Не лише “Азовсталь”. Скільки металургійних заводів втратила Україна під час війни
Металургія — провідна експортна галузь України — після початку російського вторгнення втратила більшу частину свого потенціалу. Яке майбутнє очікує на металургійний сектор у 2023 році?
Ще в перші місяців повномасштабного вторгнення чорна металургія втратила приблизно третину своїх активів. Через заблоковані порти експорт став майже неможливим, а в результаті блекаутів довелося зупиняти виробництво.
“Металургія виступає одним із найбільших споживачів електроенергії. Отже, під час повних блекаутів підприємства галузі зупиняються, а деякі зовсім припинені на весь зимовий період через обмеження постачання електроенергії”, — уточнює Дмитро Горюнов.
Морські порти для металургії, швидше за все, залишаться закритими до закінчення війни.
“Україна неодноразово наголошувала на необхідності розширити коридор як на інші порти — зокрема, на Миколаїв, так і на інші товари — металургійну продукцію та руду, — продовжує Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії. — Але, враховуючи, що навіть щодо аграрної продукції продовження [дії коридору] стало можливим лише у старому форматі з тим самим переліком портів і на ті ж чотири місяці, шанси на включення інших товарів невеликі”.
Зараз, за даними Укрметалургпрому, завантаження потужностей перебуває на рівні 15-20%.
За прогнозами Дмитра Горюнова, поточний низький рівень завантаження потужностей збережеться до перемоги або принаймні до відкриття портів для металургії військовим або дипломатичним шляхом.
“Металурги говорять про можливість відновлення виробництва [на уцілілих потужностях] протягом шести місяців – року. Але в будь-якому випадку, два металургійні комбінати зруйновані (“Азовсталь” та ММК ім. Ілліча), тому надлишок руди доведеться експортувати саме як руду”, — прогнозує Дмитро Горюнов.
Коментарі для видання Фокус.