За кордоном може залишитись до 3 мільйонів українців. Як їх повернути в Україну?
Згідно з даними ООН, кількість зареєстрованих у країнах світу українських біженців на 4 липня 2023 року становила 6,33 млн. За підрахунками українських соціологів, показник знаходиться між 4 млн та 7 млн, бо певна кількість людей вже повернулася.
Разом з тими, хто поїхав чи був депортований у РФ та Білорусь, загальна кількість мігрантів становить 8-9 млн.
За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), найбільші втрати людського капіталу понесли Запорізька область, з якої виїхала чверть мешканців. На другому місці Київська область та Київ, які втратили п’яту частину населення. Третє місце ділять Харківська (17%), Дніпропетровська та Миколаївська області (по 16%).
Центр економічної стратегії у рамках проєкту “Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики” виділив чотири групи переселенців.
Перша група (25%) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі.
Друга група (29%) – це квазітрудові мігранти, що виїхали за кордон не лише через війну, а й для роботи.
Третя група (29%) – професіонали, люди, які частіше за інші групи працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею.
Четверта група (16%) – люди із зони бойових дій: це українці, які найбільше постраждали від війни.
Біженців із зони бойових дій експерти ЦЕС вважають менш адаптованими до життя за кордоном та менш певними щодо повернення до України.
Люди з цієї групи висловлюють найбільшу готовність повернутись в інший регіон України, якщо повернутись в рідний буде неможливо. Однак, їх рішення як загалом про повернення в Україну, так і про переїзд у безпечніший регіон залежить від того, чи будуть створені умови для цього – можливість знайти добре оплачувану роботу та можливість отримати безкоштовне чи субсидоване житло.
“Якщо людині є куди повертатись – вона повертається, – каже виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський. – Людям із зони бойових дій та тимчасово окупованої територій повертатися нікуди. Відбудова житла у таких вже відносно безпечних містах як Буча – це перше, що може зробити українська влада та міжнародні партнери для повернення українців”.
Хто такі “класичні біженці”
За дослідженням ЦЕС, “класичні” біженці це здебільшого жінки середнього віку із дітьми. До війни люди з цієї групи жили в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але потерпали від ракетних обстрілів, – переважно в центрі та на заході України, а також в Одеській області.
Вони більшою мірою перебувають у великих містах Польщі та Чехії. Країну обирали через географічну близькість до України.
“Це люди з дітьми, які бояться повернення в Україну через безпекові причини. Вибивання з міжнародних партнерів максимальних обсягів поставки зброї вирішить питання повернення багатьох”, – каже Гліб Вишлінський.
Згідно дослідження, “квазі трудові” біженці мають вищий рівень доходу порівняно з “класичними”. Та вони найбільш задоволені державними послугами інших країн.
“Повернення “квазі трудових” мігрантів буде залежати від того, наскільки вони зможуть себе реалізувати у тих країнах, куди вони поїхали. Та що буде після завершення режиму тимчасового захисту – прийме чи ні Європейський Союз рішення щодо вільного руху робочої сили між Україною та ЄС. А також як буде реалізовуватися економічна політика в Україні”, – пояснює Гліб Вишлінський.
Матеріал з Бізнес Цензора.