Податок на війну: як переконати ЄС зробити Росії справді боляче?

Щоб оперативно підготувати текстову версію, ми використали штучний інтелект для розшифрування. Тому в тексті можуть траплятися граматичні та стилістичні помилки.

Юрій Гайдай: Вітаю! З вами подкаст «Що з економікою?», я його ведучий Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії. Сьогодні ми поговоримо про санкції, а точніше про економічні заходи проти Росії, які можуть послабити її спроможність вести війну і наблизити нас до перемоги. 

Ми вже присвятили раніше декілька епізодів цій темі. Можете пошукати, наприклад, нашу розмову з Романом Сульжиком.  

Сьогодні у нас в гостях Ольга Балицька. Вона є членкинею Наглядової ради Центру економічної стратегії, також фаховою юристкою, залученою експеркою Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Я запросив Олю поспілкуватися, тому що нещодавно, ICUV презентували дуже хороше дослідження на тему, як зробити Росії боляче економічно. 

Олю, привіт. 

Ольга Балицька: Вітання, слухачі. 

Юрій Гайдай: Я тебе спершу попрошу для наших слухачів описати ваш хід міркувань, яким ви прийшли до запропонованого рішення. Тому що мені, як економісту,  воно дуже сподобалось, як таке, по-перше, елегантне, а по-друге, таке, навколо якого можна побудувати консенсус, або принаймні, значну мережу підтримки для того, щоб його таки запровадити. 

Ольга Балицька: Юро, дякую. Ми розпочали програму з правильної тези щодо санкцій та економічних механізмів робити боляче Росії. 

На сьогоднішній день ми знаємо, що Росія є великим постачальником вуглеводнів у Європу та країни світу. Це нафта, газ, скраплений газ. Ці продукти санкцюються, тобто, запроваджуються санкції різного плану: ми намагаємося повністю заборонити можливість постачання Росією природного і зрідженого газу України і ЄС. Цей процес йде трошки різними кроками, але поки він йде, то усі санкції, які є на вуглеводні, Росія може і звичайним чином обходить.

Виникло питання, поки ми рухаємося повільними кроками до того, щоб заборонити Росії постачання вуглеводнів на ринок, зокрема, Європейського Союзу, потрібно щось з цим робити. Я наведу цифри постачання LNG (скраплений газ) до Європейського Союзу, порівняно з довоєнним періодом: за різними даними експертів, воно зросло від 25% до 55%, немає однозначних умов на скільки, але воно лише зростає. 

Щось з цим потрібно робити. Ми з колегами почали досліджувати і дійшли до простого питання, яке виникає в голові кожного юриста-економіста: якщо ти не можеш щось заборонити, почали з LNG російського, то потрібно на це ввести податки. 

Які податки можна вводити на російське LNG? Які поставки LNG змінюють на сьогоднішній день на європейському ринку поставки трубопровідного газу? Що з цим можна робити? 

Дослідивши це питання, ми зіткнулися з однією річчю, про яку багато зі слухачів підкасту, мабуть, і не здогадувалися. Як ви думаєте, яке імпортне мито на постачання скрапленого газу LNG з Росії до ЄС? Даю відповідь: це не заборонено. Ставка імпортного мита – 0%.

Не дивлячись на те, що ЄС, Штати та інші колеги вводять санкції, ніби протиросійські, скраплений газ, яким змістили майже повністю природний газ, вводять по ставці 0%. Ситуація виглядає доволі прекрасно. Чому так відбувається? 

Відбувається це через те, що Росія є членом СОТ і вона насолоджується так званим Режим найбільшого сприяння торгівлі (MFN (most-favoured-nation) tariff). MFN-tariff встановлений на рівні 0% для всіх членів СОТ. Таким чином, Росія, будучи членом СОТ, не сплачує це мито.

Що потрібно зробити на сьогоднішній день? Поставка газу є процесом триваючим, він триває щодня. Щодня, сплачуючи кошти за скраплений газ, Європа фінансує російську агресію війну проти України, фінансує військово-промисловий комплекс. Ми маємо це питання обмежити.

Обмежити здається дуже просто. Ввести імпортне мито, яке розглядатиметься як військовий податок на Росію і буде направлятися на відновлення та відбудову України. 

Якщо поки питання зрозуміло, і рішення здається доволі таки простим, виникає питання, як це зробити. 

Росія – член СОТ. Усі члени СОТ мають мати однаковий тариф, зокрема і тариф імпортного мита. Чи можливо зробити це виключення для Росії на сьогоднішній день, не роблячи це виключення для інших країн світу? 

Юрій Гайдай: Тому що ми розуміємо, що Світова організація торгівлі була створена для того, щоб забезпечити рівні правила, тому кожен виняток може підважувати всю міжнародну систему світової торгівлі. Хоча ми бачимо все більше прикладів торгових війн, і особливо гучна історія – це те, що ми зараз маємо з електроавтомобілями і їх імпортом з Китаю до Європейського Союзу. Але повернемося до російського газу.

Ольга Балицька: Звичайно, будь-які виключення породжують нестабільність самої системи, тому партнери намагаються не робити виключень. Тут ми подивилися суто з прагматичної точки зору, юридичної, і задали собі чотири основних питання, на які потрібно відповісти і подумати, чи це можливо, чи ні. 

Перше – чи є правова норма. Чи є правова норма, яка, в найкращому випадку, дозволяє зробити таке виключення або сукупність норм і документів, які не забороняють таке виключення зробити. Друге питання – чи є практика і прецеденти застосування таких норм, якщо норми є. Третє питання – чи є взагалі готовність, чи ми бачимо суб’єктів Європейського Союзу, а це всі держави-члени, прийняти таке рішення. Чи є готовність та  передумови для таких рішень. Останнє питання – це механізм вже прийнятого рішення. Окей, ми зробимо виключення для Росії на імпортні мита – що далі? Лежатиме воно на столі, чи може бути ефективно застосоване? Якщо не ефективно застосовувати, то тоді сенсу в прийнятті рішення немає взагалі.

Ми почали розбиратися. Стаття 21 ГАТТ – це регламент про затвердження тарифів, основний, за яким діє Європейський Союз. Він передбачає чітку норму, яка дозволяє робити виключення з правила Режиму найбільшого сприяння торгівлі у випадках, якщо це сприятиме утвердженню безпеки, забезпеченню статуту ООН, тобто діям, які сьогодні необхідні і стосується Росії. 

Як, застосовуючи Статтю 21 ГАТТ, ми можемо зробити виключення для Росії з Режиму найбільшого сприяння торгівлі? Запровадити імпортні мита спеціальні для Росії. 

Друге питання – чи є практика і прецеденти прийняття таких рішень. Звичайно, якщо дивитися на електромобілі і різні інші сфери, то бачимо, що можемо натягнути таку практику, але більш специфічну, що стосується Росії як держави і ситуації, яка склалася.

30 травня 2024 року Рада ЄС запровадила додаткові мита на імпорт російських сільськогосподарських продуктів, якраз користуючись цією 21-ю статтею. 

Ми навіть можемо споглядати, до яких наслідків це призвело. Було запроваджено імпортне мито на цілу низку сільськогосподарських продуктів з Російської Федерації. Мита були запроваджені різні за градацію. Було так зване обмежувальне мито, яке повністю забороняє поставки російських сільськогосподарських продуктів. Воно встановлено у такому високому розмірі, що постачання російських сільськогосподарських продуктів, які під нього попали, повністю припинилося. 

Щодо інших видів мита, обмежувальне мито, по суті, зробило дуже корисну справу для безпеки Європейського Союзу. Запроваджувавши його, ЄС відкрив конкурентний ринок для інших країн-постачальників сільськогосподарських продуктів. Таким чином, російське постачання частково було витіснено постачанням із інших країн світу. Це забезпечує безпеку, сталість розвитку Європейського Союзу, враховуючи, що держава-агресор більше не впливає на цей ринок.

Ідеальний результат як для накладання подібного мита на LNG, так і для російського постачання.

Юрій Гайдай: Зроблю виноску для наших слухачів, що тарифи, які запровадив Європейський Союз, стосуються імпорту зернових з Росії та Білорусі. Той тариф припиняє імпорт, а це 95 євро на тонну, дуже значна надбавка до ціни по зернових, і 50% від ціни олійних культур. 

Це було дуже приємне рішення для України, не тільки тому, що це удар по економіці Росії, хоч вона і знайде інші ринки для більшості своєї аграрної продукції – світ завжди голодний і завжди шукає, де купити продукти. Але Євросоюз — це близький ринок, з дешевшою логістикою, він високомаржинальний. ЄС тепер не купує крадене українське зерно. 

Повертаємося до нашої історії зі зрідженим газом російським.

Ольга Балицька: Зі зрідженим газом в Європі взагалі критична ситуація. Тиждень тому я повернулася з Варшави з Безпекового Форуму, на якому говорили навіть не так про воєнну безпеку, як про енергетичну. 

Що стосується російської квазімонополії на постачання енергоресурсів, енерготехнологій і всього, що є на сьогоднішній день та що використовує Європа – дійсно потрібно від цього поступово відмовлятися. Ідея, яку ми вже артикулювали щодо можливості введення імпортного мита саме на російський LNG, тим самим звільняючи Європу від тотального впливу Росії, вона була сприйнята “на ура”. 

Великобританія, наш великий союзник і ті, хто нас підтримують у війні, повністю заборонила російський LNG. Вони прийняли близько 16 рішень щодо введення імпортного мита на різні види російських товарів. Таким чином Великобританія, хоч ми й розуміємо, що їм юридично легше приймати рішення, оскільки вони не залежать від інших 27 членів Європейського Союзу, але вона є прецедентом, на які можна спиратися.

Юрію, я зроблю ліричний відступ, про який важливо також нагадати нашим слухачам і всім нам. Ще у той час, поки ми боремося з тіньовим флотом, який не працює (збивати по пару кораблів за рік не зменшує кількість, поки ми вводимо прайс-кепи, які відверто були неефективними), у Росії сформувався новий шар політичної еліти. Це політична еліта, яка працює на тіньовому ринку, на чорному ринку. Джерела її доходів – це обхід санкцій, які вводить Ця еліта перетворилася на політичну еліту, яка більше, ніж будь-хто в світі зацікавлена у підтримці статусу-кво війни Росії з Україною, а також продовження дії санкцій, які вже не є ефективними. Таким чином, якщо відійдемо від санкцій і введемо таксові митні важелі, то знищимо можливості для діяльності цієї політичної еліти.

Другий аспект –  Росія з окремими країнами Європейського Союзу укладають договори, як правило довгострокові, до 2040 року і далі, на поставки LNG. Це певним чином забезпечує інтереси Росії й окремих країн, які в такий спосіб відділяються від загальної політики ЄС про зменшення споживання російського газу і діють у власних  інтересах, інтересах своїх виборців. Але навіть для цих випадків введення імпортного мита буде ефективним, адже воно накладатиметься навіть на довгострокові договори.

Юрій Гайдай: Логіка в тому, що ринок LNG є доволі висококонкурентним, ти не можеш протягнути газову трубу з умовних Сполучених Штатів чи Нігерії. Але якраз LNG транспортується кораблями морем, тому це висококонкурентний ринок. Відповідно, якщо накласти мито на товар з походженням лише з Росії, то у них не буде іншого виходу, як знижувати базову ціну, бо якщо кінцева ціна буде більша, то вони просто стануть неконкурентними на ринку і їхня продукція буде заміщена іншими.

Ольга Балицька: У тому і логіка. Крім того, механізм є абсолютно прозорим. 

Ми переходимо до четвертого питання, як впроваджувати російські мита. Механізм стягнення мита є абсолютно прозорим і відкритим, його важко приховати. Звичайно, потрібна рівновага на окремі моменти, але саме митні платежі в цьому аспекті є найбільш ефективними для імплементації. 

За даними нашого дослідження, після 2022 року до сьогодні, ключовими постачальниками LNG до ЄС стали Сполучені Штати.

Поступово під час війни, через демпінгову політику Росії вони почали витісняти LNG зі Штатів своїм газом. Ввводячи імпортне мито, ми зменшуємо можливості для цього демпінгу і даємо можливість як Сполученим Штатам, так і іншим країнам постачати LNG. Метою для України і світу є запровадити такі мита на всі російські товари без виключення. 

Чому почали з LNG? Тому що це той товар, який може постачатися з будь-якої країни світу, недостатку LNG на ринку ЄС не буде, ніхто не змерзне взимку. Цей ринок заміщувальний. Ми розуміємо, що заборонити важко і психологічно, і фізично, бо потрібно буде чимось заміщати. Це дуже поступовий перехід. 

ЄС для цього вже зробив перші кроки. 11 квітня 2024 року ЄС навів чіткість на LNG і дозволив країнам-членам ЄС одноосібно банити LNG та його поставки на свої території, що вже було великим плюсом. Якщо не помиляюсь, після цього рішення Емманюель Макрон кілька разів казав про те, що Франція готова відмовитись від LNG; наскільки розумію – досі не відмовились.

Крім того, був запроваджений 14 пакет санкцій, який забороняє інвестиції в будівництво інфраструктури для LNG на території ЄС та забороняє саму перевалку газу. З різних боків LNG на території ЄС розглядається, якось до нього хочуть підступитися, максимально зменшити поставки з Росії. 

Механізм дає абсолютну прозорість. Нікуди LNG з ринка ЄС не зникне. Він буде приходити або з Росії, але зі сплатою мита, яка піде на благі цілі допомоги ЄС, допомоги Україні, або з інших джерел від конкурентів, від Сполучених Штатів та інших країн світу. 

Ми отримаємо кошти, він не буде настільки вільним, і це прекрасний прецедент до розповсюдження його на інші товари.

Юрій Гайдай: Чи моделювали Ви орієнтовно, якою мала би бути ставка такого мита і скільки отримала би Україна? Зрозуміло, що пропозиція російського газу зменшиться, але якщо б збереглися ті опції постачання, які є зараз, про які суми йшлося б?

Ольга Балицька: Відверто відповім на це запитання – я юристка, я не моделюю фінансові моделі. Таке завдання вже було поставлено одній з європейських організацій, які мають все порахувати, але остаточні розрахунки економічного ефекту і наслідків має зробити Єврокомісія. 

Ми надаємо їм необхідні матеріали. Я зауважу, що рішення щодо запровадження інформового мита на LNG в ЄС приймається Радою ЄС у складі міністрів торгівлі. Процедура спрощена, доволі проста: готується пропозиція одного з членів щодо запровадження мита, дається доручення Єврокомісії зробити те, що ти сказав: повністю розрахувати обсяги поставок, розрахувати наслідки для країн ЄС, для Російської Федерації, що з цим робити. Після цього рішення приймається консенсусним голосуванням. Консенсусне голосування означає, що жоден з членів не може проголосувати проти. Пам’ятаємо, коли Угорщина виходить покурити, голосувати теж можна. Далі рішення публікується і набуває чинності. Механізм імплементації досить простий.

Юрій Гайдай: Олю, зриваєш з язика всі мої наступні запитання. Мені було цікаво про цей шлях імплементації, тому що нас слухають люди, які або представляють Україну на міжнародній арені офіційно, або активно спілкуються з міжнародниками. Тому, для нас всіх це має бути додатковим пунктом до повістки, який ми маємо активно просувати – крапля камінь точить.

Зроблю ще кілька виносок про чорноморську торгівлю Росії, зерно і російську нафту. Ми спілкувалися з Андрієм Клименком ще в грудні 2023 року, але за той час не радикально змінилась ситуація, тому раджу послухати цей подкаст і загалом слідкувати за аналітикою пана Андрія по Чорному морю. 

Є ще одна газова сторона – це LPG. Це скраплений нафтовий газ, який в Україні до останнього часу користувався значними пільгами в роздрібних акцизах, які стимулювали його споживання, встановлення установок і так далі. Парадокс у тому, що значна частина цього російського газу на український ринок потрапляла через Польщу або інші країни ЄС. Це була ненормальна ситуація, але з вересня вже підписаний закон, який поступово вирівняє ставки акцизів так, що буде паритет між бензином і LPG, з поправкою на більше споживання останнього.

Ця ситуація вже виправлена, нам ніхто не вкаже пальцем, що ми вимагаємо запровадження мита для скрапленого природного газу російського, коли самі маємо таку історію. 

Як думаєш, чому ніхто раніше не запропонував такої ідеї? Як так вийшло, що ви перше до цього дійшли?

Ольга Балицька: Це було моє перше здивування, тому що коли ми дійшли до цієї ідеї, поспілкувалися з великою кількістю стейкхолдерів з української сторони і з країн-партнерів, для багатьох це було здивуванням. Шлях достатньо прямий. Вікторія Войціцька опублікувала пост в Фейсбуці – декілька людей казали, що вони про це чули, знали, досліджували і перевіряли.

Я не конспіролог, тому озвучувати свої ідеї не буду, але скажу лише одне: ринок нафтогазу такий цікавий та з великими грошима, що коли ти озвучуєш будь-яке рішення, потрібно думати про наслідки. 

Аби не завершувати на негативній ноті, я повернусь до попереднього питання, щодо процедури прийняття. Тут важливо зауважити, що з 2025 року головувати у ЄС і відповідно у Раді ЄС буде Польща. Країна-партнер, яка нам може сильно посприяти у запровадженні імпортного мита. Будучи на Варшавському форумі на закритих тет-а-тет зустрічах, ми заручилися підтримкою десижн-мейкерів у декількох країнах ЄС. Це питання якраз назріло.

Не питання в тому, чому про це ніхто не додумався, чи не сказав, чи замовчав. Питання у тому, що ящик Пандори відкрили, про це вже всі знаємо – мовчати далі не можна. Заперечень проти такого прямого процесу бути також не може.

Зараз ідея об’єднати зусилля з усіх боків, добити це і піти далі.

Юрій Гайдай: Це чудово. Зараз багато в публічному просторі аналізів від економістів, які показують шляхи обходу санкцій і на експорт, і на імпорт з Росії. 

З останніми подіями на геополітичній арені все чіткіше і частіше поєднується умовна вісь зла: Росія і Іран, а за ними Китай, який завдяки торгівлі з Західним світом так само підтримує і перших, і других. Думаю, цей наратив буде все популярніший. Ми не будемо голосом волаючого в пустелі просити про допомогу лише для себе. Воно все більше вбудовується в загальну безпекову логіку. Інерція західних політиків і економістів, які ще жили в мирному світі, де пожинались плоди вільної торгівлі і не очікували російського чи іранського ножа в спину, ця інерція вже минула, ніж він вже витягнутий і закривавлений, на жаль.

Нам залишається лише просувати ці рішення в європейському інформаційному просторі. 

Олю, дякую за роботу, яку ви з колегами провели. Ми будемо далі приділяти на «Що з економікою?» увагу санкціям й економічній війні проти Росії.

Нагадаю, у нас сьогодні була Ольга Балицька, членкиня Наглядової ради ЦЕС, юристка і залучена експертка Міжнародного центру української перемоги. Олю, дякую, що знайшла час поспілкуватися.

Ольга Балицька: Дякую вам. 

Юрій Гайдай: З вами був Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС. До наступних зустрічей в ефірі або на подкаст-платформах.