152. Україна на штучному диханні, але у стабільному стані. Роман Качур про фінансову підтримку партнерів

Дисклеймер: щоб оперативно публікувати текстові версії подкастів, ми користуємося штучним інтелектом для їх розшифрування. Тому в тексті можуть траплятися граматичні та стилістичні помилки.

Юрій: Доброго дня. З вами знову «Що з економікою?» – це передача, яка виходить на хвилі Громадського радіо щотижня, а також на усіх зручних подкаст-платформах. Спільний проєкт Центру економічної стратегії та Вокс Україна.

Сьогодні з вами знову я, Юрій Гайдай. Сьогодні у нас дуже цікавий гість. Це заступник виконавчого директора в Раді директорів Світового Банку і представник України в Раді директорів Світового Банку Роман Качур.

Романе, доброго дня.

Роман: Добрий день, Юрію.

Юрій: Дуже вдячний вам, що ви прийняли наше запрошення поговорити про діяльність Світового Банку. Для наших слухачів дам зовсім короткий бекграунд.

Світовий Банк був один з інструментів пакету, ухваленого на Бреттон-Вудській конференції 1944 року, яка фактично становила повоєнний світовий порядок. Почалося все з заснування Міжнародного банку реконструкції та розвитку, водночас МВФ, як таких двох нових глобальних фінансових інституцій.

Взагалі, Світовий Банк, він передрав на початку активну участь в кредитуванні країн Європи, фактично беручи участь у відновленні економіки, яка дуже постраждала від Другої світової війни. Також реалізація плану Маршалла, а саме його фінансування йшло значною мірою по лінії Світового Банку. Тому тут в нас є така історичний паралель до того, про що ми будемо говорити і сьогодні.

Загалом, Світовий Банк – це цілих п’ять інституцій. Тобто це, в першу чергу, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, це IDA – Міжнародна асоціація розвитку, це IRC – Міжнародна фінансова корпорація, і MIGA – це багатостороння агенція з гарантування інвестицій, і ще Міжнародний центр по вирішенню інвестиційних спорів.

Пане Романе, перше запитання до вас. Ми знаємо, що через Світовий Банк зараз проводиться регулярна допомога США та Японії Україні. Цього місяця в липні зайшло знову більше п’яти мільярдів доларів донорських коштів від усіх партнерів. Вагома частка, майже половина– це допомога США і Японії. Чому саме через Світовий Банк проводиться ця допомога, як це взагалі структуровано?

Роман: Дякую, Юрій, за запрошення. Доброго дня ще раз слухачам.

Насправді, ви дуже гарно описали всю структуру Світового Банку. Це велика глобальна інституція. У попередньому фінансовому році, який щойно закінчився, 30 червня, Світовий Банк надав своїм країнам-членам більше 100 мільярдів доларів для приватного і публічного сектору.

Для України Світовий Банк став рятівним колом відразу після повномасштабного вторгнення з 24 лютого. З цього часу Світовий Банк надав Україні більше 23 мільярдів доларів і мобілізував 37,5 мільярдів доларів.

Це основне джерело фінансування не тільки власних коштів Світового Банку, як ви зазначили, це кошти донорів, які спрямовуються через Світовий Банк. Приблизно можна сказати, що кожна друга гривня чи долар, який Україна отримує від зовнішніх партнерів, приходять через Світовий Банк. Це, як я сказав, кошти, як власне Світового Банку, так і партнерів.

Чому це важливо для партнерів? чому це важливо для України?

Перше, Світовий Банк – це, єдина організація донорів, яка може робити повну верифікацію коштів, які надають донори. Для цього є спеціальні команди, є дуже глибоке розуміння, як працює економіка та український уряд. Відповідно, донори, які надають кошти, можуть отримати повну верифікацію, як ці кошти були витрачені від Світового Банку. Світовий Банк є інституцією, якій донори довіряють.

Тому, таким чином, на сьогоднішній день більшість наших основних донорів, такі як США, Японія, Великобританія і багато інших, вони керують свою допомогу саме через інструменти Світового Банку.

Друге, Світовий Банк на сьогоднішній день має можливість створювати нові фінансові інструменти для донорів. Зокрема, з липня активний такий інструмент, як IDA Crisis Window Facility, яка дозволяє мультиплікувати грантові кошти в пільгові кредити з фактором 3. Кожен долар, який донор вносить в цей інструмент у вигляді гранту, може бути мультиплікований на 3 долари, тобто, виданий у вигляді 3 доларів кредитів для українців.

Юрій: Пане Романе, а хто, власне, займається мультиплікацією?

Роман: Мультиплікацією займається IDA, яка є частиною Світового Банку. У рамках IDA створена спеціальна програма для України і Молдови. Ми знаходимося в одному пакеті, але очевидно, що Україна отримає найбільшу частку в ньому. Ми можемо отримати загалом до 6 мільярдів доларів. Це стандартний механізм, по якому IDA працює з усіма своїми членами. Це найбідніші країни.

Україна, незважаючи на війну для прямої участі в IDA, але ми домовилися і створили окрему програму для України, яку я зазначив раніше, IDA CRW – Crisis Response Window. Вона вже активна. Є перші донори, які заявили, що внесуть туди гроші – це Норвегія і Швеція. Зараз працюємо з США, щоб вони також вносили сюди грантові кошти. Через цей механізм Україна зможе отримати втричі більший ресурс у вигляді пільгових кредитів.

Третій аргумент – це спрощення процедур роботи з донорами для уряду. Світовий банк таким чином став єдиним вікном для мобілізації коштів. Уряду достатньо будувати відносини і структурувати угоди з Світовим банком. Світовий банк вже в свою чергу самостійно працює з усіма донорами для того, щоб укласти відповідні угоди, отримати від них кошти чи інші фінансові інструменти.

Ше один важливий аргумент це те, що на сьогоднішній день ми отримуємо допомогу не тільки у вигляді кредитів, а також як фінансові гарантії. Відповідно, є необхідність монетизувати ці фінансові гарантії.

На сьогоднішній день Світовий банк є єдиною організацією, яка може монетизувати фінансові гарантії. Зокрема, по такому механізму зараз працюють Японія і Великобританія, які надають фінансові гарантії Світовому банку. Банк в свою чергу вже конвертує ці гарантії в кредити і надає реальні кошти Україні. Тому,  певною мірою, Світовий банк є унікальною організацією, яка це може здійснити.

Весь набір цих факторів, ресурсу і дій дозволяє повністю стабілізувати макроситуацію в Україні. Зважаючи на те, що у нас падіння майже 30% ВВП в минулому році, але зараз інфляція менше 13%, резерви НБУ історично високі – 39 млрд доларів. Ми бачимо стабільний обмінний курс, хоча на початку війни, всі наші західні аналітики, зокрема тут у Світовому банку, казали, що інфляція, девальвація будуть значно суттєвішою, ніж є зараз. Також грамотна політика НБУ стосовно ставків зараз дозволяє знижувати ставку, реагуючи на зниження інфляції.

Ми можемо сказати, що пацієнт Україна є на штучному диханні, але стан абсолютно стабільний, і якщо цей апарат буде працювати, якщо донорські кошти будуть надходити, то ми в довгий період часу можемо тримати стабільну макрофінансову ситуацію, виконувати всі зобов’язання, які уряд взяв на себе.

Зараз немає заборгованості по заробітних платах, вчителям, лікарям, всі публічні послуги надаються повністю на контрольованій території України. Тобто навіть як є обстріли, діти навчаються в школах онлайн чи в класах, але в лікарнях працюють лікарі, надаються послуги, працюють всі державні структури.

Це, звичайно, безпрецедентний приклад для будь-якої іншої країни, як Україна показує будучи у надзвичайно серйозному шоці, наскільки витривалі є практично всі сектори –і державний сектор, і приватний сектор.

До речі, Світовий банк робив дослідження, яке показало, що тільки 1 з 5 фірм спочатку з лютого 2022 року повністю закрилася. Чотири з п’яти продовжують працювати. Кожній третій фірма в приватному секторі вдалося не зменшити обсяги своєї діяльності, а декуди навіть збільшити.

Також ми бачимо абсолютно стабільну роботу фінансового сектору. Вся ця стабілізація є наслідком потужної підтримки наших партнерів, а також роботи по мобілізації цих коштів, їх залучення до бюджету, до того, щоб держава могла працювати.

Юрій: Ми в нашій передачі неодноразово торкалися теми макростабільності і пам’ятаємо, як весною і на початку літа минулого року ситуація була зовсім іншою, поки донорська допомога не почала приходити в достатніх об’ємах. Тоді була зовсім інша ситуація, коли для фінансування критичних потреб доводилося вдаватися до емісії, що, звісно, дуже тиснуло і на курс, і в цілому додавало нестабільності. Тому зараз ситуація є зовсім іншою.

Дуже мені сподобалася метафора про пацієнта на штучному диханні, але такого стабільного, я б навіть сказав, «ходячого» пацієнта на штучному диханні. Те, що «Світовий банк» є таким агрегатором, який спрощує роботу з донорськими коштами і дуже полегшує життя в тому числі і нашому міністру фінансів Сергію Марченко. Я пам’ятаю, як минулого року основний його фокус був на залученні фінансування, при тому, що є ще багато інших питань у відданні Мінфіну.

До речі, пане Романе, скільки добре вдається українському уряду зараз звітувати про витрати перед донорами? Наскільки ви задоволені таким звітуванням? Це абсолютно нова практика, коли половина державного бюджету покривається донорами. Зрозуміло, що коли це довгостроково відбувається, то вони, навіть розуміючи обставини, в яких знаходиться Україна, хочуть бачити, що кошти їхніх платників податків витрачаються належним чином.

Роман: Дійсно, на сьогоднішній день основна допомога до державного сектору, тобто найбільший канал передачі коштів – це проєкт Світового банку із символічною назвою PEACE, тобто мир. Це проєкт на підтримку функціонування держави. На сьогоднішній день це, напевно, 80% всіх коштів, які були спрямовані в Україну.

Цей проєкт став, до речі, унікальним у Світовому банку. Він став найбільшим за всю його історію. Цей проєкт має унікальну структуру, бо він єдиний, який поновлюється кожного місяця. Україна по ньому отримує щомісяця мільярди доларів.

Цей проєкт, як ви зазначили, був започаткований в червні 2022 року і він став переломним моментом. З червня 2022 року до зараз вже всі процеси налагоджені і вони відбуваються в автоматичному режимі: отримання коштів, звітування за отримані кошти. Всі дані Світовий банк отримує з державного казначейства, галузевих міністерств, міністерства фінансів. Існують вже напрацьовані алгоритми для верифікації цих даних, їх перехресної перевірки, і, відповідно, приймається рішення про фінансування наступного місяця.

Жодного разу з червня 2022 року не було затримок, пов’язаних з перевіркою цих коштів. Крім того, наприкінці року, оскільки Сполучені Штати є найбільшим донором у проект PEACE, Сполучені Штати надсилали власних інспекторів України, які провели перевірку і вказали на повністю задовільний стан, абсолютно правильне використання коштів без жодних суттєвих зауважень.

Крім того, наступний рівень перевірки це аудиторські компанії з Великої четвірки, які проводять детальний аудит цих видатків. Відповідно, перевірка спускається до рівня конкретного отримувача –вчителя, лікаря, державного службовця. Є вибірка, у них розкриті персональні дані, з ними проводяться інтерв’ю, тобто вже на найнижчому мікрорівні.

Вчителі в окремих селах Тернопільської області були дуже здивовані такою увагою від компанії Великої четвірки. Станом на зараз також немає жодних сигналів про порушення по цьому проєкті.

Другий блок, де будуть кошти направлятися, це кошти, що стосуються відбудови. Ми тут тільки починаємо цю діяльність, але очевидно, що моніторинг і верифікація тут будуть набагато складнішими, оскільки ці проєкти пов’язані з закупівлями. Вони пов’язані з більшою участю приватного сектору, але історично ці проєкти Світовий Банк реалізовував в Україні вже протягом 30 років.

Юрій: Так, це ваш пріоритет, це капітальні видатки, капітальні інвестиці. Це якраз більше, ніж фінансування поточних потреб вчителів, наприклад.

Роман: Так, так і є. Тому у Світового Банку є величезний досвід, як реалізовувати такі проєкти, є вибудовані механізми, як контролювати ефективність, якість використання цих видатків, і тому ці механізми будуть задіяні.

Тут навіть є певною мірою зворотня ситуація, оскільки ці механізми контролю і реалізації проєктів, є дуже детальними. Це, певною мірою, стримує швидкість реалізації цих проєктів.

В Україні зараз є дуже багато термінових завдань, які не чекають. Тому ми постійно працюємо над тим, як скоротити чи спростити внутрішні процедури Світового Банку, які дозволять пришвиити реалізацію проєктів, не втрачаючи цих механізмів контролю, які банк має.

Юрій: Романе, ще запитання трошки іншого плану. Знаю, що ще до війни ви активно працювали з MIGA, з агентством Світового Банку за грантування інвестицій над створенням системи страхування воєнних ризиків ще для Донбасу.

Звісно, в такому локальному вигляді ця історія зараз не актуальна, але вона стала актуальна взагалі для України. Без страхування воєнних ризиків важко уявити собі і прихід іноземних інвесторів, і нормальне функціонування українських бізнесів, які планують нові проєкти капітальні або не планують відповідно. Це є такою критичною потребою.

Повномасштабна війна вже триває півтори роки, і досі, наскільки я знаю, не застраховано жодного проєкту системами страхування воєнних ризиків. На Лондонській конференції ця тема активізувалася, було оголошено в тому числі про підтримку трастового фонду MIGA. Однак сума гарантій загально становить, якщо не помиляюся, близько 40 мільйонів євро, що, очевидно, є недостатньою сумою для масштабного страхування воєнних ризиків.

Які тут є проблеми, що стримують швидший рух? Тому що, очевидно, це той інструмент, який дозволяє швидше відновлення економіки України ринковим методом, тобто приватним капіталом.

Роман: Дякую за це запитання. Перше скажу, що немає на сьогоднішній день приватного страхування. Тобто будь-яке страхування, що стосується військових ризиків, або як правильно назвати, «Political Risk Insurance», воно вимагає донорських коштів або якихось спеціальних інструментів, які є поза приватним сектором.

Насправді, MIGA підписала два проекти в Україні. Зокрема, на Лондонській конференції був підписаний проєкт з ПроКредит, раніше був проєкт з Райффайзеном. Це фактично фінансові інструменти, які дозволяють збільшити кредитування для приватного сектора. Зовсім класичне страхування фізичних активів, фізичних інвестицій. Що стосується фізичних інвестицій, то зараз на фінальній стадії реалізації є проєкт M10 з логістика і Кен-Пак в Київській області.

Ви абсолютно праві, ці обсяги мали би бути значно більші. Тут є наступні найбільші обнаження.

Перше, приватний сектор зараз не готовий здійснювати страхування. Відповідно, MIGA також не готова брати всі ризики на власний баланс. Тому страхування таких приватних інвестицій вимагає, щоб донори внесли свої кошти в трастовий фонд MIGA.

Донорські кошти для нас мають альтернативну вартість. Ми можемо внести їх в цей фонд, ми можемо їх потратити відразу на якісь проєкти реконструкції, чи внести в фонд CRW, який я вказував, ми отримаємо їх з мультиплікатором, чи використати ці кошти на фінансування термінових і невідкладних потреб бюджету. Тобто на сьогоднішній день ми рахуємо ефективність, яким чином можна розподіляти цей донорський ресурс.

Другий фактор – це попит інвесторів. Все-таки MIGA страхує нові інвестиції в Україну. І на сьогоднішній день ми бачимо досить багато заяв про те, що є бажання здійснювати інвестиції. Але по факту, напевно, цей попит не так швидко матеріалізується. Тобто інвестори приглядаються, але якісь ключові рішення для того, щоб рухатися з реалізацією цих інвестицій, відкладаються до завершення активних бойових дій. Ну і, звичайно, бюрократичні процедури. Ті обсяги, про які говорять чи очікують, досить складно реалізувати через єдину організацію, через MIGA.

Є також інші структури, які працюють. Це і DFC, і ЄБРР зараз оголосило страхову платформу під час Лондонської конференції.  DFC працює в більш активному режимі. У них є вже перші реалізовані проєкти, є пайплайн проєкти. У ЄБРР, я розумію, вони на етапі структурування. Тому ця робота далі буде продовжуватися.

Юрій: Роман, а чи буде цей інструмент доступний для українського бізнесу? Тому що знаю, по особистому спілкуванню, що насправді українські підприємці зараз вкладаються і в нові проєкти абсолютно. Це такі навіть не поодинокі випадки, тому вони теж потребують підтримки і розрахування воєнних ризиків.

Насправді тут є потреба в тому, щоб це поле гри для можливих західних інвесторів і для українських було рівне. Чи працює цей механізм для українських інвесторів, чи може працювати так само пропорційно?

Роман: На Лондонській конференції президент MIGA Хіроші Матано на офіційній зустрічі з нашою делегацією пообіцяв, що цей інструмент буде доступний для українських інвесторів.

Є з цим пов’язаний наступний нюанс. Згідно з статутними документами, MIGA не має права страхувати місцевих інвесторів. Тобто MIGA сама, її основа, як вона була створена, це інструмент для страхування іноземних інвестицій.

Єдиний приклад в структурі MIGA – це спеціальний трастовий фонд для West Bank and Gaza, Західного берега і сектору Газа, де створений трастовий фонд, кошти якого використовується поза балансом MIGA, що дозволяє не порушувати статутних документів. Ми домовилися про те, що такий інструмент може бути створений для України.

Проблема чи така особливість цього інструменту означає, що MIGA не буде брати жодного ризику на власний баланс. Тобто фактично всі ризики будуть покриватися коштами донорів, які будуть внесені спеціальний трастовий фонд. Враховуючи ризики України, це практично один до одного. Тобто ми не зможемо мультиплікувати ці кошти.

Такий інструмент можна створити, і він буде створений, але тоді ефективність використання донорських коштів, на мою думку, не буде дуже високою. У нас будуть інші інструменти, які зможуть забезпечити більший ефект для приватного сектору.

Зокрема, IFC, яка зараз також використовує донорські кошти для того, щоб надавати кредити для українських компаній. В останніх угодах вони вже досягають фактору мультиплікатора 4. Тобто на 1 долар донорських коштів вони можуть видати до 4 доларів виглядів кредитів для українських компаній.

Тому інструмент буде створений, політична обіцянка реалізувати це є. Наскільки активно ми будемо використовувати цей інструмент, це питання буде залежати від того, які альтернативи використання в нас для донорських коштів будуть на той момент, які пріоритети і потреби будуть в Україні.

Юрій: Чесно вам скажу, це виглядає не дуже оптимістично. Я розумію, що це ще така дуже цікава статистична задача. Очевидно, що основна проблема зі страхуванням військових ризиків є в тому, що приватний страховик має історичні дані, на основі яких може легко оцінити дуже точно імовірність настання страхової події.

У випадку з воєнними ризиками він імовірність оцінити не може, тому що рішення приймаються недовільно, хоча іноді здається, що довільно росіяни обстрілюють наші об’єкти, але насправді ні. Тому вони ставляться у оцінку ризиків ближче до одиниці. Відповідно, це сума і резервів, і відповідно вартість страхування прямує до вартості об’єкту.

Але якщо ми говоримо про пул таких об’єктів, то тут, мені здається, вже зрозуміло, що імовірність того, що всі вони будуть зруйновані, далека. Це, напевно, така тема для глибокої розмови з аналітиками великого страхового бізнесу.

Юрій: А я хотів ще з вами поговорити про класичні напрямки співпраці зі Святовим Банком. Це і про підтримку реформ, про експертну допомогу, про кредитування приватного сектору від ІFC.

Як зараз відбувається ця робота? Наскільки вона активна? Можливо, якісь ключові проєкти? Тому що регулярно можна побачити заяви наших урядовців про зустрічі зі Світовим Банком, про підтримку проєктів в межах його політики. Наприклад, те, що стосується дитячих будинків, інституціоналізації інтернатів. Як зараз взагалі в цьому сегменті роботи Світового Банку ситуація?

Роман: Фактично, у 2022 році ми діяли в такому режимі кризи. Світовий Банк мобілізував всі кошти на те, щоб фінансувати тільки базові витрати бюджету, тобто зарплати, соціальні видатки, пенсії. У 2023 році ситуація вже змінилася, і ми повертаємося до такої класичної роботи, яку робить Світовий Банк, підтримка реформ, як ви сказали.

Друге, що дуже важливо, це реалізація проєктів відновлення. Світовий Банк дійсно є експертом в цьому. Метою створення Світового Банку було відновлення Європи після Другої світової війни. Зараз у світі немає більшого проєкту відновлення, ніж проєкт відновлення України. Світовий Банк має в цій сфері, напевно, найбільше знань, досвіду і може бути таким ефективним порадником для України щодо реалізації проєктів відновлення.

Напевно, вже слухачі чули про те, що Світовий Банк зробив два звіти оцінки збиків і відновлення, так звані «RDNA-репорти». Останній такий звіт був представлений в березні 2023 року. Там було ідентифіковано 411 мільярдів як загальна потреба відбудови України і, зокрема, пріоритезовано 14,1 мільярда доларів на 2023 рік.

Юрій: Це так звані потреби швидкого відновлення.

Я тут зроблю ремарку. Деякі слухачі чули про ці звіти, а ваш покірний слуга працював зі Світовим Банком в рамках проєкту «Росія заплатить», в якому бере участь Центр економічної стратегії, а займається цим проєктом Київська школа економіки по оцінці збитків. Тому бачив зсередини цей процес.

Роман: Дякую, Юрію за вашу роботу по цьому проєкту.

Відповідно, наступний такий звіт буде підготовлений за результатами 2023 року і будуть ідентифіковані пріоритети швидкого відновлення на 2024 рік.

На сьогоднішній день, як я сказав, банк вже відновив роботу по стандартних проєктах. Зокрема, зараз реалізовується проєкт в охороні здоров’я, проєкт в інфраструктурі «RELINC», проєкт в енергетиці «Re-Power». На фінальних стадіях підготовки проєкт по відновленню житла, так званий «Poke». І далі в черзі це проєкт по підтримці сільського господарства «Rise» і проєкт по соціальній сфері «Inspire».

Тобто ми маємо вже ряд проєктів, які започатковані, і проєкти, який в пайплайні планується реалізувати до кінця цього року, які будуть підтримувати відновлення і реформи в Україні.

Це важливо для наших міністерств. Це, знову ж, робота вже по тому, щоб підвищити ефективність, підтримати ті видатки, які зараз Україна повинна здійснювати і сприяти відновленню, яке необхідно робити вже зараз.

Цікаво, що ці проєкти робляться теж по такому досить інноваційному підходу, тобто так звані рамкові проєкти. Коли проєкт структурується на більшу суму, починаємо з меншої і реалізовуємо певні задачі вже зараз, тобто, наприклад, відновлення. Ми починаємо з відновлення житла, з відшкодування коштів на невеликі ремонти до 200 тисяч гривень, спільно з Міністерством інфраструктури.

Пізніше цей проєкт буде масштабовано вже на відновлення цілих будинків. Але зараз, ми починаємо з менших частин, які можна реалізовувати зараз швидко через дію. Там вже є достатньо велика кількість заявок. Банк задоволений, що ми можемо робити якісь речі швидко зараз, але мати можливість масштабувати їх далі, вже не проходячи знову всі процедури погодження як з боку банку, так і з боку українського уряду. Це якраз є частина тих інновацій, які ми запроваджуємо для того, щоб допомогти реалізації проєктів і використання їх.

Юрій: Романе, в мене все. Можливо, є ще щось, що ви хотіли би розказати нашим слухачам, про що я не здогадався вас запитати.

Роман: Так, декілька речей, які, я думаю, важливо зазначити.

Перше, це на сьогоднішній день Україна дуже активно працює по координації з донором. Коли ми говорили про пацієнта на штучному диханні, то це забезпечує те, що цей апарат мав достатньо запасів підтримувати Україну. Мені теж сподобалася ваша метафора в тому, що не тільки пацієнт лежить в ліжку, а він активно бігає, воює і реалізовує всі задачі, які потрібні в повсякденному житті. Це координаційна платформа донорів Великої Сімки, створений секретаріат в Брюсселі. Там є наш представник, який працює в Брюсселі, тому це фактично основна платформа по координації фінансових ресурсів, які залучаються для України.

У 2023 році загальна сума фінансових потреб – це 42 мільярди доларів, яка повністю профінансована. Частина коштів Україна вже отримала, частина буде отримана до кінця року. У цьому випадку є конкретні донори з чіткими зобов’язаннями. Це зараз питання тільки реалізації і більш технічного оформлення цих зобов’язань. Тому 2023 рік з точки зору базових потреб бюджету повністю покритий.

Також з 14 мільярдів доларів на відновлення зараз ідентифіковано 9 мільярдів наявних донорських коштів, над яким ми теж працюємо по реалізації. Не так легко реалізовувати ці проєкти. Ми повинні бути свідомі того, що навіть часи великого будівництва, 2019 рік, Україна використовувала менше 5 мільярдів доларів вік на капітальні інвестиції через урядові проєкти.

Зараз йде мова про 14 мільярдів у часи війни. Це мегаскладна задача для  реалізування урядом і для приватного сектора використати ці кошти. Левова частина цих коштів – це кошти донорів. Відповідно, ці механізми контролю, про які ми з вами говорили раніше, вони всі задіюються. Тобто ми повинні діяти по дуже високих стандартах ефективності використання цих коштів. Це надзвичайно великий виклик, який зараз фактично банк допомагає Україні реалізовувати, Україна вчиться, як це робити. Кошти на 2023 рік мобілізовані, і ми бачимо, що макрофінансова ситуація буде абсолютно стабільна, пацієнт буде почувати себе зовсім добре.

Що стосується більшої реконструкції, я думаю, що тут ми повинні бути реалістично дивитися, бо велика частина з них — це буде реалізація проєктів в приватному секторі. Тому вже зараз потрібно здійснювати реформи для того, щоб створити всі можливості для приходу приватного капіталу в інфраструктуру, в енергетику, в фінансовий сектор, в сільське господарство.

Дійсно, це такий великий блок реформ, який необхідно буде реалізувати, незважаючи на всі складнощі, які зараз є військової ситуації. Нам потрібно готуватися зараз і реалізовувати реконструкцію вже зараз і реалізовувати ці реформи. Це, в принципі, те, чого очікують і сигналізують нам наші партнери. Я постійно спілкуюся, будучи у Світовому банку, з нашими партнерами, і це сигнали, які нам поступають, те, що ми готові підтримувати, але також є великі очікування з приводу реалізації реформ.

Юрій: Я ще втисну запитання. Те, що ви говорите про використання 10-20 мільярдів доларів щороку та акцент на приватні ініціативи для відновлення, може показувати, що загальна картинка про 400 мільярдів доларів для відбудови України, які мають надійти від репарацій чи міжнародної підтримки протягом 7-10 років, може бути мало реалістичною. Чи правильно я вас розумію?

Роман: Я думаю, що ми повинні реалістично на це дивитися. Наразі, наприклад, на 2024 рік, ми очікуємо, що дефіцит бюджету і потреби фінансування базових видатків бюджету залишаться приблизно на тому ж самому рівні, близько 40 мільярдів доларів.

Поки що Україна в процесі отримання всіх фінансових гарантій від партнерів, але ми бачимо, що наші партнери також виснажуються. Якщо в 2022 році, наприклад, половина коштів, які приходила в Україну, були грантові, половина кредитні, то в 2023-му це співвідношення вже один до трьох. На 25 відсотків грантів від 75 кредитів. Це показує всі сигнали про те, що можливості наших партнерів, вони також досить лімітовані.

Ми також чітко розуміємо, що допоки не були профінансовані базові видатки, тобто зарплата вчителя, лікаря, соціальні видатки, ці кошти не будуть використовуватися на проєкти капітального будівництва. Тому певні кошти будуть, але це не в тих обсягах, на жаль, які було нам завдано збитків.

Що стосується компіскованих активів, ми бачимо політичні заяви, поки мало з них конвертувалося в якісь практичні дії. Тому, знову ж, якщо це станеться, нехай це буде такий upside сценаріо.

Поки це не сталося, я думаю, що ми не можемо надіятися на якісь речі, по яких ми не маємо чіткого підтвердження. Реалістичний сценарій на сьогоднішній день, ми повинні готувати ці проекти, ми повинні створювати умови для приватного сектора, для відбудування.

Юрій: Романе, я вам дякую за цю таку змістовну і доволі відверту розмову. Я нагадаю, що в нашому проєкті «Що з економікою» на хвилі Громадського радіо сьогодні був заступник виконавчого директора в Раді директорів Світового банку Роман Качар. Я, Юрій Гайдай із Центру економічної стратегії.

До наступних зустрічей.

Дякую, Романе. Щасти вам.

Роман: Дякую, Юрію, дякую слухачі.