працювали водіями вантажівок, зварювальниками, слюсарами та водіями громадського транспорту. Цей процес підтримували державні та міжнародні програми навчання, допомагаючи жінкам опанувати нові професії.

Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон. Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.

Зростали податкові надходження

Детальніше про бюджетні підсумки 2024 року — у нашому Бюджетному огляді 2024.

За підсумками року податкові надходження зросли на 37% порівняно з попереднім роком і склали 1 647 млрд грн. Усі основні податки зростали швидше за інфляцію. Найбільший приріст у грошовому вимірі забезпечили податок на прибуток (+127 млрд грн), акцизні збори (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).

У реальному вимірі (в цінах жовтня 2021 року) надходження у 2024-му вперше повернулися на довоєнний рівень.

Наприкінці 2024 року в Україні відбулося історичне підвищення податків. Ключовою причиною цього стали побоювання, що в бюджеті не вистачатиме коштів для фінансування оборони.

Основний акцент зробили на підвищенні військового збору. Це збільшило податковий тягар для офіційно працевлаштованих громадян і “білого” бізнесу, тоді як тіньовий сектор залишився недоторканим. Як наслідок, фінансове навантаження розподілилося нерівномірно, створюючи додатковий тиск на легальних платників.

Більш збалансованим рішенням було б підвищення ПДВ, що дозволило б рівномірно розподілити податкове навантаження на всю економіку, а не лише на її “білу” частину.

Оборона залишалася пріоритетом державних видатків

Детальніше про бюджетні підсумки 2024 року — у нашому Бюджетному огляді 2024, який вийде незабаром.

У 2024 році видатки державного бюджету (без урахування матеріально-технічної військової допомоги, яка обліковується в державному бюджеті) склали 3 822 млрд грн — на майже 16% більше, ніж у 2023-му.

На оборону та безпеку спрямували 2 261 млрд грн, а в грудні ці витрати перевищили попередній рекордний показник листопада більш ніж на 130 млрд грн.

Видатки на обслуговування державного боргу сягнули 307 млрд грн, що становить 8% від усіх бюджетних витрат (без урахування військової допомоги).

У 2024 році частка видатків на оборону у ВВП України досягла рекордних 30%. Жодна країна світу не витрачає таку значну частину свого ВВП на оборону, і навіть Росія, за доступною статистикою, має нижчий показник.

Зважаючи на те, що економічний потенціал України значно поступається російському, щоб мати змогу протистояти агресору на рівних — забезпечувати армію зброєю, технікою та всім необхідним — Україна змушена спрямовувати значно більшу частку ВВП на оборонні потреби.

Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%). Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.

Іноземна фінансова допомога — все ще опора бюджету та економіки

Україна пройшла 2024 рік із достатнім рівнем зовнішнього фінансування, що дозволило зберегти економічну стабільність. Завдяки підтримці міжнародних партнерів та активним зусиллям із використання заморожених російських активів країна увійшла у 2025 рік у кращій фінансовій ситуації, ніж у попередні роки. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд зовнішньої бюджетної підтримки.

Цей рік також став переломним у фінансуванні України: вперше почали надходити кошти від доходів заморожених російських активів. У червні лідери G7 погодили надання Україні кредиту на $50 млрд через механізм ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine), який буде погашатися за рахунок майбутніх доходів від цих активів.

Водночас Україна може уникнути виплати цих $50 млрд країнам G7, якщо не отримає воєнних репарацій від Росії. Перша виплата за механізмом ERA надійшла також у 2024 році від Сполучених Штатів.

Незважаючи на те, що перші два місяці 2024 року зовнішня допомога була недостатньою (в першу чергу через невизначеність з допомогою від США, яку тоді довго не погоджував Конгрес), за підсумками року вона сягнула очікуваних рівнів та покрила три чверті додаткових потреб державного бюджету — найкращий показник за три роки війни.

Сільське господарство забезпечило 43% товарного експорту у 2024 році

У 2024 році експорт товарів України зріс на 15% і досяг майже $42 млрд. Основу експорту складала аграрна продукція, яка забезпечила 43% загального обсягу ($18,1 млрд). Найбільше експортували кукурудзу та соняшникову олію (по $5,1 млрд), пшеницю ($3,7 млрд) і рапс ($1,9 млрд).

Металургія принесла 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд), де ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд).

Експорт зернових та олійних культур у 2024 році зріс на 20% і досяг 61,5 млн тонн. Основний обсяг постачали через чорноморські порти, які працювали стабільно та забезпечили 79% експорту.

Попри регулярні російські обстріли та логістичні ризики, Україні вдалося не лише зберегти, а й наростити постачання зернових за кордон.

IT послуги зберегли найбільшу частку в експорті, але їх обсяг зменшився

Експорт послуг у 2024 році зріс на 3,8% і досяг $17,2 млрд. Водночас комп’ютерні послуги скоротилися на 4,2%, до $6,4 млрд, тоді як транспортні послуги зросли на 7,7%, до $4,1 млрд.

Сегмент професійних послуг та управлінських консультацій зріс майже на 15%, а технічні й торгові послуги – на 11%.

Імпорт товарів залишався набагато більшим за експорт

У 2024 році обсяг імпорту в Україну становив майже $71 млрд, що на 11% більше, ніж у попередньому році. Більшість поставок складали електроніка, автомобільне обладнання та технічне приладдя (приблизно третина імпорту), а також хімічні товари та фармацевтика (17%). Імпорт нафти, газу й електроенергії склав майже $8,2 млрд, або 11,5% від загального обсягу.

Основна частина імпорту — високотехнологічна продукція, тоді як експорт переважно складається з товарів з меншим рівнем обробки та доданої вартості.

Імпорт послуг падав другий рік поспіль, але витрати українців за кордоном залишалися високими

Імпорт послуг скорочується другий рік поспіль: у 2023 році він зменшився на 8,5%, а у 2024-му – ще на 10%.

Понад 60% імпорту послуг — $14,2 млрд — традиційно припадає на подорожі. У цій категорії враховуються витрати українців, зокрема біженців, за кордоном, здійснені через українські платіжні картки. У 2024 році цей сегмент зменшився на 17,2%. Натомість імпорт транспортних послуг зріс на 12,9%.

Найбільше зростання зафіксовано у професійних послугах та управлінських консультаціях – їхній обсяг збільшився більш ніж удвічі (+104,2%). Високі темпи зростання також показали технічні й торгові послуги (+63,2%) та комп’ютерні послуги (+24,7%).

ЄС — головний торговельний партнер

Вперше з початку повномасштабного вторгнення український експорт зріс порівняно з попереднім роком. Загальна структура торговельних партнерів залишилася без суттєвих змін: найбільшим імпортером українських товарів залишається Польща.

Найбільше скорочення експорту відбулося у торгівлі з Румунією — у 2024 році продаж товарів і послуг до цієї країни зменшився на $2 млрд. Водночас суттєво зріс експорт до Іспанії та Німеччини (+$1,7 млрд загалом), а також до Нідерландів, Бельгії та Італії (+$1,4 млрд). Помітне зростання експорту зафіксоване й у напрямку Єгипту, Індії, Індонезії та США (+$1,7 млрд).

Завдяки цим змінам вперше з початку повномасштабної війни частка експорту до Європи зменшилася, натомість зросла частка постачань до інших регіонів світу.

Європейський Союз залишається головним торговельним партнером України за обсягами імпорту. Однак, якщо розглядати окремі країни, найбільше товарів надходить із Китаю. У 2024-мі річне зростання імпорту з Китаю вперше перевищило приріст імпорту з усіх європейських країн разом узятих – $3,92 млрд проти $2,96 млрд.

Рік погіршення очікувань

За результатами опитувань НБУ у 2024 році, середньорічний індекс очікувань бізнесу знизився у більшості секторів – торгівлі, промисловості та послугах – порівняно з 2023 роком.

Єдиний сектор, де очікування покращилися, – будівництво. Це може бути пов’язано з масштабними державними проєктами з відновлення зруйнованих будівель та інфраструктури, що створює сприятливі умови для розвитку галузі.

Українці у 2024 році втратили той оптимізм, який з’явився на початку повномасштабної війни, та стали дивитися на ситуацію більш реалістично. Середньорічний індекс споживчих настроїв у 2024 році став найнижчим за останні три роки. Попри зростання реальних доходів, інфляційний тиск і загальна соціально-економічна невизначеність посилювали песимізм щодо майбутнього.