Громадський порядок, безпека та судова влада. Огляд видатків невоєнного бюджету-2026
Це друга частина аналізу невоєнних напрямів видатків України. Загальна статистика за статтями невоєнного бюджету — доступна за посиланням. Ми провели це дослідження за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Видатки на громадський порядок поєднують цивільні та воєнні функції, тому під час повномасштабного вторгнення фінансування цього сектору суттєво зросло. Проте ця сфера досі потребує реформ і підвищення ефективності, адже забезпечення верховенства права є основою економічного добробуту та необхідною умовою вступу до ЄС.
У судовій системі навантаження зростає, а реальні видатки скорочуються
Судова система — найбільша стаття цивільних видатків у секторі громадського порядку. Попри те, що у проєкті бюджету-2026 на правосуддя заклали 18,5 млрд грн, реальне фінансування галузі за 2021-2026 роки скоротилося на 17%.
Проте навантаження на систему стало критичним, адже одночасно кількості суддів зменшилась, а потік справ зріс на 210 тис. (+5%) з 2021 до 2024 року. Враховуючи скорочення населення, У перерахунку на 100 тис. населення кількість справ зросла на 40% порівняно з довоєнним часом. Через надмірне навантаження склалася ситуація, коли реальні видатки на одного суддю зросли, а вартість розгляду однієї справи — впала більш ніж на третину.
Наша рекомендація:
Мінімізувати потрапляння справ до судів завдяки розвитку альтернативного вирішення спорів (АВС) та впровадження законодавчих запобіжників для незначних категорій (наприклад, підвищення штрафів за керування без прав, стимулюватиме до більшої відповідальності та відповідно зменшення кількості подібних спорів у судах). Паралельно завершити впровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), що дозволить автоматизувати процеси, пришвидшити розгляд справ та створити фундамент для використання штучного інтелекту в правосудді.
Фінансування прокуратури стабільне, але переважно йде на зарплати
На відміну від судів, бюджет прокуратури зростав синхронно з інфляцією, тому реального скорочення фінансування тут не відбулося. Водночас навантаження на систему збільшилось через необхідність розслідування тисяч воєнних злочинів.
І це можна простежити в тому, як розподіляються видатки бюджету на прокуратуру — близько 90% видатків спрямовується на оплату праці та дотичні виплати. Це зменшує можливості фінансування розвитку, цифровізації та модернізації процесів власним коштом — зараз ці напрями залежать здебільшого від міжнародних донорів.
Наша рекомендація:
Переглянути стратегічні підходи до управління системою. Ідеї стосовно скорочення штату на чверть потребують обережності, зважаючи на зростання навантаження під час війни. Проте аналіз ефективності та оптимізація видатків є необхідними.
Бюджет МВС зростає паралельно зі штатом
Фінансування апарату міністерства та його навчальних закладів збільшилося як номінально, так і реально. Ці додаткові ресурси пішли на утримання збільшеної кількість держслужбовців і цивільних працівників МВС, що зросла на 19%, тоді як набір курсантів скоротився на 5%. У результаті реальні витрати в перерахунку на одного працівника не збільшилися, залишившись на рівні довоєнного 2021 року.
Пенітенціарна служба: утримання в’язня коштує як середня зарплата
Цей напрям охоплює фінансування тюрем, слідчих ізоляторів та органів пробації. У 2026 році на систему планують виділити близько 11,5 млрд грн. У перерахунку на одного ув’язненого це майже 20 тис. грн на місяць — сума, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. Проте значні витрати не транслюються в гідні умови перебування, що говорить про необхідність аналізу ефективності використання коштів.
Скоротити видатки через пом’якшення покарань за «легкі» злочини навряд вдасться, адже три чверті облікованих правопорушень — це тяжкі та особливо тяжкі злочини. Додатковим навантаженням стала війна: частина закладів перепрофільована для утримання військовополонених, а органи пробації отримали нові функції нагляду за учасниками бойових дій.
Наша рекомендація:
Провести аудит установ, щоб з’ясувати причини дисбалансу між вартістю утримання та неналежними умовами. Також варто розвантажувати в’язниці через впровадження альтернативних покарань та фокусуватися на реінтеграції засуджених через працевлаштування, аби знизити рівень рецидивізму.
