Огляд економіки у жовтні 2025. Чи наважиться Європа віддати російські активи Україні?

З березня 2022-го року Центр економічної стратегії (ЦЕС) щомісяця публікує огляди ключових подій в українській економіці. У цьому випуску спеціальна тема — «Чи наважиться ЄС віддати Україні російські активи?».

Усі попередні огляди — за посиланням.

Ключові зміни в економіці України за останній місяць:

• Монетарний сектор: Інфляція знизилася до 11,9%, продовжуючи дезінфляційний тренд. Зростання цін на продукти харчування, зокрема на овочі, сповільнилося завдяки високим врожаям. Кредитування демонструє стійке зростання після спаду, спричиненого повномасштабним вторгненням.
• Секторальний аналіз: Реальний ВВП зріс лише на 0,7% р/р у ІІ кварталі 2025 року через затримки зі збиранням врожаю та скорочення державного споживання. Водночас економіку підтримували стабільний споживчий попит і покращення експорту. Енергетична ситуація погіршилася в жовтні через відновлення російських обстрілів, що, ймовірно, стримуватиме економічне зростання у найближчі місяці. Рада ЄС погодилася знизити або скасувати мита на низку українських агропродовольчих товарів.
• Фіскальний сектор: У вересні 2025 року доходи державного бюджету сягнули 147 млрд грн, що на 25% більше, ніж рік тому, при цьому кожна третя гривня надходила від імпортного ПДВ. Податки на доходи та прибуток суттєво зросли, тоді як загальні доходи знизилися на 22% м/м через сезонні коливання ПДФО. У серпні видатки зросли на 28% м/м — до 462,5 млрд грн — через 49% збільшення воєнних витрат, що стало найвищим показником 2025 року. Дефіцит бюджету за січень–серпень становив 822 млрд грн і переважно фінансувався зовнішніми запозиченнями.
• Спеціальна тема: чи наважиться Європейський Союз передати Україні заморожені російські активи? Загальний обсяг таких активів становить €289,5 млрд, із них €209,2 млрд — у ЄС, з яких €180 млрд розміщені в Бельгії. Згідно з пропонованою схемою «Ukraine Reparation Loan», ЄС позичатиме кошти, пов’язані з цими активами, і надасть Україні безпроцентну позику на €140 млрд. Такий механізм міг би покрити 2–3 роки воєнних витрат України. Але чи є це найкращим способом фінансування війни?

Детальніше — у нашому звіті нижче.

Учасники дискусії:

• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;
• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;
• Мартін Сандбу, економічний оглядач у Financial Times;
• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;
• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.

Модератор: Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.

Ключові тези дискусії:

Старша економістка ЦЕС Яна Охріменко представила дослідження, у якому проаналізувала, як реагували європейські фінансові ринки на новини про можливу конфіскацію російських активів:

«У методологічному плані ми застосували простий, але надійний підхід — проаналізували, як ринки реагували на новини, пов’язані із замороженням, використанням чи конфіскацією російських активів. Основні висновки такі: новини про замороження майже не викликали реакції — ринок їх проігнорував, статистично значущих змін не зафіксовано. Натомість повідомлення про можливе використання активів спричинили короткочасний шок, який повністю майже зник за два тижні. Крім того, ми виявили, що цей шок сприймався не як проблема окремих країн, а як загальноєвропейський фактор ризику».

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді:

«Єврокомісія вже працює над правовою формою цього механізму [використання росактивів 一 ЦЕС], і, ймовірно, до середини листопада буде готове рішення. (…)

Очікується, що інструмент стане доступним у першому кварталі 2026 року, після того як країни-члени нададуть гарантії Єврокомісії на випадок потенційних претензій Росії.

Якщо говорити про суми, то приблизно €45 млрд з активів підуть на покриття програми ERA, адже вона побудована на майбутніх доходах від цих активів. 

Решта, близько 140 мільярдів, швидше за все, буде поділена — приблизно 100 мільярдів на військові потреби і 40 мільярдів на програму МВФ. Залишкові 6–7 мільярдів ми очікуємо отримати від Британії, Канади, можливо, Японії та США, а також від Світового банку й північних країн».

Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;

«Як завжди, у ЄС технічні й політичні аспекти переплетені: треба визначити юридичний механізм і знайти політичну згоду. Оскільки більшість активів у Бельгії, ця держава особливо обережна: навіть якщо юристи кажуть, що це безпечно, Росія може подати до суду. Для Бельгії, як для середньої за розміром країни, ризик програти справу — серйозний, навіть через десятки років. Тому Бельгія наполягає на спільній відповідальності всіх держав-членів».

Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.

«У питанні розподілу коштів ми також маємо думати про довгострокову відбудову й компенсації. Після резолюції ООН у 2022 році було створено Міжнародний реєстр збитків на базі Ради Європи. З 2025 року заяви до нього зможуть подавати не лише українські, а й іноземні фізичні та юридичні особи, які постраждали від російської агресії.

Наступним кроком стане створення Міжнародної компенсаційної комісії, конвенцію про яку планують підписати 15–16 грудня. Після ратифікації 25 державами вона зможе запрацювати вже наступного року, а з 2027-го — почати ухвалювати рішення про компенсації. Україна пропонує зарезервувати частину коштів репараційного кредиту для фонду цієї комісії».

Також радимо прочитати цікаві думки журналіста Financial Times Мартіна Сандбу.

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.