Чи могла фінансова розвідка не помітити бек-офіс Міндіча і яка її роль у розслідуванні

Українська фінансова розвідка в особі Держфінмоніторингу не виявила жодних підозрілих фінансових операцій, які б здійснювали фігуранти справи “Мідас”. Про це заявив її керівник Філіп Пронін на першому засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради 17 листопада 2025 року.

Водночас директор НАБУ Семен Кривонос неодноразово заявляв, що не отримує від фінрозвідки відповідей на свої запити в деяких резонансних розслідуваннях.

Фінансова розвідка займається відстеженням руху коштів через фінансові установи та блокуванням підозрілих транзакцій. І хоча інформація, надана Фінмоніторингом, не може бути доказом як таким, вона допомагає слідству визначити, де саме потрібно збирати докази.

Згідно із законом, НАБУ та САП після оголошення підозри можуть збирати докази протягом 12 місяців. Далі справа має піти до суду, якщо їх буде досить. У разі ймовірного відмивання грошей через офшори антикорупційні органи спрямовують міжнародний запит колегам за кордоном.

Однак, Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії, у коментарі для BBC Україна зазначає:

Як правило, ті країни, куди виводять незаконні доходи, далеко не завжди зацікавлені надавати якусь інформацію і вимагають значних підстав.

Відповіді на міжнародні запити можна чекати і кілька місяців, і рік, і два. У цій історії фінансова розвідка може допомогти слідчим прискорити ці процеси за рахунок точної інформації про те, як, хто і де, ймовірно, “відмив” конкретні суми.

У діяльності фінансової розвідки важливою є також її проактивність. Тобто вона має сама помічати та виявляти бек-офіси й інші “фінпральні”. А після цього сигналізувати про це правоохоронцям.

“В ідеалі – це Держфінмон мав йти в НАБУ, а не навпаки. Процес обміну інформацією між ним та правоохоронними органами функціонує як система раннього оповіщення. Фінансова розвідка аналізує великий обсяг даних і, виявивши “сліди злочину” (узагальнені матеріали), передає їх правоохоронцям НАБУ, ДБР для початку розслідування. Тобто ці матеріали є ключем, який відкриває двері для повідомлення про підозру”, – пояснює Богдан Слуцький.

Експерти наголошують, що боротьба з “пральнями” та розшук вкрадених грошей потребує системних зусиль та змін. Якщо НАБУ та САП вимушені будуть і далі покладатися лише на себе, тобто на власні запити щодо міжнародної правової допомоги, це щонайменше уповільнить їхні розслідування.

Джерело: BBC News Україна

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.