Оподаткування доходів українців, що виїхали закордон після 24.02.2022. Пропоновані кроки

Матеріал створено в рамках Проєкту UA2008-01: Аналітична підтримка для управління державними фінансами на основі наявних даних / Capacity Support for Evidence-based public financial management.

Станом на 8 листопада 4,7 млн українців отримали тимчасовий прихисток в Європі (+0,5 млн за місяць). Більшість країн за умови перебування громадян України на їх території більше 6 місяців та за наявності центру життєвих інтересів визнають громадян України податковими резидентами.

Відтак, у 2023 році ці громадяни України отримають податкові вимоги/нарахування податків на доходи, отримані ними у 2022 році, згідно чинного податкового законодавства країн перебування

Необхідність декларування і сплати податків на доходи у країні перебування, а також в Україні за певних умов може спричиняти негативні наслідки та ризики, такі як: додаткове фінансове навантаження на українців закордоном; розрив економічних зв’язків з Україною/роботодавцем; втрати податкових надходжень до державного бюджету України.

Ризик оподаткування Україною доходів, джерелом яких є інша країна перебування, може створювати для окремих категорій українських біженців додатковий бар’єр для повернення в Україну через страх санкцій від ДПС та додаткових витрат на сплату податків.

На наш погляд, політика уряду щодо оподаткування доходів українців, які отримали тимчасовий прихисток закордоном, повинна пріоритезувати довгострокові цілі: збереження довіри громадян до держави Україна, та збереження економічних зв’язків і реальних центрів життєвих інтересів громадян в Україні, задля максимізації повернення продуктивного людського капіталу в країну в період повоєнного відновлення. Відтак рекомендуємо:

1. Відверто та однозначно комунікувати українцям закордоном політику уряду щодо оподаткування доходів громадян, зокрема про те, що уряд не укладатиме окремі угоди щодо оподаткування доходів біженців, які проживають в країнах ЄС, Британії та Туреччині (найбільші за чисельністю біженців країни), та не прагнутиме забезпечити особливих умов оподаткування, з огляду на існуючі зовнішньополітичні та договірні обмеження.

2. Звернутися із запитами до податкових органів країн перебування українських біженців щодо політики цих країн по оподаткуванню доходів від залежних особистих послуг з джерелом в Україні і наголосити на важливості дотримання відповідних норм двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.

3. Роз’яснити практичні наслідки такої політики для особистих фінансових рішень українців, що тимчасово перебувають закордоном та максимально полегшити ці рішення та практичні кроки, зокрема, підготувати і забезпечити максимальне поширення для українців закордоном офіційних роз’яснень і доступних інструкцій від ДПС щодо:

• дотримання податкового законодавства країн перебування, з урахуванням місцевого податкового законодавства, угод про уникнення подвійного оподаткування (DTT) та усталених практик;
• обґрунтування наявності центру життєвих інтересів в Україні податковим органам країн перебування, залежно від сценаріїв, в ході узгодження податкових зобов’язань (місце та джерела отримання доходів, наявність житла, місце навчання дітей, проживання партнера/батьків);
• (не)оподаткування в Україні доходів з джерелом у країнах перебування – соціальної допомоги, трудових та підприємницьких доходів;
• важливості сплати податків в Україні із доходів, отриманих в країні перебування (за умови більшої ставки в Україні) для підтримки фіскальної стійкості України.

Для таких роз’яснень та інструкцій слід використати приклади для 5-7 країн, що прийняли найбільше українських біженців (див. Таблицю 1), надати загальну інформацію за основними можливими сценаріями про умовами набуття резиденства, орієнтовні ставки оподаткування доходів, рекомендувати звертатися за детальними роз’ясненнями до податкових органів відповідних країн.

Матеріал було створено за фінансової підтримки уряду Великої Британії (UK Aid), проте висловлені погляди не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Великої Британії