Як Україні інтегрувати сільське господарство до внутрішнього ринку ЄС?

Це друга частина дослідження. З першою та третьою частинами можна ознайомитись за відповідними посиланнями. 

На Україну припадає приблизно чверть усіх європейських сільськогосподарських земель. Відповідно, Україна випереджає ЄС за внеском сільськогосподарської галузі до ВВП та часткою працівників задіяних у сільському господарстві. З початку 2022 року частка сільськогосподарських товарів в українському експорті до ЄС значно зросла і наразі становить близько 50%. Це викликає питання щодо можливості повної інтеграції української сільськогосподарської галузі до внутрішнього ринку ЄС без значного шоку для європейських ринків сільськогосподарської продукції.

Проте, ці бар’єри можна успішно нівелювати.

1. Сільське господарство в Україні дійсно менш диверсифіковане порівняно з більшістю країн-членів ЄС. В Україні, рослинництво значно переважає над тваринництвом. Левова частка сільськогосподарських земель припадає на зернові та технічні культури – площі цілком співставні із загальним обсягом земель, що припадає на ці культури в ЄС. Проте, Україна також створює значний попит на готові харчові продукти вироблені в ЄС – повна лібералізація торгівлі між Україною та ЄС, швидше за все, тільки збільшить його обсяг.
2. Високий рівень концентрації – це одна із причин конкурентоспроможності української продукції. Проте, сучасна політика САП обмежує виплати для великих підприємств, тож, для більшості українських агрохолдингів безпосередня фінансова користь буде досить скромною. На нашу думку, саме невеликі українські виробники зможуть отримати найбільше вигоди від участі в САП ЄС. Однак, вони потребуватимуть значної технічної допомоги протягом перших років членства України в ЄС.
3. Україна має визначитися із моделлю розвитку сільського господарства, і ця модель має узгоджуватися із стратегією регіонального розвитку. Наприклад, в рамках критерію «більш справедливої та економічно стійкої аграрної політики», Польща воліє інвестувати у конкурентоспроможність невеликих ферм, Нідерланди витратять додаткові гроші на технічну допомогу фермерам у розробці бізнес-планів та діджиталізацію, а Румунія збільшить виплати для малих і середніх виробників. Україна має визначитися із баченням щодо майбутнього сільськогосподарського сектору – і це бачення також має узгоджуватися зі стратегіями розвитку сільськогосподарських регіонів.

Детальніше – у дослідженні.