Чорний ринок валюти: масштаби проблеми

Українська економіка значною мірою доларизована, це ускладнює проведення монетарної політики та зменшує потенційний обсяг коштів, доступних для інвестування. У 2014-2015 роках, через сплеск інфляції та ослаблення гривні щодо більшості світових валют, попит на валюту значно збільшився. Проте, після введення суворих офіційних обмежень на торгівлю іноземною валютою, через розвиток «чорного» ринку валютні операції перетворилися на «сліпу зону» для офіційної статистики.

Згідно з офіційними даними НБУ, у 2013 році населення купувало у банків у середньому 1601 млн дол. на місяць, а у 2014, коли було запроваджено перші валютні обмеження, цей обсяг скоротився до 669 млн дол.; у 2015 році, коли обмеження стали ще жорсткішими, він становив лише 57 млн дол., або 3,6% від рівня 2013 року. Офіційно обсяг купівлі валюти за два роки скоротився майже у 30 разів – чи може це відповідати дійсності на фоні фінансової кризи, девальвації та кількаразового зростання кількості обмінних пунктів?

Щоб оцінити справжні обороти валютного ринку включно з «чорним», ЦЕС зробив дві математичні моделі. Основне математичне припущення: до значного зростання попиту на іноземну валюту в 2014 році між окремими офіційними монетарними показниками склалися стійкі зв’язки, які продовжували діяти у 2014-2015 роках – під час значного зростання чорного ринку готівкової валюти. Тому, базуючись на динаміці цих показників, можна оцінити реальні обсяги неформального обмінного ринку.