Умови нової позики від МВФ: чого чекають від України
І українські, й іноземні експерти називають майбутню програму безпрецедентною як для України, так і для самого Міжнародного валютного фонду. Адже вперше за свою 77-річну історію ця фінансова інституція погодилася кредитувати країну, яка воює. Це, поміж іншого, – ще один символ та знак підтримки України з боку Заходу, – пишуть аналітики світових ЗМІ.
“Це перша програма Фонду в межах щойно запровадженої політики кредитування в умовах винятково високої невизначеності. Таку політику запровадили у відповідь на виклики війни в Україні – коли країна потребує фінансової допомоги не через погану економічну політику, а через зовнішні чинники поза її контролем.
Це можуть бути агресивні війни проти країни, як у нашому випадку, або ж, наприклад, стихійні лиха”, – пояснив логіку й обставини ухвалення такого дотепер нехарактерного для МВФ рішення виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Що ж до виконання програми, то найбільше побоювань поки що (принаймні до оприлюднення Меморандуму з деталізацією умов EFF) стосуються зобов’язань України у фіскальні сфері.
Адже вже зараз зрозуміло, що, на відміну від інших реформ, як-от боротьба з корупцією, подальші зусилля з реформування банківської системи і забезпечення незалежності НБУ, дерегуляція, стосовно яких – попри певний спротив – є магістральна згода всіх основних політичних гравців, каменем спотикання при виконанні умов майбутнього Меморандуму може стати саме реформування податкової системи, бачення якого неабияк відрізняється навіть всередині владної команди.
З одного боку, реформи не уникнути, адже в МВФ наполягають на її втіленні. Але при цьому буде складно знайти баланс між умовою Фонду про неприпустимість звуження бази оподаткування і зниження основних податкових ставок та бажанням (частково, цілком зрозумілим, виходячи з логіки побудови ліберальної економіки) зменшити податковий тиск.
“Навіть за прес-релізом очевидно, що пріоритет програми №1 – податкова політика. Від закриття наявних податкових дірок і уникнення нових – у першій частині програми до системної податкової реформи – у другій. ЦЕС також вважає, що пріоритетом найближчих років має стати переосмислення податкової політики в усіх аспектах – від моделі до адміністрування”, – наголосив Гліб Вишлінський.
Матеріал — Укрінформ.