Охорона здоров’я. Огляд видатків невоєнного бюджету-2026

Це четверта частина аналізу невоєнних напрямів видатків України. Загальна статистика за статтями невоєнного бюджету — доступна за посиланням. Ми провели це дослідження за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. 

Сьогодні охорона здоров’я залишається одним із ключових цивільних пріоритетів держави. Видатки на неї посідають четверте місце за обсягом коштів серед усіх невоєнних напрямів державного бюджету.

Головний висновок з аналізу: фокусом у сфері охорони здоров’я має бути не обсяг фінансування, а структурні рішення та розподіл коштів всередині системи: посилення первинної ланки та профілактики, укрупнення мережі, конкурентна заробітна плата та дієздатна НСЗУ. Разом із тим, економії коштів у сфері охорони здоров’я очікувати не варто.

Система охорони здоров’я в Україні є недофінансованою

Держава щороку витрачає близько 2,5% ВВП на охорону здоров’я населення з державного бюджету, і це покриває лише половину усіх необхідних медичних витрат, за решту ж платить саме населення.

Попит на медичні послуги буде зростати разом із старінням населення

Найактивнішими споживачами медичних послуг («суперспоживачами») є населення у віці 40 років і старше: у середньому пацієнти цих груп отримують 7–9 медичних послуг на рік. На горизонті до 2036 року саме ця категорія громадян продовжуватиме нарощувати свою чисельну перевагу, що визначатиме майбутній попит на медичну допомогу.

Первинна ланка потребує системного та довгострокового інвестування 

Програма медичних гарантій покриває лише дві третини витрат на первинку, а чинні тарифи не відображають реальної вартості послуг. 

Попри таку недофінансованість, у 2026 році держава запустила нову програму Чекап 40+ вартістю 10 млрд грн на рік — приблизно третина всього бюджету первинної допомоги. Проте ця програма частково дублює послуги у ПМГ, тому її дизайн не можна назвати ефективним. Крім того, ключовим бар’єром для профілактики є не фінансові, а поведінкові чинники, як-от відсутність звички обстежуватися, які можна змінити не тільки монетарними механізмами 

Ми рекомендуємо переглянути підхід до стимулювання профілактики захворювань та спрямувати кошти на системне зміцнення первинки.

Оплата медиків потребує перегляду

Оплата праці у сфері охорони здоров’я традиційно є нижчою, ніж у середньому в економіці. Повномасштабне вторгнення посилило цей розрив, водночас сприяючи відтоку кадрів через міграцію та мобілізацію. 

Ми рекомендуємо переглянути стандарти оплати праці для всіх ланок медицини.

Укрупнення мережі варто продовжувати, зберігаючи доступ до базових послуг

Надмірно фрагментована мережа закладів охорони здоров’я розпорошує бюджетні ресурси та не сприяє підвищенню якості послуг. Процес укрупнення мережі лікарень вже почався, пацієнти і фінансування вже концентруються у більш спроможних закладах. 

Ми рекомендуємо продовжувати процес укрупнення мережі лікарень, переносити складні та дорожчі послуги до великих закладів, розвиваючи при цьому первинну ланку, екстрену допомогу та транспортне сполучення – послуга має залишатися у територіальній транспортній доступності.

Необхідно підсилювати інституційну спроможність НСЗУ

Реальна оплата праці в НСЗУ вдвічі зменшилася з 2021 року, водночас штат недоукомплектований. Це впливає на спроможність укладати договори, контролювати їх виконання та аналізувати дані. Без дієздатності НСЗУ навіть більший бюджет програми медичних гарантій не дасть кращого результату. 

Ми рекомендуємо збільшити фонд оплати праці НСЗУ, активізувати набір персоналу та переглянути кваліфікаційні вимоги та розвиток компетенцій всередині інституції (зокрема через академію НСЗУ).