Огляд економіки у грудні 2025. Чи вистачить Україні грошей в Держбюджеті-2026?

З березня 2022-го року Центр економічної стратегії (ЦЕС) щомісяця публікує огляди ключових подій в українській економіці. У цьому випуску спеціальна тема — «Держбюджет 2026: чи вистачить Україні грошей?».

Усі попередні огляди — за посиланням.

Ключові зміни в економіці України за останній місяць:

• Монетарний сектор: Інфляція знизилася до 9,3% у річному вимірі, причому дезінфляція виявилася сильнішою, ніж прогнозували як НБУ, так і приватні аналітики. Інфляція на продукти харчування продовжує сповільнюватися завдяки високим надлишкам врожаю та нестачі складських приміщень. Базова інфляція сповільнювалася повільніше, а інфляційні очікування залишаються двозначними. У своєму грудневому рішенні НБУ залишив базову ставку на рівні 15,5% на тлі невизначеності щодо зовнішнього фінансування. Зростання корпоративного кредитування є рекордно високим.
• Секторальний аналіз: Реальний ВВП прискорився до 2,1% у річному вимірі в III кварталі 2025 року завдяки державним витратам та інвестиціям. Економіку також підтримували стабільний споживчий попит та стабільна ситуація в енергетиці. Однак у IV кварталі 2025 року ситуація в енергетичному секторі істотно погіршилася, що з того часу стримує економіку, тоді як темпи збору врожаю прискорилися, підтримуючи сільськогосподарське виробництво.
• Спеціальна тема: Бюджет-2026. Внутрішні доходи недостатньо високі: навіть при номінальному дефіциті 18,5% ВВП видатки недофінансовані. Україна максимізує збір бюджетних доходів: власні доходи у 2026 році зростуть на 121% порівняно з 2021 роком. Видатки на війну залишаються бюджетним пріоритетом. У 2025 році військові видатки, як очікується, будуть на 32% вищими, ніж у 2024 році. Але у 2026 році на війну буде виділено недостатньо коштів, менше, ніж у 2025 році. Це супроводжується очікуваним збільшенням видатків, не пов’язаних з обороною. Проте видатки зростають лише номінально: невійськові видатки фактично заморожені, а військові видатки є недостатніми.

Детальніше — у нашому звіті нижче.

Учасники дискусії:

• Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС.
• Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
• Наталія Піпа, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.

Модератор: Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії. 

Ключові тези дискусії:

Отже, на наступний рік уряд заклав на потреби оборони та безпеки 2,8 трлн грн, стільки ж, скільки ми мали витратити в цьому році згідно із літніми змінами до бюджету.

Але на наступний рік не враховано останнього збільшення оборонних видатків ще на 325 млрд грн, профінансованих за допомогою €6 млрд від доходів від заморожених росактивів.

Про це розповіла нам Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету ВРУ

«Уряд та Мінфін закладали суму на потреби оборони 一 2,8 трлн грн. Вони закладали її на рівні 2025 року без останніх змін до бюджету на 325 млрд грн, у яких було таке дуже екстраординарне джерело — це кошти ERA Loans від ЄС. […] Тому очевидно якщо війна продовжиться в наступному році, то 325 млрд гривень потрібно буде додати. Я казала під час розгляду бюджету в Верховній Раді, що ймовірність внесення змін до цього бюджету складає 95%».

Бюджет має ризики по доходах через занадто нереалістичний прогноз курсу.

Втім діру у фінансуванні на найближчі два роки закриває допомога від партнерів, зокрема €90 млрд від ЄС.

Про це зазначила на події Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС:

«Є питання валютного курсу, який теж в бюджеті закладений на рівні 45,7 грн/$. Наш прогноз на наступний рік середньорічного курсу 一 42,8 грн/$ 一 це точно далеко від прогнозу в бюджеті. І є ризик недонадходження доходів, які залежать від курсу. Водночас варто віддати належне уряду: в бюджеті закладені запобіжники, які дозволяють компенсувати можливі недонадходження. Йдеться, зокрема, про завищені видатки на обслуговування боргу, а також нетипове для закону про держбюджет закладання чистого погашення внутрішнього боргу — сценарій малоймовірний, але він створює фіскальний запас. У підсумку це означає, що бюджет, найімовірніше, буде виконаний.

Однак, закон усе одно доведеться переглядати, щоб привести доходи й видатки у відповідність до реальної ситуації. І тут постає питання: чому не закладати одразу більш реалістичні або консервативні показники, щоб уникнути постійних правок і мати прозоріший та зрозуміліший для аналізу бюджет».

Також говорили про ще одну важливу зміну в бюджеті на 2026 рік 一 це дофінансування освіти.

Наталія Піпа, секретарка Комітету ВРУ з питань освіти:

«Середня зарплата освітян була 13 тис. грн — найнижча з усіх галузей. Це велика причина, чому з освіти йдуть люди. […] Тому уряд додав 53 млрд до 103 млрд грн освітньої субвенції на зарплати і назвав це субвенцією на престижність. Але ці кошти — це фактично пожежне рішення. Воно дозволяє не допустити номінального падіння зарплат, але не змінює базової проблеми: за чинної тарифної сітки новий вчитель усе одно не має економічного стимулу приходити в школу.

За законом бюджет на освіту і науку має становити 7% від ВВП. Сьогодні він становить 2,7%. Звичайно, в цьому є причина — наш бюджет суттєво змінився через війну. На оборону ми сьогодні витрачаємо стільки, скільки до війни витрачали на всю країну».

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.