Огляд проєкту бюджету 2021. Перше читання

Читайте розшифровку пресконференції Марії Репко та Анастасії Телетьон та дискусії про видатки на розвиток людського капіталу з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я (2016-2019), Єгором Стадним, заступником міністра освіти та науки (2019-2020) та Олесею Островською-Лютою, генеральною директоркою Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Бюджет на 2021 рік має три основні особливості: підвищення мінімальної заробітної плати на 30% до 6500 грн, величезний дефіцит державного бюджету в 6% ВВП, необмежені можливості уряду надавати державні гарантії по боргах.

Доходи бюджету спрогнозовані, виходячи із 19% збільшення доходів від податку на доходи населення і 21% зростання ПДВ (внутрішній та імпортний). При цьому економіка у номінальному виразі зросте лише на 13%, якщо виходити з прогнозів уряду на 2020 та 2021 роки. Мінфін розраховує на часткову детінізацію – але такий підхід не є консервативним, бо завжди залишається ризик, що детінізація не відбудеться, і тоді доходи не буде отримано. На фоні одночасно оптимістичного інфляційного прогнозу (7,3% проти поточних 2,5%) це розрахунок одразу на два фактори, які можуть не справдитися. Якби при цьому бюджет звели без дефіциту, чи з помірним дефіцитом, ситуацію можна було би виправити, дещо збільшивши запозичення. Але дефіцит вже і так заплановано найбільший за останні роки (крім «карантинного» 2020 року), і місця для маневру у Мінфіну не залишається.

На видатки сектору загальнодержавного управління всього розподілять 45% ВВП. Це на 5 відсоткових пунктів менше, ніж планується виділити у 2020 році, але перевищує середні у 2017-2019 роках 42% ВВП. На номінальне зростання видатків вплинуть як закладені прогнозні макропоказники, так і дві політичні «забаганки»: підвищення мінімальної заробітної плати та фінансування ремонту доріг. Найбільше додаткового фінансування отримають медицина та освіта (+17,1% та +12,2% відповідно). А от економічна діяльність втратить 14,4% – але додаткові 70 млрд грн витрат на дороги уряд планує здійснити через запозичення під державні гарантії, тому це може вважатися заміною бюджетних видатків квазі-фіскальними видатками.

Фінансування дефіциту планують здійснити через внутрішні запозичення. Враховуючи, який великий заплановано дефіцит на 2020 рік, та те, що в кінці вересня він досі не матеріалізувався на запланованому рівні, за підсумком у наступні 15 місяців заплановані чисті запозичення без вчасного отримання траншів від МВФ будуть непідйомною сумою для внутрішнього ринку.

Ми воліли би бачити у державних фінансах наступні глобальні зміни:

• більш консервативний підхід до планування доходів бюджету, адже недоотримання запланованих коштів загрожуватиме секвестром. Макропрогноз має бути деполітизований, а доходи закладатися за консервативним сценарієм, тоді країна не отримає неприємних сюрпризів. Для такої вразливої, крихкої економіки, як українська, фіскальна стійкість дуже важлива;
• складання та затвердження трирічної бюджетної декларації;
• дотримання норм бюджетного кодексу про граничний розмір дефіциту, боргу та державних гарантій.

В бюджеті на 2021 нам здається доцільним:

• уповільнити підвищення зарплат (скажімо, підвищити «мінімалку» до 6000 грн у 2021 р. та 6500 грн у 2022 році, а надалі розробити деполітизований прозорий механізм визначення рівня соціальних гарантій);
• переглянути відповідно макропрогноз без врахування зростання мінімальної зарплати та прогнозні показники доходів бюджету;
• на базі консервативного прогнозу доходів розподілити видатки таким чином, щоб дефіцит складав не більше 3% ВВП;
• повернути дію норми БК про обмеження обсягів державних гарантій та не створювати нової квазі-фіскальної «чорної діри» з Укравтодору, як колись це відбувалося із Нафтогазом, Пенсійним фондом, державними банками.