Як Україна зіткнулась із найбільшою фінансовою дірою | Гліб Вишлінський

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Radio NV пояснив, чому Україні забракло $27 млрд на оборонні потреби та які рішення можуть допомогти закрити цей дефіцит. Нестача коштів стала несподіваною: ще наприкінці червня український уряд і міжнародні партнери вважали, що потреби на 2026 рік закриті.

Офіційного пояснення причин такого дефіциту поки немає, однак Гліб виділяє три основні. Перша — скорочення прямої збройної допомоги: порівняно із січнем–червнем 2025 року її обсяг зменшився більш як на €6 млрд (за даними Кільського інституту світової економіки).

Друга — не передбачене на початку року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

Третя — недостатній обсяг фінансування оборони, закладений у бюджеті на 2026 рік. Його формували з розрахунком на зниження інтенсивності бойових дій, однак вона, навпаки, зросла. За оцінкою Роксолани Підласи, голови бюджетного комітету Верховної Ради, у 2024 році день забезпечення Сил оборони коштував $140 млн, а у 2026-му — вже $190 млн.

Проблему ускладнює невиконання Україною частини зобов’язань перед партнерами, від яких залежить міжнародне фінансування. Уряд обіцяє виконати свою частину до кінця жовтня, однак для отримання всіх коштів потрібні також рішення Верховної Ради.

Тому першим кроком має бути виконання цих умов. За словами Гліба, це дозволить отримати додаткових $29 млрд, уже обіцяних Україні на 2026 рік. Крім того, нова програма Світового банку може залучити ще до $6 млрд.

«Інструменти є, які можуть закрити велику частину цієї діри. Але для цього ми маємо виконати те, що ми вже пообіцяли», — наголосив Гліб.

Наступний крок — перенести на кінець 2026 року частину коштів із кредиту ЄС на €90 млрд, запланованих на 2027-й. Їх можна спрямувати на передоплату виробникам за зброю та боєприпаси, які Сили оборони отримають навесні.

«Це означає, що просто в грудні будуть зроблені передоплати для того, щоб була вироблена зброя і боєприпаси, які будуть використовуватися навесні українськими силами оборони», — пояснює економіст.

Стратегічним рішенням для фінансування потреб у 2027 році Гліб називає використання заморожених російських активів. Частина з них уже слугує забезпеченням кредитних програм для України, однак, за його оцінкою, решти може вистачити, щоб закрити потреби наступного року. На 2028–2034 роки Єврокомісія пропонує передбачити для України до €100 млрд, але за нинішньої інтенсивності війни цієї суми може бути недостатньо.

Окремо Гліб підтримав запропоновану Мінекономіки модель страхування бізнесу від збитків, завданих російськими ударами. Додаткові надходження від підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт пропонують спрямовувати до спеціального фонду компенсацій. Щоб отримати виплату, підприємство має додатково внести суму, еквівалентну 2% вартості своїх активів. До наповнення фонду також планують залучити міжнародних партнерів.

Джерело: Radio NV