Як банківський сектор пережив коронакризу?

21 Жовтня 2020
Поділитись

Вперше в історії України економічна криза не супроводжується банківською. Реформування банківської системи дало свої результати – Україну вдалося вберегти від більшого шоку, який міг би бути через коронокризу. Натомість у НБУ планують зробити оцінку якості активів без проведення стрес-тестування, визначити той обсяг негативного впливу, який в цілому СOVID мав на банківський сектор. Під час дискусії, організованої Центром економічних досліджень, обговорили стан банківського сектору і перспективи відновлення з  Катериною Рожковою, першою заступницею голови НБУ.

Марія Репко: Як реформована банківська система пройшла СOVID-19? Якою буде подальша політика НБУ щодо банківського нагляду? Як найнижчу в сучасній історії облікову ставку перетворити на зростання кредитів для бізнесу, що робити, щоб кредитування зростало?

Катерина Рожкова:  Ковід-криза – це не економічна криза, але вона дуже серйозно впливає на економіку, насамперед через зниження споживання. Це вперше в нашій історії, коли економічна криза не супроводжується банківською кризою. І в цьому сенсі заходи з очищення і зміцнення банківської системи, які були зроблені в попередні роки, показують свої результати. Звичайно, не лише міцність банківської системи, але і ефективність монетарної політики – інфляційне таргетування, гнучке курсоутворення – допомогли вберегти Україну від більшого шоку, який міг би бути. Тому в цьому сенсі можна говорити, що ми пройшли через цю кризу порівняно спокійно. Лише на початку впровадження карантинних заходів ми спостерігали відтоки вкладів банківської системи, це тривало трохи більше двох тижнів. Після цього ситуація стабілізувалася і на ринку депозитів, і на валютному ринку, тобто панічні настрої були стабілізовані. 

Ми є дуже в тісному контакті з провідними центральними банками, вивчаємо їхній досвід, які вони вживають заходи для підтримки економіки і фінансового сектору. Треба сказати, що ми досить швидко зреагували. Ми запровадили три напрямки додаткових антикризових заходів. 

Перше – це стосувалося нашої монетарної політики. Ви знаєте, що ми знизили відсоткову ставку до 6%, це безпрецедентний рівень для України. Друге – запровадили додаткові інструменти підтримки ліквідності: додали можливість стандартного рефінансування на більш тривалий період, запровадили такий інструмент  як процентний своп, розширили перелік інструментів, які ми беремо в заставу при наданні стандартного рефінансування, включили муніципальні облігації, облігації підприємств і збільшили частоту здійснення аукціонів з підтримки ліквідності, якщо у банків буде виникати така потреба. 

Третє – це пруденційний нагляд. Ми відтермінували всі додаткові інструменти цього нагляду, які мали запроваджувати його в 2020-21 роках. Звичайно, ми призупинили будь-які перевірки банків, скасували стрес-тестування, дещо послабили свої вимоги щодо розрахунку кредитного ризику на період дії кредитних канікул, аби у банків не було такого серйозного разового негативного впливу на капітал. В принципі, ми надалі доопрацьовуємо той інструментарій, який може допомогти банкам вже зараз повертатися до нормального введення бізнесу.

Якщо порівнювати нинішню ситуацію в банківському секторі з тою, якою вона була в попередні кризи, то ми не бачимо суттєвих системних ризиків для капіталу банківського сектору, для ліквідності банківського сектору. Але  спостерігаються виклики для прибутковості і ефективності банківського сектору. Прибутки чи фінансові результати банків скорочуються, нас як регулятора це турбує.

Наразі ми бачимо, що за підсумками восьми місяців поточного року прибуток банківського сектору – понад 32 млрд гривень – менший порівняно з аналогічним періодом минулого року. Насамперед через формування резервів, тобто банки починають формувати резерви для покриття потенційних втрат від погіршення якості активів в результаті коронокризи.  

По-друге, ми бачимо, що банки були змушені здійснювати додаткові витрати для того, аби забезпечити онлайн-роботу і забезпечити роботу своїх відділень з точки зору дезінфекційних заходів безпеки.

Зважаючи на зниження споживчого попиту, наразі ми бачимо, що попит на банківські послуги дещо скоротився, що вже сьогодні відображається на динаміці комісійного прибутку банків. Це якщо не криза прибутковості, то йдеться про зниження ефективності банківського сектору. Проте, за нашими прогнозами, банківський сектор залишиться все-таки прибутковим.

Якщо говорити в цілому, як банківська система пройшла цю кризу – ми ще є в процесі.  Тому що ще досі у нас тривають адаптивний карантин та кредитні канікули.  Звичайно, фіналізувати вплив цієї кризи на якість портфелів банків можна буде лише після повного скасування кредитних канікул, після того, як економіка, яка вже почала відновлюватись, вийде на більш сталі темпи відновлення. 

Звичайно, карантинні заходи в Україні і по всьому світу значно загальмували розвиток економіки, кредитні портфелі скоротились. Якщо говорити про корпоративний сектор, то скорочення відбулося досить суттєве – це близько 10% в національній валюті, близько 6% в іноземній. Якщо говорити про споживчий портфель, то тут основним драйвером скорочення все ж таки були кредитні канікули, які поки що залишаються. Ясність щодо їх скасування сприятиме відновленню кредитування.

Проте через те, що темпи зростання споживчого кредитного портфелю, беззаставного кредитного портфелю скоротилися, ми вперше маємо ситуацію, коли іпотека зростала швидше, ніж споживче кредитування. Лідерами по іпотеці були Приват-, Ощад-, Кредо- банк. Зниження облікової ставки НБУ сприяло зниженню відсоткових ставок за депозитами і зробило іпотеку доступнішою для кінцевого споживача. В липні-серпні вже потрохи відбувається активізація кредитування в корпоративному секторі.

Чого ми очікуємо від банків наразі? Ми розуміємо, що криза мала досить серйозний негативний вплив на фінансовий стан як корпорацій, малого або середнього бізнесу, так і населення. Тому ми неодноразово зверталися до банків щодо необхідності напрацювати чи адаптувати власні кредитні програми для нових умов. Це стосується як вартості кредитів, так і терміну їх використання і періодичності сплати відсотків.

Разом з банківською спільнотою ми розглядаємо зміни до оцінки кредитних ризиків, які були б спрямовані на зменшення навантаження на банківський капітал. 

Окремо хочеться сказати про вартість ресурсів. Сьогодні, якщо брати в середньому по банківській системі, вони трішки вище, аніж дохідність депозитних сертифікатів Нацбанку. Вартість річних гривневих депозитів знизилася з моменту зниження відсоткової ставки з 11% до трошки нижче 9%. Це серйозна для банків можливість переглянути дохідність за своїми кредитами. Адже якщо візьмемо середню зважену вартість гривневого фондування, то в нас є банки, в яких на сьогодні вона досягає 4-4,5%. За такої вартості пасивів банкам треба переглянути свої процентні політики в бік скорочення процентної маржі, тому що фінансовий стан і платоспроможність клієнтів буде відновлюватись поступово. Епоха високих відсоткових ставок вже позаду, треба шукати інший інструментарій, як працювати, як зберігати свою ефективність, в тому числі через оптимізацію процесів.

Якщо говорити про ставки, які пропонуються сьогодні за кредитами, то залежно від сегменту ринку, від прозорості компаній і їхньої кредитної історії, ці ставки коливаються для компаній, які мають гарну кредитну історію, від по суті своїх 9 до 12% в національній валюті. 

Звичайно, така ставка доступна не для всіх позичальників і не всі банки готові запропонувати, тому що знову ж таки вартість фондування з одного боку, а з іншого – кредитні ризики, які все ще залишаються достатньо високими. Проте в цьому напрямку ми активно продовжуємо працювати. 

Тому як забезпечити трансмісію ключової ставки Нацбанку в ставку за кредитами? Насамперед банки не можуть не кредитувати, тому їм треба пристосуватись і адаптувати свої програми до нових умов, це обов’язкова річ. 

Звичайно, ми продовжуємо працювати над зниженням кредитних ризиків, в тому числі в сфері законодавства. В нас працювала робоча група, є пропозиції. Ми продовжуємо працювати із Міністерством юстиції і з Кабміном над тим, як ці ризики можна мінімізувати.  Ще один напрямок – це урядові програми, «5-7-9». Ми запропонували уряду знайти можливість розширити програму «5-7-9» на доступну іпотеку. Є пропозиції щодо застосування механізму державних гарантій,  є багато пропозицій від міжнародних фінансових організацій щодо механізму поділу кредитного ризику.

Звичайно, дуже багато буде залежати від самих позичальників – це питання прозорості фінансової звітності, прозорості структур власності. Тому не лише банкам треба перебудовуватись, але й позичальникам. 

Якщо говорити про подальшу політику Нацбанку в сфері нагляду, то ми залишаємося на політиці на принципах ризик-орієнтованого нагляду. Якщо говорити про наші загальні вимоги, то вони є незмінними.

Після закінчення поточного року ми плануємо зробити – сподіваємось, що вже до того моменту буде визначена ситуація з кредитними канікулами – оцінку якості активів без проведення стрес-тестування, визначити той обсяг негативного впливу, який в цілому СOVID мав на банківський сектор. Після цього з спільнотою повернемось до обговорення питання – як і коли ми будемо впроваджувати всі ті додаткові пруденційні вимоги, нормативи, які планувалися до СOVID. Тому що наше завдання зараз – з одного боку, забезпечити стійкість банківського сектору, але з іншого боку – діяти більш стимулююче для того, щоб банки могли повністю нормально відновити свою діяльність, включаючи кредитну активність. Так ми діємо зараз: наша монетарна політика є стимулюючою і пруденційною. Це стандартні підходи всіх центрабанків в подібних ситуаціях, тому і ми будемо рухатись таким шляхом. 

Читайте другу частину розмови про державну програму «5-7-9». Спікер –  Руслан Гашев, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва. 

Читайте третю частину розмови про кредитування. Спікер – Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Аваль, голова ради директорів Форуму провідних міжнародних фінансових установ (Форум).

Четверта частина розмови про бюджетний дефіцит. Спікери –  Віталій Шапран, член ради НБУ, Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, Віталій Кравчук, перший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Аваль.

X