Готовність українського аграрного сектору до вступу до ЄС: прогрес та перспективи

Це перша частина дослідження. З другою і третою частинами можна ознайомитись за відповідними посиланнями.

Україна здобула статус кандидата до ЄС в червні 2022 року. Європейська комісія має усталити переговорну рамку до кінця 2024-го року. «Сільське господарство та розвиток сільських територій» -11-ий із 33-х переговорних розділів.

Зважаючи на значний розмір українського аграрного сектору, саме цей переговорний розділ може стати одним із наріжних каменів перемовин між Україною та Європейською комісією. Зараз Україна знаходиться на ранній стадії підготовки до вступу стосовно розділу «Сільське господарство та розвиток сільських територій».

Дослідження охоплює:

• Аналіз найбільш нагальних – з точки зору Європейської комісії – реформ;
• Оцінку виконання умов Угоди про асоціацію;
• Подальші кроки в напрямку секторальної інтеграції українського сільського господарства до внутрішнього ринку.

У рамках дослідження Центр економічної стратегії провів інтерв’ю з українськими та польськими експертами та представниками агро-бізнесу, а також з представниками ЄК.

Декілька можливих пріоритетних напрямків для подальшої інтеграції українського аграрного сектору до європейського Внутрішнього ринку:

• Імплементація законодавства спрямованого на створення загальної рамки для функціонування аграрного ринку: Зокрема, йдеться про директиву 2019/633 , що покликана запобігати недобросовісним практикам та скерована, передусім, на захист маленьких закупупівельників та постачальників.
• Розширення системи державної допомоги аграріям. Нормативно-правова рамка, що регулює державну підтримку для агро-виробників набагато менш деталізована та передбачає вужче коло інструментів порівняно із законодавством ЄС.
• Моніторинг на звітування. Згідно з оновленими принципами САП ЄС, державна допомога не прив’язана до об’ємів продукції напряму, проте обумовлена виконанням низки вимог. За такої моделі, моніторинг та звітування грають ключову роль.
• Запровадження європейських стандартів виробництва. Більшість українських євроінтеграційних ініціатив у сфері агарного виробництва до цього часу були спрямовані переважно на запровадження стандартів збуту сільськогосподарської продукції. Водночас, збільшення товарообігу з ЄС вимагатиме також дотримання європейських практик продукції.
• Визначення стратегічної моделі експорту. На думку польського експерта, модель інтеграції до ЄС, за якої Україна продовжуватиме – принаймні тимчасово – орієнтуватися на країни поза ЄС, могла б пришвидшити вступ. Водночас, представники ЄК зазначають, що вище згадана стратегія вимагатиме перегляду торгівельних домовленостей між ЄС та третіми країнами.

Це дослідження створено Центром економічної стратегії за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.