Огляд економіки у березні 2026. Як збільшити кредитування для бізнесу?

Із березня 2022 року Центр економічної стратегії (ЦЕС) щомісяця готує аналітичні огляди розвитку економіки України в умовах повномасштабної війни. Спеціальна тема цього випуску — «Як збільшити кредитування для бізнесу?».

Усі попередні випуски доступні за посиланням.

Перебої з енергопостачанням у лютому негативно позначилися на діловій активності, проте у березні ситуація з електропостачанням покращилася завдяки ремонтним роботам та сприятливим погодним умовам. Зовнішні ризики зросли на тлі війни в Ірані, що спричинило зростання цін на нафту та газ і ослаблення гривні. Зростання кредитування досягло рекордного рівня, що дедалі більше зумовлювалося ринковим кредитуванням. Однак доступ до довгострокового фінансування залишається обмеженим через ризики, пов‘язані з війною. Банківська система є високоліквідною, але небажання ризикувати в умовах війни та високі реальні процентні ставки утримують співвідношення кредитів до ВВП на рівні, значно нижчому за показники інших країн регіону.

Основні зміни в українській економіці у березні:

• Галузевий аналіз: У лютому настрої та ділова активність погіршилися через перебої з електропостачанням. У березні ситуація з енергопостачанням покращилася завдяки ремонтам та сонячній погоді. Розпочалася сівба ярих культур, а стан озимих культур оцінюється як добрий. Війна в Ірані спричинила зростання цін на паливо та газ і підвищила ризик перебоїв у постачанні. Обмежений доступ до кредитів практично не стримує зростання виробництва.
• Фіскальний сектор: У лютому податкові надходження становили 154 млрд грн, збільшившись на 15% порівняно з січнем, проте план все ще не виконано. Найбільше зростання — у 3,2 рази — зафіксовано за рахунок податку на прибуток підприємств через його сезонність. Загальні видатки державного бюджету в січні 2026 року значно скоротилися як у місячному, так і в річному вимірах. Програма підтримки бізнесу «5-7-9%» очолює видатки на економічну діяльність у 2026 році, на неї заплановано 18 млрд грн — стільки ж, скільки й у 2025 році.
• Монетарний сектор: У лютому 2026 року споживча інфляція прискорилася до 7,6% у річному вимірі, оскільки зимовий енергетичний шок — спричинений 30-відсотковим дефіцитом електропостачання — позначився на виробництві та логістиці. На зовнішніх ринках початок війни в Ірані 28 лютого спричинив глобальний нафтовий шок та втечу в «безпечну гавань» — долар США, що призвело до значного ослаблення гривні щодо долара США у наступні тижні.
• Спеціальна тема: Зростання кредитування станом на січень 2026 року досягло рекордного рівня, що дедалі більше зумовлюється ринковим кредитуванням у міру зменшення впливу субсидованої програми «5-7-9%». Нові кредити, як і раніше, значною мірою зосереджені у сферах торгівлі, переробної промисловості та сільського господарства, при цьому середньострокові кредити (1-5 років), зокрема і на підтримку енергетичної автономії та виробництва, пов‘язаного з обороною, зросли на 30%. Незважаючи на те, що частка непрацюючих кредитів впала до 13,9% — найнижчого рівня за останні 15 років, — банківське кредитування, як і раніше, забезпечує лише 5% фінансування капітальних інвестицій, а довгострокове кредитування залишається незмінним через постійні ризики, пов’язані з війною.

Детальніше — у нашій презентації, прикріпленій на цій сторінці.

Учасники дискусії:

• Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;
• Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; 
• Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;

Модератор: Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії. 

Ключові тези дискусії:

Держава й надалі стимулює економіку завдяки програмі доступних позик. Стабільні обсяги такого фінансування дозволяють покрити високий запит бізнесу на інвестиції та поповнення оборотного капіталу. Про це розповів Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України: 

«Ми поступово і послідовно працюємо над зростанням кредитування. Основним нашим інструментом традиційно є наша найбільша програма в рамках політики «Зроблено в Україні» — це «Доступні кредити 5-7-9%». І наразі у нас вже третій рік поспіль не змінюється фінансування — 18 мільярдів гривень компенсацій, що дає змогу надавати біля 95-100 мільярдів гривень на рік. 

І бачимо якраз великий попит, тому що за минулий рік біля 25 тисяч українських підприємств скористалися цією програмою».

До того ж, у банківському секторі спостерігається суттєве зростання обсягів підтримки малого та середнього бізнесу. Досягти таких показників допомагають інструменти розподілу ризиків від міжнародних партнерів. Про це зазначила Наталія Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку:

«Всі ці три типи програм стимулюють фінансуватись компанії, але найбільшим ключом біллю, яка вирішує проблематику, є програми з гарантійними механізмами. Наразі такі програми у нас є з ЄБРР, а також з ЄІБ, які направлені на різні цілі. І якщо ми говоримо про те, наскільки ці програми мають вплив, то, мовою цифр, без цих програм ми б видали, умовно, за минулий рік 7 мільярдів гривень в сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу, а з цими програмами ми видали 15. Тобто подвоїли фінансування».

Національний банк України фіксує значне пожвавлення на ринку корпоративного кредитування. Нинішні темпи зростання навіть перевищують показники минулих років. Незважаючи на складні умови, банківська система демонструє суттєве зростання обсягів позик, наданих підприємствам, як у гривні, так і в іноземній валюті. Про це повідомила Первін Дадашова, директорка департаменту фінансової стабільності НБУ:

«Кредити в чистому вимірі за минулий рік для бізнесу гривні зросли на понад 35%. І далі продовжується це зростання цьогоріч. Кредити в іноземній валюті бізнесу також торік зросли на близько 20% рік до року. Це, насправді, дуже високі показники. Якщо подивитися історично, то таких показників ми тривалий час після вторгнення в Росії в 2014 році не спостерігали. І тільки в 2021 році була така позитивна динаміка, яка, на жаль, знову перервалася вторгненням Росії.

Тому зараз те, що ми в умовах війни набагато складніших, ніж вони були в 2021 році, змогли повернутися до цих показників, це, насправді, велике досягнення».

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.