Коронавірус з нами надовго: що буде після 24 квітня

14 Квітня 2020
Поділитись

Повернення до життя як воно було не буде можливим ще довгий час.

Центр економічної стратегії презентував аналітичну записку на тему боротьби з коронавірусом після 24 квітня. Я також брав участь в роботі над цим документом.

Головна ідея документу проста: якщо залишити карантин у нинішньому вигляді після 24 квітня, то він почне завдавати добробуту та здоров’ю українців більшої шкоди, ніж власне епідемія. Ліки стануть гіршими за хворобу.

При цьому автори не мають ілюзій: пандемія буде з нами ще довго. Повернення до життя, як воно було, не буде можливим ще довгий час. Але нам треба навчитися більш розумним та цільовим стратегіям життя з COVID-19.

Нам треба контролювати епідемію, але повернутися до роботи.

Що запропонувала команда: ідею адаптивного карантину.

Масштаб та сила обмежувальних заходів повинні бути адаптовані до серйозності проблеми та можливості її контролювати.

Економіка повинна працювати там, де може, а бути замороженою лише там, де не можна інакше.

Адаптивний карантин має три режими обмежень. Вони базуться на трьох сценаріях поширення COVID-19 згідно з класифікацією ВООЗ.

Жовтий режим відповідає сценарію поодиноких випадків. Їх легко відстежувати та ізолювати. Обмеження легкі, економіка в цілому працює. Щонайменше 12 областей сьогодні мають поодинокі випадки.

Червоний режим – сценарій кластерів. Групи (кластери) випадків локалізовані на території, у часі та навколо певного джерела. Система виявлення працює на високих обертах, але контролює ситуацію. Помірні обмеження, але робота економіки також в цілому зберігається.

Чорний режим – сценарій вільного поширення. Інфекція поширюється поза відомими ланцюжками, ми не котролюємо її. Жорсткі обмеження, широкий локдаун.

Адаптивність карантину означає, що різні режими повинні бути застосовані:

  • До різних територій (області, райони, міста).
  • До різних груп ризику (загальне населення, люди віком 60+).
  • На різному рівні (національний, місцевий).

Для кожного з режимів команда рекомендувала конкретний набір заходів та різні варіанти їх застосування. Також у аналітичній записці є економічна оцінка кожного із можливих заходів. Уряд та місцева влада можуть зважувати економічний та епідеміологічний ефект від кожного з них.

У звіті є ще одна дуже важлива ідея. Україна не може перейти до адаптивного карантину автоматично. Для цього повинні бути забезпечені чотири передумови.

1. Розгорнуто широку систему амбулаторного тестування та ізоляції випадків на ранніх етапах.
2. Підготовлено мережу лікарень до можливого пікового навантаження у разі нових спалахів.
3. Забезпечно належний захист медиків.
4. Люди засвоїли базові знання та навички про гігієну та соціальне дистанціювання.

Забезпечення цих передумов дасть можливість контролювати ситуацію та бути готовим до її можливого загострення. Створити ці передумови – “домашнє завдання” для уряду на наступні два тижні.

У звіті також є детальні кроки, що саме слід зробити. Їх ми сформували на основі іноземного досвіду та рекомендацій ВООЗ.

Деякі з цих речей уже робляться, але незробленого набагато більше. Станом на сьогодні Україна до адаптивного підходу не готова.

Тому треба поспішати, інакше нам доведеться продовжувати орендувати собак для прогулянок і після 24 квітня.

Це щодо жартів. А якщо серйозно, то кожен місяць карантину забирає у нас від 3 до 5% від ВВП. Це означає по одному річному бюджету усієї медицини. За один місяць.


X