Боротьба з коронавірусом після 24 квітня

10 Квітня 2020
Поділитись

Примусове закриття бізнесів, вимушені відпустки людей та інші карантинні обмеження можуть коштувати економіці за кожен місяць карантину від 3% на початку до 5% ВВП. При цьому епідеміологи впевнені, що боротьба з вірусом – це марафон, а не спринт, і спалахи можуть виникати протягом 2020-2021 років, яким би суворим не був карантин.

Дослідники Центру економічної стратегії (спільно з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 р.р.) у аналітичному бріфі зазначають, що якщо спалах зафіксовано на окремій території, то решта країни не повинна припиняти активність. Тому необхідно перейти від загальнонаціонального до адаптивного карантину.

Принципи адаптивного карантину – мінімально можливі обмеження, що базуються на чіткій оцінці епідемічного стану на окремій території (масове тестування), компенсація негативних наслідків – як грошова, так і організаційна, поширення жорстких санітарних норм на усі сфери суспільного життя та широке та чесне інформування громадян.

Такий карантин передбачає перехід до трьох режимів карантину, які можуть бути застосовані до окремих територій – жовтий, червоний та чорний режими. Залежно від кількості виявлених випадків та їх характеру – поодинокі завезені випадки, кластери чи локальне поширення, яке неможливо відслідкувати, мають застосовуватися різні набори заходів, суто для визначеної території. В бріфі автори запропонували конкретні заходи для кожного з режимів, які б були б найбільш ефективними за найменшою ціни для суспільства.

Для того, щоб перейти до адаптивного карантину та локальних обмежень, необхідно сконцентрувати апарати ШВЛ та фахівців у обласних центрах та великих містах, створити мобільний резерв обладнання та спеціалістів для посилення регіонів з найбільшими спалахами, перенести основне навантаження щодо тестування на амбулаторний рівень.

Крім того, мають бути визначені маршрути для першого контакту потенційно інфікованих пацієнтів та протокол дій у випадку звернень поза маршрутами, у місцях контакту забезпечено розмежування потоків пацієнтів, проведено навчання з інфекційного контролю у визначених точках контакту.

Загалом державі потрібно забезпечити чотири базові речі: потужну мережу тестування, спроможну систему лікарень, засоби захисту для медичних працівників та інших осіб, які широко контактують із людьми, стратегію інформування людей на територіях та у загальнонаціональному вимірі.

Вірусна небезпека – це те, з чим Україні та всьому світові доведеться жити не місяць чи два, а тривалий час. Карантинні заходи вже нанесли великої шкоди і світовій економіці, і Україні. Вони справляють на щодення життя людей, приводячи до негативних соціальних наслідків. Тим важливіше якнайшвидше переорієнтувати карантинні режими на адаптивні – такі, що дозволяють боротися із вірусом за найменших економічних втрат. Лише такі режими можливо утримувати тривалий час.

Онлайн-презентацію дослідження можна подивитися тут


Читайте у ЗМІ
Оригінал на УП
X