Стійкість України перед кризами: Енергетична безпека

Україна значно залежить від імпорту природного газу. Близько третини внутрішнього споживання імпортується із ЄС.

Тому одні з найсуттєвіших ризиків в короткостроковій перспективі сконцентровані в сфері природного газу та в електроенергетиці.

Проте, це не применшує довготривалих ризиків в інших сферах, наприклад, у безпеці постачання моторного палива (бензину, дизпалива, LPG), які переважно надходять із Білорусі та Росії.

Низька ефективність використання природного газу для цілей опалення в Україні спричинена великими втратами як при транспортуванні в системах централізованого теплозабезпечення, так і при його використанні в житлових та адміністративних будівлях.

В електроенергетиці дуже висока зношеність основних фондів, що зумовлює загальну технологічну та технічну відсталість галузі, яка виражається в низькій ефективності ТЕС/ТЕЦ, великих втратах електроенергії та високій аварійності в розподільних мережах. Найбільш гострою ця проблема є в секторі виробництва.

Поточні загрози та ризики енергетичної безпеки держави носять як системний довготривалий характер, так і викликані та загострені різким зростанням цін на енергоресурси на європейському та світовому ринках, а також рішеннями влади та діями учасників ринку.

Час необхідний для запровадження коригуючих заходів значною мірою втрачено, тому перелічені рекомендації матимуть пом’якшувальний ефект, а окремі з них дозволять нівелювати ризики.

Серед таких рекомендацій можна виокремити:

• часткове підвищення цін на електроенергію для населення, з метою фінансового збалансування ПСО та надання цінових сигналів населенню до економії електроенергії;
• перенесення тестування ОЕС України в ізольованому режимі на час, коли буде сформовано відповідні ресурси;
• формування достатніх запасів резервного та аварійного палива (мазут) на газомазутних ТЕЦ та котельних;
• відновлення імпорту природного газу з метою підтримання запасів газу в ПСГ для можливості підтримки роботи ТЕЦ/ТЕС в разі неможливості роботи на вугіллі;
• інформаційної кампанії для споживачів, націленої на скорочення споживання електроенергії;
• запровадження графіку планових відключень електроенергії в години ранкового та вечірнього максимумів.