Детальний огляд невоєнного бюджету–2026
На цій сторінці ми аналізуємо невоєнні напрями видатків України та пропонуємо напрямки їх переосмислення. У відповідних розділах будуть відображені основні особливості фінансування цивільних видатків за наступними категоріями: соціальний захист, освіта, охорона здоров’я, економічна діяльність та інші функції держави. Аналіз видатків на громадський порядок (в цивільній частині) доступний за посиланням.
Детальніше — у дослідженнях огляду невоєнного бюджету-2026.
Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
Зміст
Бюджет на межі можливостей
Проєкт державного бюджету України на 2026 рік демонструє межі можливостей країни, виснаженої війною. П’ятий рік поспіль Україна живе з бюджетом виживання — достатнім, щоб стримати ворога, але надто обмеженим, щоб змінити хід війни.
Сукупний обсяг видатків держбюджету щорічно зростає з 2022 року. Втім, реальні видатки (з урахуванням інфляції), які у 2024 році зросли двічі порівняно з 2021 роком, в наступні роки поступово зменшуються.
Стрімке зростання бюджетних видатків порівняно з 2021 роком пояснюється насамперед масштабним збільшенням фінансування оборонного сектору. У 2024 році видатки на національну безпеку та оборону сягнули рекордних 58% від загального обсягу видатків державного бюджету. У наступні роки ця частка трохи зменшилася, але досі перевищує 50%.
Водночас видатки на невоєнні функції держави — соціальний захист населення, охорону здоров’я, освіту та інші цивільні напрями — тепер складають менше половини видатків держбюджету та показують скорочення реального фінансування.
Реальні соціальні видатки зменшуються
Тенденція останніх років війни чітка: сукупні номінальні видатки державного бюджету збільшуються, а частка видатків на соціальний захист в них зменшується – з приблизно 16% у 2022 році до трохи більше 10% у 2024 році. За початковими прогнозами Міністерства фінансів України, частка видатків на соціальний захист мала залишитись приблизно на тому ж рівні в 2025 році. Однак, з останнім збільшенням оборонного бюджету на 2025 рік частка видатків на соцзахист у загальній структурі дещо знизиться. Водночас, за проєктом бюджету на 2026 рік, вона знову повернеться до 10%.
Пенсійне забезпечення: система потребує реформування
Пенсії – це зменшення ризиків бідності серед старших поколінь та підтримка споживчого попиту у громадах. Також це найбільш ресурсозатратний напрямок невійськових видатків публічних фінансів – більше 10% невоєнних видатків державного бюджету.
Від початку повномасштабного вторгнення кількість отримувачів пенсії в Україні скоротилася на більш як пів мільйона людей. Станом на липень 2025 року, пенсію отримують близько 10,3 млн осіб. За чотири роки у номінальному рахунку середня пенсія зросла на майже 70%, однак з урахуванням споживчої інфляції зростання склало лише близько 4%.
Реформована система страхових пенсій має стати фінансово передбачуваною і стійкою до шоків, аби не витісняти видатки на оборону чи відбудову і бути максимально бездефіцитною, тобто самоокупною. У довгостроковій перспективі пенсійна політика має стимулювати офіційну зайнятість і людський капітал, що прямо пов’язано зі зростанням після війни.
Наша рекомендація: Провести пенсійну реформу в солідарній системі з акцентом на уніфікацію спецпенсій із рештою, поступовим вирівнюванням віку виходу на державну пенсію (заміна державної пільги програмами роботодавців)
Соціальний захист у складних життєвих обставинах: від виплат до повернення на ринок праці
Політики за цим напрямком мають сприяти поверненню людей, які потрапили у складні життєві обставини, до ринку праці або іншої продуктивної зайнятості. Соціальна допомога має одночасно зменшувати бідність і скорочувати тривалість залежності людини від виплат, перетворюючи кожну гривню на інвестицію в стійкість домогосподарства.
В українських умовах найбільша частка коштів з цієї програми йде на напрямок допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО). У 2023 році виплати допомоги на проживання ВПО сягнули свого найвищого рівня за час повномасштабного вторгнення, значно скоротившись у 2024 році у зв’язку із зменшенням кількості претендентів, із прогнозами лишитись на приблизно однаковому рівні за підсумками 2025-2026 років.
Інші два найбільших напрями підтримки – осіб з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а також малозабезпечених сімей – також не показали реального зростання.
Наша рекомендація: Поєднати програми підтримки ВПО із програмами профнавчання та надання житла – з врахуванням регіонів розташування та потреб бізнесу у трудових ресурсах. Це має бути спільна програма/політика Міністерства розвитку громад та територій України, Мінсоцполітики, Міністерства освіти і науки, та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, скоординована на урядовому рівні.
Соціальний захист дітей та сім’ї: демографічна криза поглиблюється, а програми підтримки не завжди ефективні
За цим напрямом здійснюють виплати по народженню дитини, а також різноманітні види допомоги таким дітям: над якими встановлено опіку чи піклування; хворих на тяжкі орфанні захворювання; яких виховують в багатодітних сім’ях або одинокі матері; сиротам чи позбавленим батьківського піклування. У проєкті на 2026 рік передбачили новий напрям – створення умов, які сприяють поєднанню батьківства з професійною діяльністю.
Усе менше жінок отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Це вказує як на те, що жінки не подаються на цю допомогу, так і на те, що зменшується кількість народжень. Це свідчить про суттєву демографічну кризу в Україні.
У 2022 році також був спад чисельності дітей-сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках та прийомних сім’ях. Планом на 2025 рік та проєктом на 2026 рік передбачено збільшення кількості дітей у цих формах влаштування приблизно на 1,5 тисячі, а також підвищення виплат на дитину з трохи більш як 6 тис. грн у 2024 році до близько 10 тис. грн у 2026-му, що в реальних цінах відповідає рівню 2023 року.
Наша рекомендація: Консолідувати всі програми дитячого догляду під єдиним розпорядником — Мінсоцполітики, впровадити індикатор ефективності: частка дітей у сімейних формах виховання. Встановити індикативні нормативи витрат на дитину для всіх форм догляду й забезпечити їх публічне порівняння. Консолідувати бази даних всіх служб із метою превенції – допомоги родині дитини іще на етапі виникнення проблем.
Дослідження
Більше на цю тему:
