Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів

Громадьске радіо розмовляє про витрати з державного бюджету й бюджету місцевих громад під час війни з Юрієм Гайдаєм.

Витрати коштів з державного бюджету

Євгенія Гончарук: Почну із заяви голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Він звернувся до місцевих посадовців, тих, хто відповідальний за процедури закупівель, щодо нераціональності витрачання коштів громад. Чи справедливе обурення, що озвучив депутат?

Юрій Гайдай: Це комплексна тема. Ми ведемо війну зокрема і на виживання, тож кожна 1000 гривень на додатковий турнікет для фронту чи дрон для аеророзвідки є важливою.

Мій товариш як і з 2015 року, так і зараз у 2023 році возить змінну гуму для трейлерів, що перевозять артилерію та снаряди, або ж гуму для самої артилерії. Зрозуміло, що артилерія — це найважливіший і найефективніший інструмент армії, тож це дика ситуація, коли щось не забезпечує держава.

З іншого боку, ситуація є не настільки проста. Ми бачимо багато незрозумілих закупівель, інколи деякі закупівлі дикі за мірками війни.

Майже всі власні надходження до бюджету ідуть на оборону. Власні надходження — це податки, а також неподаткові надходження (плата за державні послуги, прибуток, який розподіляють на користь держави держпідприємства тощо).

• Тобто за 5 місяців, наприклад, держава у державний бюджет отримала з власних джерел 835 млрд грн. З цієї суми на оборону пішло 745 млрд грн.

Тобто лишилося 90 млрд грн. Окрім витрат на оборонні потреби є інша найбільша стаття витрат — на правопорядок та безпеку. Там, окрім суддів, Нацполіції, котра патрульна, є податки й на підрозділи МВС, й на прикордонників, які також боронять країну. Тобто фактично все, що отримує держава, йде на її оборону.

Решта видатків фінансується коштом грантів і кредитів, які нам дають наші союзники. 99% коштів, які нам надають МВФ, ЄС тощо не можна витрачати на ведення війни, а тільки на соціальні потреби. Тобто пенсії, освіта, наука, медицина, що завгодно — це перевіряється. Ці кошти не можна перекинути на оборонні видатки.

Простір для того, щоб пошукати кілька десятків мільярдів гривень протягом року на оборонні витрати, невеликий. Можна ефективніше збирати наявні податки, але це означає «закручувати гайки». Бізнес уже незадоволений тим, як адмініструється ПДВ. А коли ти «закручуєш гайки», щоб побороти ухиляння, то страждає і доброчесний бізнес, принаймні у нашій викривленій системі. Тобто сильно «перетягнути гайки» також не дуже розумно.

Нам залишається стежити за закупівлями, у тому числі й закупівлями державних підприємств, тому що економія їхніх видатків піде прибутком до бюджету.

• Загалом протягом року можна знайти 10-20 млрд грн, які витрачаються неефективно й не на оборонні потреби. Це 1-2% від того, що держава витрачає на оборону, хоча це також корисно.

Витрати коштів з бюджету громад

Євгенія Гончарук: Якщо повертатись до історії з місцевими бюджетами, то на платформі ProZorro ми бачимо, що закуповують, і за яку вартість. Не можу не згадати закид у бік влади Києва про бруківку, яку перекладають зокрема і на вулиці Богдана Хмельницького. Була відповідь від КМДА, від представниці Віталія Кличка пані Оксани Зінов’євої, що бруківку перекладають там, де дорогу не ремонтували мінімум 50 років. Роблять це не залучаючи підрядників, аби мінімізувати витрати. Буківку вкладають ту, яку й знімають. Тобто основні витрати йдуть на пісок та цемент. Мовляв, такий трафік, що не можуть дозволити не витрачатися на інфраструктуру.

На вашу думку, доцільно проводити ці роботи, чи кожен випадок варто розглядати індивідуально?

Юрій Гайдай: Кожен випадок варто розглядати індивідуально, адже якщо люди залишатимуть у нас колеса в ямах, то це не наблизить перемогу. Є якісь базові інфраструктурні речі.

• Грубо кажучи, витрачені 10 грн зберігають 50 грн на ремонт, час бізнесу, який працює й платить податки. Тобто ці витрати приносять користь, і навіть під час війни їх робити доцільно. Але це точно не стосується  всіх видатків.

Річ у тім, що багато місцевих бюджетів у цьому році мають великі надходження, істотно більші, ніж торік. Це стосується західних областей і міст центральної України, які стали якорем для тимчасово переміщених людей, а також місць з військовими частинами.

Військові звільнені від податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, держава за них його компенсує, вона компенсує частину, що належить місцевим бюджетам. Тому деякі місцеві бюджети отримали такий приплив грошей, що вони не знають, куди їх скерувати, як освоїти. Є місцеві громади, які чинять мудро, вкладають ці кошти у потрібні речі. А є громади, які не знають, куди дівати гроші. Наприклад, розв’язка на Оболоні в Києві — я не вважаю, що це доречне рішення будувати автомобільну розв’язку за мільярди гривень у таких обставинах.

Кожне рішення особливе, їх мають оцінювати фахівці. Але багато з цих видатків не є адекватними. Тут варто також врахувати, що не так просто кошти з місцевих бюджетів спрямувати на армію. Якщо ми говоримо про те, як можуть чинити громади, то вони можуть спрямовувати кошти на територіальну оборону своєї громади (на добровольче формування територіальної громади — ред.). Тобто щоб громади могли спрямовувати свої кошти на оборону, потрібні певні зміни до законодавства. Я вважаю, що про ці зміни треба було подумати вже давно. У нас півтора року великої війни, і коли був процес попереднього бюджетного року, це вже варто було закласти.

Чи можна урегулювати витрати громад?

Юрій Гайдай: Потреби громад є дуже різними, і те, що в одній громаді буде марнотратством, в іншій буде чимось важливим.

Загалом місцеві питання дуже важко регулювати з центру. Саме тому реформа децентралізації змінила Україну, вона додала ефективності, адже на місцях видніше.

• Напевно, держава має провести швидкий огляд видатків, котрі здійснюються місцевими бюджетами, й виділити якісь витрати, котрі у 99% випадків є на сьогодні недоречними, та перевести їх на армію. Але я не певен, що такого роду витрат буде багато.

Тут велика роль журналістів та мешканців громад, які мають стежити за видатками, порушувати питання, тиснути на місцеву владу. В цьому ще один плюс децентралізації.

Крім того, є портал Open Budget, на якому міністерство фінансів публікує доволі деталізовано і доходи, і витрати. Можна подивитися навіть в розрізі своєї громади, що відбувається в бюджеті. Це з відставанням в 1-2 місяці, але кожен до цього має доступ.

Повну версію розмови можна прослухати на сайті Громадського Радіо.