Як жити далі, якщо карантин не закінчиться через два тижні? Інтерв’ю з Глібом Вишлінським

18 Березня 2020
Поділитись

Оригінал тексту та аудіо на Громадському радіо

Анастасія Горпінченко: Наскільки це критично для бізнесу — закриття кафе, ресторанів, ТРЦ, скасування концертів?

Гліб Вишлінський: Цю ситуацію мало хто зможе пройти без втрат. Усім потрібно розуміти, що зараз не час для довгострокових купівель, краще мати подушку фінансову на випадок, якщо боротьба з вірусом затягнеться. Я не закликаю бігти купувати долари, але ми маємо розуміти, що як мінімум люди мають мати гроші — в гривнях, будуть розвиватись безготівкові платежі, готівки потрібен лише невеликий запас.

Насамперед постраждали ті, де бізнес просто зупиняється. Це почалось з авіації, зараз іде через інші пасажирські перевезення, з сьогоднішнього ранку це закриття ресторанів, кафе. Вон будуть розвивати доставку, але це більш розвинено в великих містах. Буде великий удар по усій роздрібній торгівлі непродовольчими товарами через закриття магазинів. З одного боку буде попит на продовольчі товари, на товари щоденного попиту, але загалом будуть з’являтись проблеми з виробництвом, тому що може закінчуватись сировина — відповідно обсяги виробництва. Найголовніше в такому випадку для держави — це згладити цей удар, тому що якісь сектори зараз втратять фактично всі доходи й відповідно їх потрібно захистити.

Максимум, на що спроможні власники бізнесів зараз — це розрахуватись за зобов’язаннями перед працівниками, які вже накопичились, можливо дати якусь невелику компенсацію. Зрозуміло, що якщо бізнес не буде приносити доходів — він не буде давати можливості виплачувати зарплату. Це означає, що завдання держави максимально розмазати це — це можуть бути податкові канікули, кредитні канікули, просто відстрочка виплати зобов’язань за податками й кредитами без штрафів.

Картина з щасливими українцями, які сидять вдома, дивляться Netflix, ні про що не переживають і радіють неплановій відпустці вдома — це шкідлива картина. Потрібно дивитись, особливо для тих, у кого доходи є меншими, але є можливість заробляти, дивитись на можливості, які відкриваються на ринку праці. Умовно кажучи, якщо ти був офіціантом потрібно йти в кур’єри, щоб заробляти хоч якісь гроші в даній ситуації.

Дмитро Бєлобров: Чи є шанс, що люди, які працюють у закладах харчування, втратять роботу після зняття карантину?

Гліб Вишлінський: Тут ключове питання — скільки триватиме сам карантин. Найбільший страх всіх політиків — побачити картинки з Італії у своїй країні. Відповідно вони готові робити все, що наносить удар по економіці до того часу, поки вони не впевняться, що цієї картинки не буде.

В Україні ситуація ускладнюється тим, що уряд не має якихось реальних даних щодо поширення вірусу. У соцмережах циркулюють думки, що насправді уряд все знає, але просто не говорять людям. Я впевнений, що уряд просто не знає, тому що немає тестування в достатній кількості. Немає належної статистики, яку можна було б приховувати. Я думаю, уряд буде дивитись по поведінці країн на захід від України, які мають більше фінансових і управлінських можливостей.

Питання тут не у двох тижнях, питання, що буде після них. Тому що, умовно кажучи, два тижні всі пересидять, але якщо потім не буде рішення про повернення до нормального життя, його продовжать ще на два-три тижні. У людей закінчуватимуться гроші й почнеться тиск на уряд. Тоді вже буде питання, що робити далі, якщо нам всім пощастить і вірус виявиться більш сезонним, можливо ситуація згладиться сама собою.

Так само можливо спрацює віра уряду в те, що основний канал вірусу — зовнішні кордони і вдасться шляхом цих жорстких карантинів задавити поширення вірусу в Україні. У мене немає впевненості, чи не буде потім нових спалахів вірусу.

Анастасія Горпінченко: Наскільки можна очікувати допомоги від МВФ ?

Гліб Вишлінський: Наша організація опублікувала заяву, що дефолт, який є неминучим у разі відсутності програми МВФ, остаточно доб’є українську економіку.

Я думаю, що якщо весь світ буде повертатись до нормального життя, то відповідно далі ми будемо дивитись, як хто пройшов цю ситуацію. Очевидно, що гривня, знаходиться насамперед під впливом емоційних факторів. Буквально позаминулої неділі курс був в обмінниках нижче, ніж на міжбанку. Люди все ще вважали, що все нормально.

Туризм найближчим часом нам не світить, купівля дорогих імпортних товарів — зараз не на часі. Це не економічна криза, тут ситуація більш емоційна. Ця зупинка бізнесів, яка відбувається у світі, насамперед впливає на Україну через вивід капіталів.

Анастасія Горпінченко: Щодо ініціативи Володимира Зеленського сплатити по одній тисячі гривень пенсіонерам, чи не задорого це для українського бюджету і загалом наскільки це реалістично?

Гліб Вишлінський: Я вважаю це абсолютно неправильним — що з метрополітеном, що з цими виплатами. У цій ситуації потрібно думати не про рейтинги, а про довіру громадян і ухвалення правильних рішень. Це рішення є абсолютно неправильним, тому що це розмазування грошей не тим, хто їх потребує. В цій ситуації умовний офіціант в Києві, у якого батьки живуть в іншому місті, куди не може повернутись через закриття сполучення може опинитись в набагато гіршій ситуації, ніж умовний пенсіонер, який звик жити на свою пенсію. Щодо метрополітену можна дискутувати, які ризики більші, але навіщо сплачувати пенсіонерам по 1000 гривень — на це питання ніхто відповіді не дає.

X