fbpx

Презентація стратегії «Шлях до процвітання» для представників ЗМІ

10 Липня 2015
Поділитись
Шлях для процвітання Завантажити Шлях для процвітання (10.49 MB)
Презентація «Засади реформування економіки» Завантажити Презентація «Засади реформування економіки» (6.52 MB)

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розробило стратегічні принципи економічного зростання України – «Шлях до процвітання». Документ визначає найбільш важливі принципи, за якими мають прийматися усі рішення щодо розбудови держави і виконання реформ:

  • верховенство права
  •  чесна конкуренція
  •  захист майнових прав
  • повна нетерпимість до корупції
  • нечисленний, але ефективний державний апарат

10 липня в приміщенні KSE Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус та група експертів-розробників презентували документ «Шлях до процвітання»представникам засобів масової інформації. В презентації взяли участь Юлія Ковалів, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Іван Міклош, радник міністра економіки та співзасновник Центру економічної стратегії, Олена Білан, головний економіст Dragon Capital та старший радник ЦЕС, Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС.

«Ці принципи повинні лягти в основу державної політики в економічній сфері. Це – критерії, на відповідність яким потрібно перевіряти кожен законопроект, кожне рішення Кабміну»,– сказав Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. На його думку, порушення усіх цих принципів протягом попередніх років незалежності є головною причиною того, що Україна за останні два десятиліття так і не реалізувала свій потенціал.

«Наш документ не про те, що треба робити на шляху економічних реформ. Що саме слід робити вже прописано в інших стратегічних документах, які безперечно є правильними. Цей документ дає рамку та логіку ЧОМУ та ЯК проводити реформи», – пояснює Іван Міклош, який очолював робочу групу зовнішніх експертів. «Реформи мають бути швидкими, глибокими та всеохоплюючими, вони мають базуватися на цих принципах. Це досвід інших успішних країн, який доводить, що дотримання саме цих принципів є передумовою того, щоб реформи працювали. Одночасно важливим є зв’язок макроекономічної стабільності та структурних реформ. Макроекономічна стабільність – це стабільні та стійкі державні фінанси, низька інфляція, здоровий банківський сектор та прогнозований курс національної валюти. Без цього, навіть якщо інші реформи відбуватимуться, неможливо буде отримати значний прогрес. В цих сферах Україна вже зробила перші добрі кроки, але требо їх продовжувати. Щодо структурних реформ, то в цьому документі ми окреслили п’ять напрямків, де потрібен значно більший та швидкий прогрес. Головну роль у цьому шляху відіграють політична єдність, воля та прагнення рухати реформи. Важливими складовими є сильне лідерство та пояснення реформ. В цих сферах успіх ще недостатній».

Гліб Вишлінський розповів, на який аналіз спирались експерти, коли робили висновки в межах робочої групи. «В Україні перед 2014 року сформувалося те, що Янош Корнаї називав передчасною соціальною державою. Рівень ВВП 2014 року складає лише 70% від рівня ВВП 1990 року, але політики і далі намагаються зберегти непідйомні соціальні зобов’язання та роль держави в економіці. Минулого року державні витрати перевищили 50% ВВП, зокрема, понад 25% ВВП – на соціальні цілі. Проте в Україні не завжди було так. Хвилі популізму збільшили цю частку з 35%, що були наприкінці 90-х – початку 2000-х років, коли українська економіка почала одужувати після періоду ринкової трансформації. В результаті політики, яку Україна не могла собі дозволити, дефіцити бюджету минулого року разом із дефіцитом Нафтогазу (а це субсидії на газ, тобто по суті бюджетні витрати), склав понад 10% ВВП. Ми провадили політику, яка кожного разу (1998 рік, 2008 рік, 2014-2015 роки) призводила до періодів різкої фінансової дестабілізації із зупинкою економічної активності. Врешті-решт це завжди виливалося в одне і те саме – недовіра до гривні, високі відсоткові ставки, що призводили до постійного скорочення частки інвестицій у ВВП. В останні п’ять років частка інвестицій ВВП України була на рівні 17-18% ВВП, тоді як в Польщі вона сягала 20% ВВП. В 2014 році частка інвестицій впала до 14% ВВП, а споживання сягнуло 90% ВВП. Політика, яка суперечить засадам, сформульованим в представленому документі, привела України до краю прірви».

X