Економіка України демонструє стійкість попри тривалі збитки від війни

Компанія «Українська бронетехніка», яка минулого року розпочала виробництво артилерійських снарядів калібру НАТО, у 2022 році втратила два виробничі об’єкти, коли російські війська захопили частини півдня Запорізької області.

Чотири роки по тому генеральний директор компанії Владислав Бельбас заявив, що київське підприємство збільшило виробництво настільки, що річний державний контракт на міномети було виконано вже за перші шість місяців 2026 року.

«До 2025 року ми дійшли до того, що український бюджет не може дозволити собі закупити все, що здатна виробити українська промисловість», — сказав він. 

Такий поворот свідчить про вражаючу стійкість українських підприємств і економіки в цілому, які витримують шок від найбільшого в Європі наземного вторгнення з часів Другої світової війни. 

Російське вторгнення не спричинило повного економічного колапсу або банківської кризи, подібної до тієї, що сталася після анексії Криму Москвою в 2014 році. Після спаду виробництва, спричиненого вторгненням у 2022 році, ВВП щороку зростав.

Центральний банк України прогнозує, що після стабілізації на рівні 1,8% цього року зростання прискориться у 2027 та 2028 роках.

«Зростання може не бути надзвичайним, але воно є стабільним в надзвичайно складних умовах», — сказав Дімітар Богов, провідний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні. 

Швидкість технологічних інновацій в Україні, особливо в її найсучасніших програмах з розробки дронів, застала зненацька як партнерів країни, так і її ворогів.

Однак напередодні річниці російського вторгнення історія зростання країни не може приховати величезних економічних збитків, завданих нації, яка залишається сильно залежною від державних витрат, а більшу частину зростання забезпечують сектори, пов’язані з війною.

Реальний ВВП все ще залишається на 21 % нижчим за рівень 2021 року і на понад 40 % нижчим за рівень початку 1990-х років. Минулого року країна зафіксувала значний за розміром дефіцит поточного рахунку, який становив трохи менше 15 % ВВП, а інфляція, за прогнозами, у 2026 році становитиме 7,5 %. 

Західна бюджетна підтримка залишається критично важливою для підтримки державного сектора. Лідери ЄС домовилися про надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро в грудні, що забезпечить країні фінансування на наступні два роки.

Однак у п’ятницю Угорщина зробила несподіваний крок, висловивши заперечення проти використання бюджету ЄС для залучення коштів. Новий кредит у розмірі 8,1 млрд доларів, який МВФ мав підписати наступного тижня, також може зазнати впливу вето Угорщини, оскільки він був пов’язаний з кредитом ЄС, який мав заповнити діру в бюджеті України до квітня.

«Без цієї підтримки [ЄС і МВФ] економіка України, швидше за все, зазнає краху або, принаймні, не продемонструє такої стійкості та відновлення», — вважає Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії, київського аналітичного центру.

Чотири роки бойових дій кардинально змінили українську економіку, залишивши після себе наслідки, які будуть відчуватися ще протягом десятиліть після закінчення війни, вважають аналітики. 

Війна охопила більшу частину сходу та півдня країни, де розташовані найродючіші землі України, а також центри важкої промисловості. Експорт з ключових секторів, зокрема сільського господарства та металургії, різко впав через російське вторгнення, а мільйони людей покинули країну.

Аналітики підкреслюють, що деякі зміни, спричинені воєнними умовами, можуть стати економічними перевагами за сприятливих обставин. Наприклад, розгалужена екосистема військово-технологічних стартапів прагне надати Києву перевагу на полі бою, яка могла б компенсувати перевагу Росії в людських ресурсах.

Десятки компаній працюють над розробкою наземних роботів для постачання підрозділів на передовій, складних рішень для радіоелектронної війни для знищення російських дронів та модулів штучного інтелекту, що дозволяють безпілотним літальним апаратам літати і навіть самостійно вражати цілі. 

«Цей сектор створює експортні продукти з високою рентабельністю, створює висококваліфіковані робочі місця і утримує інженерні таланти в країні», — сказав Андрій Чулик, генеральний директор Sine Engineering, української компанії, що займається комунікаціями та навігацією для дронів.

Однак такі високотехнологічні переваги бліднуть на тлі таких викликів, як демографічна криза, з якою стикається економіка, що втратила 7 мільйонів людей, які втекли від російського наступу, а також 3,7 мільйона переміщених осіб. 

Опубліковане в листопаді опитування Європейської бізнес-асоціації показало, що 74% представників бізнесу відчували значну нестачу персоналу, і лише 5% не зазначили жодної нестачі. Це може обмежити потенціал зростання країни, що вже призвело до браку необхідних навичок.

«Нестача робочої сили буде постійним викликом для України в майбутньому», — сказала Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, провідної української інвестиційної групи.

На тлі російського наступу економічна діяльність змушена переміщатися в західні регіони України, які історично були менш індустріалізованими, зазначив Самойлюк у ЦЕС. 

Переміщення також відбуваються ближче до лінії фронту: «Оріхівсільмаш», невеликий виробник сільськогосподарської техніки, у 2022 році переїхав до обласного центру Запоріжжя, що за 30 кілометрів від лінії фронту. 

Його первісне виробниче приміщення знаходилося в Оріхові, невеликому містечку в тому ж регіоні, яке протягом останніх чотирьох років піддавалося інтенсивним бомбардуванням і зараз знаходиться всього в 5 кілометрах від найближчих російських позицій.

В результаті переїзду в тісні склади промислової зони Запоріжжя, яка регулярно піддається атакам дронів і ракет, чисельність персоналу компанії скоротилася з 130 до приблизно 30 співробітників.

Власник «Оріхівсільмашу» Андрій Купріянов зараз розглядає можливість переїзду далі на захід, якщо обстріли в Запоріжжі посиляться:

«Ми запитали наших співробітників, і більшість з них готові переїхати. Вони вже втратили все».

Перспективи країни після війни залежатимуть не тільки від демографічних показників, а й від здатності України провести антикорупційні реформи та виконати обіцянки щодо реформування та модернізації податкової системи.

Наявність гарантій безпеки також матиме вирішальне значення для перспектив зростання, як показали попередні післявоєнні економічні історії, зазначив Богов з ЄБРР. 

За його словами, капітал повинен надходити переважно з приватного сектору — поряд з офіційною підтримкою.

«Для цього нам потрібно мати сприятливе економічне середовище, а це означає, що всі реформи мають бути впроваджені і сприяти поліпшенню бізнес-клімату». 

Наразі економічна стійкість України значною мірою залежить від зусиль з підтримки військових, які відбивають російські атаки і протистоять нападам на життєво важливу інфраструктуру.

Згідно з доповіддю Київської школи економіки, понад 70% бюджетних видатків України на 2025 рік пішло на фінансування армії, оскільки Київ повинен виплачувати зарплату майже мільйонній армії, а також підтримувати масштабні зусилля з підвищення оборонного виробництва.

Хоча в останні місяці увага була зосереджена на російських ударах, які позбавили мільйони українців електроенергії та тепла в одну з найхолодніших зим в новітній історії, масштаб цілей, уражених постійним потоком ракет і безпілотників дальньої дії, був набагато ширшим, ніж енергетична інфраструктура.

Бельбас з «Української бронетехніки» заявив, що було сотні, навіть тисячі випадків російських ударів, про які не повідомлялося публічно, додавши, що його власні об’єкти також стали мішенями.

«Зараз це війна на виснаження економіки», — сказав він.

Джерело: Financial Times.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.