Війна на виживання. Як закрити “діру” в українському бюджеті і що буде без грошей?
На 1,8 трлн грн доходів, які наступного року може забезпечити українська економіка, є 3,3 трлн видатків. І є 1,5 трлн грн дефіциту, тобто різниці між доходами і видатками. Це, фактично, другий бюджет, каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський з BBC news Україна.
“Діра” в бюджеті поточного року – це чверть усього ВВП, а наступного року це буде трохи “менше” – 20%.
Одним із рішень є ухвалений парламентом закон про переспрямування податку на доходи військових з місцевих бюджетів до державного. Ці доходи, які несподівано з’явилися у місцевих бюджетах із початком війни, викликали запеклі суперечки про бруківку та озеленення замість дронів.
За оцінками Сергія Марченка, завдяки такому перерозподілу бюджет отримає понад 200 млрд грн або близько 6 млрд доларів наступного року.
Ухвалення закону, за словами Гліба Вишлінського, є першою ознакою “протверезіння” і того, що у влади та суспільства з’являється розуміння потреби у фінансовій мобілізації.
Якщо “діра” буде у 10 млрд доларів, то, каже міністр, це теж буде в принципі вирішуваною проблемою, але тут вже уряду доведеться “десь скорочувати видатки, десь збільшувати податки”.
Швидше за все, такі кроки будуть схоже на те, що відбувалося у 2022-му, – відмова від підвищення зарплат бюджетникам, індексації пенсій, посилення податкового тиску. Це виглядатиме “некрасиво” і буде непопулярним, каже Гліб Вишлінський, але цього не уникнути.
А от як покрити розрив у понад 20 млрд доларів, в уряді поки що не знають.
Зменшувати забезпечення військових уряд навряд чи наважиться, розмірковує Гліб Вишлінський, бо це підірве моральний дух. Так само навряд чи уряд відмовиться від індексації пенсій. Більш реалістичним, на погляд експерта, є відновлення друку грошей, – через викуп Нацбанком облігацій Мінфіну так, як це було навесні-на початку літа 2022. Він нагадує, що у такий спосіб в економіку потрапили 400 млрд грн.
“Це сформувало потребу у девальвації гривні з 29 до 36,6 грн за долар, і це призвело до інфляції, яка була 26%, – нагадує Вишлінський. – Після того, як ми отримали велике і регулярне зовнішнє фінансування, ми й маємо інфляцію 6% замість 26%”.
Джерело: BBC news Україна