Динамічна «стеля» економіки, роль ОПК та міграції і нові прогнози ВВП

18 вересня ми провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою 一 чи вперлась «в стелю» українська економіка? Далі переказуємо ключові цитати спікерів.

Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування у Міністерстві економіки.

«В економіці немає статичної стелі — вона динамічна. У ринкових економіках стеля зазвичай рухається вгору завдяки зростанню капіталу, покращенню умов праці та продуктивності. В Україні під час війни на неї тиснуть руйнування інфраструктури й підприємств, скорочення населення через міграцію та втрати. Тому стеля може рухатися і вниз.

Попри це, навіть у прогнозах уряду та експертів очікується економічне зростання. Це результат переведення економіки на військові рейки. Прогнози уряду не погіршувались: на 2025 рік зберігається 2,7% зростання. Це означає, що тиск знизу (завдяки інвестиціям і відновленню) переважає над тиском зверху (від руйнувань).

Держстат, навіть без повної звітності, фіксував високі темпи зростання в машинобудуванні та галузях, пов’язаних з оборонкою. Дані можуть бути уточнені, але тенденція відображається.

Програми «5-7-9», гранти на відбудову, «Зроблено в Україні» оцінюються як стимулювання попиту і пропозиції. У 2024 році вони додали близько +0,64 п.п. до зростання ВВП».

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.

«Мені не подобається порівняння зі стелею. Потенційний ВВП може зростати чи падати, як у 2022 році через вторгнення. В концепції монетарної політики «перестрибнути стелю» означає перегрів економіки з високою інфляцією та дисбалансами.

Ми бачимо баланс двох сил: руйнування, міграція й демографічне скорочення з одного боку та міжнародна підтримка й технологічний прогрес — з іншого. Це робить зростання потенційного ВВП нині незначним.

Основний потенціал — у нормалізації економіки, євроінтеграції та структурних і фінансових реформах. Прогнози НБУ на 2026 рік — 2,3%. Не варто жертвувати інфляційними цілями заради додаткових 0,1%, адже штучне стимулювання завжди закінчується жорсткою корекцією чи кризами».

Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення:

«Якщо раніше уряд створював лише рамкові механізми — на кшталт Ukraine Facility для мобілізації фінансів на виживання, — то після Лондона і Берліна з’явилися конкретні програми залучення інвестицій. Цього тижня ми бачили візит DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США), розвиток Українсько-Американського фонду, закупівлі Світового банку для Project Preparation Facility. Створена Національна інвестрада.

Ефективність дронів-перехоплювачів впливає на макростабільність не менше, ніж гарантії DFC. Удари Росії навіть по заводах на Закарпатті не додають оптимізму, але попри це інвестиції відбуваються: відкриваються заводи, розвивається переробка, працює DCFTA (три окремі зони вільної торгівлі, що діють між Європейським Союзом (ЄС) та Грузією, Молдовою і Україною) і є доступ до європейського ринку.

Частину втрат спричинив виїзд людей і падіння споживання.

Ми можемо обґрунтовано довести, що такі програми-каталізатори, як єОселя, єВідновлення, гранти, ковідні сертифікати в комплексі зі зниженням витрат за рахунок чистої цифровізації можуть дати за 10 років Україні плюс 13% до ВВП».

Послухати подію та подивитись презентацію огляду економіки експертів ЦЕС можна за посиланням.