Хто виграє, а хто програє через девальвацію?

21 Липня 2020
Поділитись

Записи розмови пана Вовка, голови окружного адмінсуду Києва, які оприлюднили НАБУ — це найкраща ілюстрація стану судової системи зараз. І це дуже добре пояснює чому до нас не йдуть інвестиції й чому не зростає українська економіка. Постає питання, а скільки коштує посадити до в’язниці подібних Вовків? Насправді коштує ніскільки, в грошах це має нуль ціни для українського суспільства.

Але політики нам кажуть, що так діяти нереально, і що “неоліберали” втягують нас у розмови про нереалістичні реформи, щоб не дати зробити прості дії, через які економіка може зростати швидше. А саме: дати промисловості дешеві гроші особливо не звертаючи уваги на ризики, дати податкові пільги через індустріальні парки й, наприклад, обмежити імпорт.

Тоді як все це має ціну:

Дешеві гроші та фінансування дефіциту бюджету через Нацбанк — це інфляційний податок для кожного і кожної з нас. Насамперед для найбідніших (бюджетники, пенсіонери), які мають доходи в гривнях, що не індексуються своєчасно. Виграють від девальвації експортери, особливо сировинні олігархи.

Пан Данило Гетманцев сказав “планова девальвація”, десь 10%. Питання: чому 10% і чому взагалі має бути девальвація? У нас Нацбанк не стримував падіння гривні. До всієї політичної ситуації з відставкою Смолія, НБУ навпаки купував валюту в резерви й продовжував це робити аж до призначення нового голови. Фактично ми побачили, що торговельний баланс штовхав українську валюту до посилення. Як не дивно, Україна під час саме цієї світової кризи, виявилась країною з непоганою структурою експорту та імпорту.

Насамперед цей відплив (зменшення попиту на гривню і зростання попиту на іноземну валюту) пов’язаний з фінансовими ринками та капіталом. А також з виводом грошей, зокрема, з облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), з продажем їхніми нерезидентами, з небажанням далі купувати нові облігації. Так само з небажанням українських гравців та резидентів купувати ОВДП для фінансування дефіциту бюджету. Тобто, як було сказано у висновку парламентського комітету, який очолює Данило Гетманцев, ця “піраміда ОВДП” зараз успішно, зокрема, з зусиллям народних депутатів, руйнується. Але чим далі фінансувати дефіцит бюджету крім емісії, що призведе до інфляційного податку з найбідніших, незрозуміло.

Виграють через цю девальвацію, як було сказано, експортери, насамперед це сировинні олігархи, які мають відносно невелику частку у своїх витратах робочої сили. 

Програє більшість громадян і, звісно, за високої інфляції та швидкого знецінення національної валюти в нас не буде низьких ставок по кредитах. Водночас, висока інфляція та низькі ставки — це нереальне поєднання. Ми таке проходили коли ставка за кредити була нижчою за інфляцію в 90-х роках, але ми знаємо, що це закінчилось гіперінфляцією, і навіть ці кредити не повертались.

Щодо податкових пільг — вони можуть створювати “податкові чорні діри” та нові схеми, від яких виграють тільки автори цих схем, тоді як програють чесні  платники податків.

Щодо обмеження імпорту, зрозуміло, виграє тільки вузьке коло тих, хто виробляє товари, захищені від конкуренції з імпортом.

Програє більшість громадян, адже бюджетні витрати на купівлю цих товарів зростуть, а якість знизиться. 

Опоненти можуть сказати, що всі ці ідеї, які зараз активно просуваються політиками фракції більшості — інвестиція, яка потім дасть нам економічний стрибок і збагачення суспільства. Але це може статися, а може не статися, проте ціну буде сплачено всіма однозначно. Хоча насправді набагато більший ефект дали б реформи, за які сплатили б не так багато людей, можливо декілька сотень, таких як цей суддя Вовк, тоді як виграш отримали б всі. Проте зараз, чіпати цих людей, як ми бачимо, ніхто особливо не збирається.

X