114. Сергій Коваленко: Зима близько. Як бізнесу та споживачам підготуватися до енергетичної кризи?

Юлія: Вітання! Ви слухаєте подкаст «Що з економікою?». Ми сьогодні не в студії. А записуємо його з укриття, бо зараз у Києві повітряна тривога. Мене звати Юлія Мінчева, я з «Вокс Україна». Також зі мною Юрій Гайдай з Центру економічної стратегії.

І сьогодні у нас гість програми – Сергій Коваленко. Він – генеральний директор компанії YASNO. Ця компанія займається дистрибуцією і взагалі тим, що передає нам світло і втілює інші енергетичні рішення.

Ми дуже сподіваємось, що під час запису нашого подкасту та й взагалі, надалі, не буде пошкоджено критичну (енергетичну) інфраструктуру. Але з 10 жовтня ми вже з цим знайомі. І «Укренерго» наполегливо просить нас зменшувати споживання світла в пікові години.

Я також дякую всім нам, що ми дослуховуємось: читаємо книжки при свічках, запасаємося, перемо вночі і робимо інші дії. Але, насправді, питання залишається, як будемо переживати і цю зиму, і стан зараз.

Я нагадаю, що декілька місяців тому ми записували подкаст з паном Кудрицьким, він – очільник «Укренерго». То був навіть позитивний подкаст: тоді ми говорили про те, що система готова до багатьох варіантів, і навіть експортує електричну енергію, тому що зараз ми приєдналися до європейської енергосистеми. Проте зараз ситуація трохи інакша і ми будемо обговорювати це сьогодні у випуску.

І перейдемо до першого питання: яка зараз ситуація? Я розумію, що насправді не все можна розповідати, зважаючи на безпеку і необхідність закриття певної інформації від ворога, але чи система умовно вписується в ці сценарії, які були прогнозовані, і дає собі раду зараз, чи ситуація стає достатньо критичною і загрозливою?

Сергій: Дійсно, складно відповідати на нього якимись цифрами чи якимись фактами, але я спробую. Ви всі бачите, що відбувається з точки зору обстрілів, а також чуєте заяви перших осіб держави, що стосуються пошкоджень. Що треба розуміти нам як споживачам?

Енергетики, ДСНС та військові – вся ця система буде робити свої справи по максимуму. Але наша роль у цій системі трішечки інакша. На мій погляд, енергетику з точки зору споживача ми повинні сприймати з двох великих частин:

Перша – генерація (тобто електроенергія, яку ми генеруємо). Якщо ви пам’ятаєте, то загалом Україна була профіцитною державою. Тому що в нас є багато різних видів генерації, починаючи від атомної енергетики і закінчуючи «зеленою». Вугілля, вода – все у нас було. Але ви самі бачите, що коїться з обстрілами.

Також ви розумієте, що ми де-факто втратили Запорізьку АЕС. Тому, наразі ми повинні думати про цю генерацію. Що значить «генерація»? Генерація – це скільки електроенергії за конкретний проміжок часу – за день, тиждень, місяць – може згенерувати вся Україна. І ми як споживачі повинні не думати категорією «Сьогодні є світло, а завтра його немає. Якось воно буде», а в цілому розуміти, що осінньо-зимовий період – дуже довгий, і нам потрібно трішечки економніше віднестись до його споживання. Я кажу в цілому – коли ми не вимикаємо світло вдома, не вимикаємо зовнішню рекламу і таке інше;

Друга частина – мережі (як ця електроенергія потрапляє до наших осель). Тут є й інша історія – на прикладі вчорашнього дня в Києві. Тобто електроенергії вдосталь. Але пошкодили частину мереж і електроенергії немає у якоїсь частини міста. Енергетики, державні і приватні – всі працюють над тим, щоб це відновити. І відновлення не завжди відбувається там швидко, і мережі не виходять на потужність із запасом.

Тому буває так, що ця система мереж не витримує навантаження, яке ми як споживачі робимо в ті чи інші часи. І нам треба розуміти другу частину нашої поведінки. Якщо ми у Києві повідомляємо: «Друзі, мережа вже на межі і треба різко скоротити в цей день споживання світла», то потрібно це робити. Тому що якщо ми на 30-40% ми не знизимо споживання світла, то якась частина міста однозначно залишиться без нього.

Я вважаю, що ми як споживачі повинні мислити цими двома категоріями.

Що стосується частини питання, до чого нам готуватись. Я завжди казав з початку цієї агресивної фази: нам потрібно готуватись до найгірших сценаріїв, коли військовий пресинг на нас буде достатньо великим.

Тому я кажу всім завжди: «Кожна оселя, кожен громадянин повинен підготуватись незалежно від того, де він знаходиться – на Київщині, на Чернігівщині, на Дніпропетровщині». Я завжди рекомендую це робити. Якщо треба, я можу розповісти, як я це роблю. Ну, десь так.

Юрій: Так, є ще багато запитань. Думаю – вже всі приблизно бачили цю інфографіку, всі максимально обмежують споживання потужних побутових приладів, освітлення зараз в основному – енергетивне і в домівках небагато споживає, але все одно бачу темні вікна – це значить, що люди відповідально ставляться до цього.

Що має робити бізнес для того, щоб продовжувати працювати, але не перевантажувати мережу? Такий концентрований меседж для підприємців, тому що зрозуміло, що краще максимально зекономити, але мати необхідне живлення для того, щоб продовжувати бізнес, ніж довести до відключень і стояти закритим.

Сергій: Це дуже гарне запитання, тому що в бізнесу гнучкість трішки нижча, ніж у побутових споживачів.

Юрій: Він ще є дуже різним, крім того. Я розумію, що одна справа, коли ми говоримо про металургійний комбінат, інша справа – коли ми говоримо про роздрібну торгівлю.

Сергій: Ми з брендами, які є масштабними по всій Україні, зараз розпочали комунікацію щодо того, що світло для них є частиною бізнес-процесів. Наприклад, зовнішні вивіски – зрозуміло, що в мирний час це дуже гарна ідея і все це правильно, але наразі можна обмежити використання цієї реклами (багато бізнесів вже почали долучатись до цього).

Ми маємо надію в компанії, що наша комунікація з ними продовжиться і вони прислухаються до нас. По-друге, є так зване «офісне освітлення», яке може бути трішки приглушене, десь вимкнене. Це такі санітарні заходи, які ми можемо зробити.

Що стосується бізнес-процесів – безпосередньо якийсь станок, або ще щось працює від електрики, то тут, на жаль, бізнес не може нічого зробити, тому що йому або виробляти продукцію, або не виробляти її.

Єдине, що можу порадити з цього, як ми його називаємо, «нового досвіду», і не тільки великі, а й малі бізнеси задумалися трохи раніше про це, – мати стабілізуючий генератор або ще щось, для того, щоб у разі вимкнення електроенергії вони мали деякий час завершити коректно свої бізнес-процеси або, якщо воно відключилось на годину чи довше, навіть продовжити їх. Як ви кажете: «Кожен бізнес різний, і залежно від конкретної ситуації треба щось планувати вкоротку».

Але є ще третій пункт, я його називаю «вдовгу». Ми навіть не віримо, а знаємо, що ми переможемо, і нам не потрібна проблема, а завдання про енергоефективність, вона нікуди не зникне. На мій погляд, треба вже робити якісь кроки для того, щоб знизити електроспоживання самого бізнесу.

У холдингу D.Solutions, що оперує брендом YASNO, виділено цілий бізнес, який так і називається – «ЯСНО. Енергоефективність». І ми працюємо з великими і середніми бізнесами по оптимізації цього споживання. Там від 10 до 40%, в бізнес-процесах, можна зекономити споживання, що насамперед вигідно для бізнесу.

Тому що ми бачимо, що електроенергія в Європі, Штатах, але поки що не в нас, є досить високою, і очікувати, що електроенергія буде дешевою завжди, на мій погляд, це недоречно. Тому, потрібно вже зараз щось робити, для того, щоб знизити споживання. Я кажу виключно про виробництво, а не про вивіски і таке інше.

Юрій: Ви зараз говорите більше про комунікацію з бізнесом – те, що може покладатися на свідомість і відповідальність підприємців і громадян. Є ще інша сторона, котра на стороні держави, на стороні регуляторки. Вчора у моєму Фейсбуці коментатори придумали класне слово «спонуки» замість «інфентівс».

Які спонуки можуть бути для того, щоб, по-перше, зменшити навантаження, а по-друге, якось його розвести в часі? Я знаю, що, по-перше, тарифи зараз заморожені для населення і примусове стягнення є неможливим. Тут ще, до речі, наступне питання, як зараз з оплатами. Але перше – про спонуки.

Тобто що може зробити зараз держава, щоб прискорити на регуляторному рівні якимось чином рух, по-перше, до енергоефективності, а по-друге, до якогось рознесення в часі, зменшення піків навантаження?

Сергій: Тут є два питання. Я почну з цього, що може зробити держава. Я маю дещо можливо контроверсійну щодо теперішнього часу думку. На мій погляд, якихось великих результатів дуже важко досягти: система примуса є дуже складною в адмініструванні, тому я б дивився в сторону, коли це стає вигідним. Бо коли це стає вигідним, тоді вже не треба докладати державі якихось зусиль, щоб обмежити або щось зробити.

Юрій: Власне спонуки – це якраз про те, не як з-під палки, а як зробити вигідною певну поведінку, котра корисна всім здебільшого.

Сергій: Є цілі програми, які спонукають перейти з того ж газу на електричні, теплові насоси. Мало того, що вони цю комунікаційну кампанію ведуть, так вони ще компенсують споживачу після того, як він це зробив, якийсь відсоток від цих затрат. В Італії, наскільки я пам’ятаю, програма називається «110%».

Ми зібрались цілим під’їздом, розробили план, закупили теплонасос і перейшли на нього. Мені держава потім компенсувала б усі ці витрати на 110%. В Естонії є менший відсоток – 20-30. Але це є такими стимулами, за якими, по суті, держава і споживач рухаються в одному напрямку. Тому ця не гра, а стратегія: «Весна прийде і стане трішки легше» – не одного року, це повинна бути довгострокова програма і не з однієї програми виходити.

Юрій: Так, це дуже важливий момент – довгостроково думати і рухатися в цьому напрямку.

Зрозуміло, що зараз є пошкодження і в генерації, і в передачі. Звідки ДТЕК в цілому бере гроші на відновлення? Чи допомагають партнери, в тому числі і західні, чи є якісь лінії екстреного фінансування і чи йдуть перемовини про такі лінії? Що ще потрібно зробити, для того, щоби підтримати стійкість компанії?

Сергій: Коментувати всю групу не буду, але я скажу зі свого боку, тому що ми знаходимося на фронті зі споживачів. Перше, що мають зробити споживачі, – вчасно сплачувати за електроенергію. Тому що якщо немає коштів, то їх ніде взяти.

Тобто цих 560 млн боргу, який є, і я кажу тільки про кінцевих споживачів, а є ще там борги у державних підприємств, приватного бізнесу, з якими ще можна працювати — це гроші, які через нас заходять в усю систему енергетики України, тому вони частково йдуть на заробітну плату працівників, вони йдуть на відновлення.

Зрозуміло, що компанія і група докладає там максимум зусиль, щоб воно все працювало. Тому, з точки зору споживачів, є два правила: перше – платити за спожиту електроенергію, друге – намагатись економити у тих двох аспектах, які ми трішки раніше обговорювали.

Що стосується партнерів, то я знаю, що йде багато різного роду підтримки, допомоги. Звісно, треба більше, але маємо те, що маємо.

Юлія: З приводу того, що ми тепер є частиною європейського простору, чи ми можемо, і чи ми зараз у них імпортуємо електричну енергію?

Юрій: І чи можете, власне, ви як оператор купувати в них і продавати нам? Які там механізми?

Сергій: Це питання трішки не до нашої компанії, тому цим займаються інші гравці на ринку. Я скажу так: ми на 100% закуповуємо на нашому ринку, і в першу чергу у трьох крупних державних партнерів, приватних. Наскільки я знаю, є якісь можливості для імпорту, але я наразі не пам’ятаю тих цифр. Тому не зможу прокоментувати цю історію так, щоб вона була нормальною.

Юрій: Крім того, що ми вже говорили в цьому подкасті, як ще можна зробити енергетичний сектор країни більш стійким, можливо, власне і на стороні генерації, розподілення останньої милі, останнього кілометра до споживачів? Тобто чи може бути якась глибока децентралізація, чи розглядає ваша компанія і частини холдингу, як це зробити?

Так само бачив ще до війни, що той же ж ДТЕК розглядав, активно цікавився проектами з акумулювання електроенергії. Було б цікаво, якби ви з нами поділилися вашими міркуваннями щодо того, що ще можна зробити для більшої стійкості енергетичного сектору?

Сергій: Ви наразі згадали ті кроки, які робить група, ми їх до війни почали робити з точки зору розвитку генерації, з точки зору збереження і з точки розвитку кожної частини цієї системи. На мій погляд, ця стратегія є правильною і тією чи іншою мірою ми будемо продовжувати це робити. Деталей я вам не скажу, бо я вам більшою мірою сфокусований на цій останній милі, на тому, щоб світло було і були гроші за нього.

Юрій: Гаразд. Я ще одне запитання дам, яке є можливо дотичним. Ви сказали, що закуповуєте в основному електроенергію на ринку у трьох великих постачальників, котрі мають генеруючі потужності. Чи можете ви дати оцінку якогось такого бейслайну, виходячи з того, що якщо росіяни продовжать таргітувати, виходячи з їх обмежених можливостей, вони фокусуються на лініях передачі, котрі, зрештою, потребують великих зусиль, але вони відновлюються?

Є генеруючі потужності, котрі великі, централізовані в першу чергу ТЕЦ, з якими, я так розумію, складніше, хоча теж постійно ведеться робота.

Але є генеруючі потужності, які складніше виводяться з ладу або можуть виводитися хіба що в зовсім крайніх обставинах, у таких як решта атомної генерації, гідрогенерації, вітряних, сонячних проектів (я знаю, що у вашій групі є така генерація). Чи можете ви дати приблизну оцінку того бейслайну, котрий, скоріше за все, буде залишатися навіть при тій частині генерації, котра буде залишатися при продовженні обстрілів енергетичної інфраструктури?

Сергій: Я розумію ваше питання, чому ви та слухачі бажають почути відповідь на нього, але у мене немає відповіді на нього, бо це, на мій погляд, майже неможливо спрогнозувати. При цьому я залишаюсь достатнім оптимістом, тому що українська система загалом є дуже потужною (від генерації до кінцевих споживачів).

З того, що я бачу, як воєнні ці психопати докладають там зусиль, мені здається, що буде дуже важко нас там поставити у тотальний блекаут. Але це лише думка. Я думаю, що важко отримати відповідь на це запитання, якщо ми навіть зберемо експертну групу. З 20 людей буде дуже суб’єктивна оцінка

Юрій: Сергію, я вам дуже дякую за цю розмову! Дякую, за те, що кожен співробітник вашої компанії зараз робить для України і для того, щоб у нас було це енергопостачання! Усіх слухачів закликаю максимально слідувати порадам і рекомендаціям, котрі озвучував Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO.

І тримаймося! Весна прийде і Україна переможе!

Дякую вам, що були з нами! Це був подкаст «Що з економікою?» – спільний проект аналітичних центрів «Вокс Україна» і Центру економічної стратегії.