Чи повернуться українці додому
За даними ООН, станом на кінець червня третина українців була змушена залишити домівки через війну — це найбільша міграційна криза у сучасному світі.
Понад 7 мільйонів — це ті українці, які залишили домівки, але залишилися в Україні.
Ще близько 5,5 мільйонів опинилися в Європі, із них 3,6 мільйона отримали тимчасовий захист в тій чи іншій європейській країні.
Результати оприлюдненого у липні опитування, яке провели УВКБ ООН та Агентство ООН у справах біженців у шести європейських країнах, свідчать, що більшість біженців з України сподіваються повернутися додому якомога швидше, але 65% планують залишитися за кордоном, поки не зміниться ситуація із бойовими діями та з безпекою.
“Більшість людей, звісно, приймає рішення виходячи з того, чи впаде моїй дитині на голову крилата ракета, чи не впаде”, — вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Важливо також, щоб людям було куди повертатися — фізично. Тож багато чого залежатиме і від того, наскільки швидко вдасться відновити зруйноване житло.
“А з цим є велика проблема, бо зараз і державний, і місцевий бюджети перебувають у важкому стані”, – каже Гліб Вишлінський.
Економіст зауважує, що попри те, що представники влади звітують про відновлення інфраструктури, йдеться передусім про критичну інфраструктуру.
“І не факт, що вдасться відновити навіть критичну інфраструктуру, потрібну для початку опалювального сезону. Далі йде питання фінансування відбудови приватних будинків і ще складніше – багатоквартирних будинків”.
При цьому треба усвідомлювати, каже Гліб Вишлінський, що “в бюджеті на це немає грошей, а донори говорять про великі плани відновлення вже після війни”
“Для тих (жінок з дітьми), хто втратив домівку, варіант повернення в Україну може розглядатися лише коли або в Україні будуть дуже хороші можливості для заробітку – суттєво кращі, ніж в країнах, де вони зараз знаходяться, або якщо чоловік знайде хорошу роботу в Україні і до нього можна буде повертатися вже інший регіон України”, – вважає Гліб Вишлінський.
Додатковою передумовою повернення жінок із дітьми — а це найбільша категорія внутрішніх та зовнішніх переселенців як в Україні, так і за кордоном, — є робота садочків та шкіл.
“Інакше вони просто не зможуть працювати, якщо вони працювали раніше і якщо в них немає іншого джерела доходів”, — вважає Гліб Вишлінський.
Тож, крім того, чи є де жити, рішення про повернення додому залежатиме і від того, чи є, за що жити. Але дані з ринку праці також невтішні.
Для того, щоб економічно запустити механізм відновлення промисловості, робочих місць та економіки, треба мати гроші та ринки збуту, каже Гліб Вишлінський.
“Суто теоретично, якщо нам дадуть страхування від військових ризиків, тут почнуть будувати підприємства, наприклад, з харчової продукції, і експортувати це на європейські ринки”, – розмірковує економіст, але одразу ж знову повертається до безпекового фактора: ніхто нічого не буде будувати, якщо туди у будь-який момент влучить російська ракета.
“Якщо безпекові ризики триватимуть довгий час, то тут буде системна проблема із тим, що люди, які зараз перебувають за кордоном, знайдуть собі хороші робочі місця, адаптуються до місцевого середовища і просто не повертатимуться в Україну. А згодом до них приїдуть чоловіки. Ось це буде тривала і вже незворотна втрата громадян, як споживачів – це зменшить обсяг ринку”, — розповідає Гліб Вишлінський про наступну хвилю міграції та її наслідки.
І додає: “Коли ми говоримо про повернення, то мова йде про повернення фізично і податків на споживання”.
Читати матеріал повністю на BBC.