Через високі ціни на енергоносії та розгін інфляції, 2022 рік не обіцяє бути легким

Минулий рік приніс українцям подорожчання споживчих товарів на 10%. Продукти подорожчали при цьому на 13%, пальне та електроенергія — на 27%.

А от тарифи на гарячу воду та опалення, утримання будинків, зв’язок, а також ціни на предмети домашнього вжитку зростали набагато повільніше. Одяг і взуття взагалі подешевшали — цьому сприяло зміцнення курсу гривні.

Імпортні товари, вартість яких фіксована у валюті, через зміцнення гривні стають дешевшими у гривневому виразі. А гривня, розпочавши минулий рік на позначці 28,3 грн за долар, у листопаді зміцнилася до 26,1 грн/долар США. Послаблення гривні наприкінці року до 27,5 грн/долар США поки що на цінах не відбилося. А враховуючи додатково зміцнення долара до євро (з 1,22 EUR/USD до 1.13 EUR/USD), у гривневому виразі імпорт з ЄС подешевшав іще відчутніше.

Цікаво, що українці поки що майже не відчули на собі зростання світових цін на газ. У 2021 році, за даними Держстату, для населення він подорожчав лише на 15,5%, а опалення та гаряча вода — всього на 2% за рік. На ринку в той самий час ціна на природний газ підскочила із 5−6 тис. грн за тис. кубометрів наприкінці 2020 року, до 30−40 тис. грн за тис. кубометрів взимку 2021-го.

Але тарифи для населення штучно зафіксували на низькому рівні, і збитки переклали на державний бюджет та бюджети компаній-виробників. Подорожчання газу, однак, вже в повній мірі відчули підприємці — енергетики, хіміки, харчова промисловість, тепличні господарства та інші, в чиїй собівартості газ займає велику частку.

Через високі ціни на енергоносії та розгін світової інфляції, наступний, 2022 рік, не обіцяє бути легким. Зростанню цін по всьому світу, в першу чергу, сприятиме перенесення промислової інфляції на споживчий ринок.

Для компаній в кілька разів підвищилися важливі складові їх витрат і, відповідно, собівартість продукції: вартість енергоносіїв, вартість перевезень (зокрема морських), злетіла у ціні сировина.

Підвищилися витрати на оплату праці — із зростанням «мінімалки» на 25% у 2021 році та із посиленням конкуренції за українських працівників із боку країн ЄС. Збільшення витрат компанії намагатимуться поступово перекласти на споживачів, і ціни повзтимуть угору.

По всьому світу політики сподіваються заспокоїти населення, обіцяючи, що ціновий шок буде «транзитним», тобто швидко минеться, та пропонуючи різноманітні програми підтримки, а регулятори намагаються протидіяти зростанню споживчих цін через більш жорстку монетарну політику.

В США інфляція у 2021 році досягла 6.8% — найвищого рівня із 1982 року (цільовий рівень в США — 2%). Поки ФРС лише обговорює потенційне підвищення ставки із поточних 0,25% річних, але вже скорочує програми викупу активів. Ймовірно, ці дії будуть більш активними у 2022 році.

Країни, що розвиваються, в тому числі й Україна, будуть дотримуватися більш жорсткої монетарної політики. Так, український НБУ вже підняв облікову ставку до 9% річних. Такий рівень може протриматися досить довго — доки інфляційний тиск не зменшиться.

Поки що, на думку регулятора, більшість драйверів інфляції, які вважалися транзитивними, трансформувались у довгострокові.

Глобальний урок, який має винести із цього процесу світ — друк грошей і популізм у великих масштабах не може залишитися непомітним, і кінець кінцем, підсилює інфляцію. Щоправда, поряд із іншими факторами.

Найбільші економіки світу надрукували величезну кількість доларів та євро, пропозиція товарів та логістичних послуг сильно постраждала через над-жорсткі ковідні обмеження, тож світові ціни на активи та сировину відреагували зростанням, і це зростання не могло не перекинутися на споживчі ринки.

Тепер настав час скоротити популістичні програми та реагувати жорсткими та непопулярними методами. Туреччина (інфляція близько 36%) та Аргентина (інфляція близько 50%) своїми прикладами довели — якщо цього не робити, інфляційний тиск сам себе не спинятиме.

Матеріал опубліковано на НВ Бізнес.