Як сприяти корпоративному кредитуванню в Україні: причини стагнації та рекомендації

Від початку повномасштабного вторгнення банківська система України зберігає стабільність, однак корпоративне кредитування поступово скорочувалося. Зокрема, це зумовлено поєднанням наступних факторів:

• підвищені воєнні ризики,
  
• зменшенням попиту на кредити з боку бізнесу,
  
• структурні бар’єри з боку пропозиції.
  

Попри те, що кредитування приватного сектору є критично важливим для стійкості в умовах війни та післявоєнного відновлення, доступ до фінансування залишається обмеженим.

У цьому дослідженні ми проаналізували основні причини сповільнення кредитування та запропонували практичні рішення для покращення доступу до фінансування. 

Використовуючи національні статистистичні дані, результати бізнес-опитувань та економетричне моделювання, ми побачили, що вплив воєнного шоку на кредитування є сильнішим,ніж вплив процентних ставок чи інших монетарних чинників. Зокрема, зниження обсягів кредитування пов’язане з високою невизначеністю, послабленням кредитоспроможності позичальників та стриманим інвестиційним попитом.

Головне:

• Воєнні ризики є головним стримуючим чинником, який щомісяця знижує обсяг корпоративного кредитування на 0,12% – 0,21%.
  
• Відсоткові ставки мали більший вплив до початку вторгнення, однак у 2022–2023 роках їх значеннязменшилося, поступово відновлюючись разом із стабілізацією макроекономічної ситуації.
  
• Ефект витіснення через урядові облігації (ОВДП) був тимчасовим і контрциклічним, досягнувши піку на початку 2022 року. Банки переорієнтували кошти на безпечніші активи на тлі зниження попиту на кредити — однак цей ефект зійшов нанівець до 2023 року. Ставки за депозитними сертифікатами мали лише короткостроковий і помірний вплив.
  

• Кредитна поведінка відрізняється між типами банків:
  • Іноземні банки менш вразливі до внутрішніх шоків.
    
  • Приватні українські банки зорієнтовані на прибутковість.
    
  • Державні банки залишаються обережними до ризиків і віддають перевагу вкладенням в державні цінні папери замість кредитування бізнесу.
    
• Відновлення кредитування розпочалося, особливо на ринкових умовах. Його підтримували попереднє зниження облікової ставки та краща фінансова спроможність позичальників. Втім, багато життєздатних підприємств — особливо малих та середніх, а також тих, що розташовані в постраждалих від війни регіонах — залишаються поза увагою банків.

Рекомендації щодо політики:

• Зменшити воєнні ризики — через державне страхування, цільові кредитні гарантії та інструменти зниження ризиків за підтримки донорів.
  
• Підвищити кредитоспроможність підприємств — через навчання малих та середніх підприємств, заохочення до формалізації бізнесу, а також до розширення доступу до небанківського фінансування (наприклад, кредитних спілок).
  
• Мобілізувати державні та іноземні банки — через цільові програми кредитування, гарантії та стимули для перенаправлення фінансів з державних облігацій у продуктивне бізнес-кредитування.
  
• Контролювати вплив  державних фінансових інструментів — аби уникнути небажаних викривлень на кредитному ринку.

Це дослідження підтримує реалізацію Стратегії кредитування Національного банку України та узгоджується з пріоритетами МВФ щодо розширення доступу до фінансування та прискорення економічного відновлення України.

Дослідження було підготовлено разом з German Economic Team.