Як затримка бюджетних рішень впливає на міжнародне фінансування та економіку України

Україні бракує $27 млрд на військові потреби. Ще близько $29,5 млрд зовнішнього фінансування Україна може отримати лише після виконання умов міжнародних партнерів, однак частина необхідних для цього рішень уряду та Верховної Ради досі не ухвалена.

Про ситуацію з бюджетом, міжнародним фінансуванням, наслідки російських ударів по бізнесу та перспективи української економіки в ефірі телемарафону розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

«Ситуація, яка є зараз, є наслідком бездіяльності багатьох акторів. Це і попередній уряд, який намагався показувати президенту кращу картину, ніж вона була насправді. Це призвело до затримки урядових рішень. Новий прем’єр сказав, що урядові зобов’язання перед міжнародними партнерами він закриє до 15 жовтня. Тобто все, що залежить від уряду, до 15 жовтня має бути зроблено. Окреме питання — те, що залежить від Верховної Ради», — зазначив Вишлінський.

За його словами, непокриті оборонні потреби виникли, зокрема, через скорочення прямих постачань зброї та незаплановане підвищення виплат військовим.

«Коли Європейський Союз врешті-решт підтвердив програму на €90 млрд підтримки України, всі розслабилися — і наші, і європейські партнери. Те, що нам від початку війни давали зброєю, а не грошима, великою мірою вичерпалося. За даними Кільського інституту світової економіки, у першому півріччі 2026 року Україна отримала фізичної зброї на €7,5 млрд менше, ніж у першому півріччі 2025 року. Плюс підвищення зарплат військовим, яке треба було робити, але яке не бюджетувалося».

Залучення міжнародного фінансування значною мірою залежить від рішень Верховної Ради.

«У нас, як сказав прем’єр-міністр, $29,5 млрд уже підтверджено — у розумінні, що їх нам обіцяно: якщо ви виконуєте домашнє завдання, ми вам їх даємо. Частина передумов — на стороні уряду, але великою мірою і найскладнішою — на стороні Верховної Ради».

Водночас депутати планують упродовж місяця не проводити пленарні засідання.

«Мене це надзвичайно турбує, тому що це не норма. Під час війни ми очікуємо, що всі будуть працювати більш напружено. Найближчим часом потрібно ухвалювати законодавство, яке просто потрібне під час війни, тому що війна весь час змінює умови, в яких ми існуємо».

Окремим свідченням бюджетних проблем Вишлінський назвав припинення фінансування капітальних видатків.

«Те, що уряд заморозив фінансування капітальних видатків, причому не тільки з державного бюджету, а, якщо я правильно розумію заяву власника компанії «Автострада», і з місцевих бюджетів, свідчить про те, що Міністерство фінансів бачить високу загрозу: на єдиному казначейському рахунку, звідки йде фінансування захищених статей — зарплат, пенсій, грошового забезпечення військовослужбовців та оборонних витрат, — фізично не буде грошей».

«Фактично це означає, що центральний уряд буде змушений залазити в кишені місцевих громад і, не даючи їм фінансувати капітальні видатки, каже: поки ми не зберемо гроші, які можуть з’явитися тільки після надання коштів нашими партнерами, ми нічого, крім базових зарплат, фінансувати не будемо».

Навіть якщо парламент повернеться до необхідних голосувань у другій половині жовтня, далі потрібен час на підпис президента та перевірку виконання умов міжнародними партнерами.

Затримка необхідних рішень також загрожує підготовці енергетики до зими.

«Ми не зможемо захистити енергетику, тому що її треба захищати зараз, перед початком опалювального сезону, а не тоді, коли депутати вирішать, що в них є сили зібратися».

Говорячи про російські удари по підприємствах і логістичних центрах, Вишлінський зазначив, що бізнес можна було завчасно попередити про можливу небезпеку.

«Абсолютно ніхто не заважав, на мою думку, зібрати великі роздрібні мережі, власників великих логістичних комплексів і сказати: є дані розвідки, що ворог планує завдати по вас ударів, тому максимально розвантажте свої склади. Не треба їм говорити, що ми плануємо бити по ворогу».

За його словами, в Україні логістика та виробництво багатьох споживчих товарів протягом останніх десятиліть концентрувалися навколо Києва. Саме тому російські удари по околицях столиці завдали значних збитків великим логістичним комплексам.

«Частково, я думаю, це було недостатньо прораховано з боку політичного керівництва країни, яке було в курсі цих операцій. Але, з іншої сторони, бізнес теж не був готовий. Навіть на третій тиждень цих ударів досі були влучання по складах, з яких не вивезли продукцію і сподівалися на краще, а на це сподіватися вже не можна було».

Найскладнішою залишається ситуація у металургії.

«По металургії найгірша ситуація, тому що це удари балістичними ракетами, серйозні руйнування, плюс блокада портів. Навіть якби підприємства знали, що можуть захистити свої заводи, їм їх відновлювати — до кінця незрозуміло за що. В аграрній галузі врожай хороший, але незрозуміло, чи зможемо ми його вивезти».

Водночас Вишлінський не погодився з твердженням, що українська економіка вже повністю зруйнована.

«Нам потрібно врегулювати цю ситуацію зовнішнім фінансуванням, і я думаю, що загалом ситуацію в економіці можна буде стабілізувати. Якщо ми пройдемо зиму без гуманітарної катастрофи, то навесні вийдемо з економікою послабленою, але не зруйнованою».

Джерело: ICTV